Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
Provérbios de Salomão, filho de Davi, rei de Israel.
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
Para conhecer a sabedoria e a instrução; para entender as palavras da prudência;
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
Para obter a instrução do entendimento; justiça, juízo e equidades;
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
Para dar inteligência aos simples, conhecimento e bom senso aos jovens.
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
O sábio ouvirá, e crescerá em conhecimento; o bom entendedor obterá sábios conselhos.
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
Para entender provérbios e [sua] interpretação; as palavras dos sábios, e seus enigmas.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
O temor ao SENHOR [é] o principio do conhecimento; os tolos desprezam a sabedoria e a instrução.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
Filho meu, ouve a instrução de teu pai; e não abandones a doutrina de tua mãe.
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
Porque [serão] um ornamento gracioso para tua cabeça; e colares para teu pescoço.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
Filho meu, se os pecadores tentarem te convencer, não te deixes influenciar.
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
Se disserem: Vem conosco, vamos espiar [derramamento] de sangue; preparemos uma emboscada ao inocente sem razão.
Vamos tragá-los vivos, como o Xeol; e inteiros, como os que descem à cova. (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
Acharemos toda espécie de coisas valiosas, encheremos nossas casas de despojos.
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
Lança tua sorte entre nós, compartilharemos todos de uma [só] bolsa.
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
Filho meu, não sigas teu caminho com eles; desvia teu pé [para longe] de onde eles passarem;
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
Porque os pés deles correm para o mal, e se apressam para derramar sangue.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
Certamente [é] inútil se estender a rede diante da vista de todas as aves;
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
Porém estes estão esperando [o derramamento] de seu [próprio] sangue; e preparam emboscada para suas [próprias] almas.
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
Assim [são] os caminhos de todo aquele que tem ganância pelo lucro desonesto; ela tomará a alma daqueles que a tem.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
A sabedoria grita pelas ruas; nas praças ela levanta sua voz.
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
Ela clama nas encruzilhadas, onde [passam] muita gente; às entradas das portas, nas cidades ela diz suas mensagens:
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
Até quando, ó tolos, amareis a tolice? E vós zombadores, desejareis a zombaria? E [vós] loucos, odiareis o conhecimento?
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Convertei-vos à minha repreensão; eis que vos derramarei meu espírito, [e] vos farei saber minhas palavras.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
[Mas] porque eu clamei, e recusastes; estendi minha mão, e não houve quem desse atenção,
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
E rejeitastes todo o meu conselho, e não quisestes minha repreensão,
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
Também eu rirei em vosso sofrimento, [e] zombarei, quando vier vosso medo.
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
Quando vier vosso temor como tempestade, e a causa de vosso sofrimento como ventania, quando vier sobre vós a opressão e a angústia,
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
Então clamarão a mim; porém eu não responderei; de madrugada me buscarão, porém não me acharão.
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
Porque odiaram o conhecimento; e escolheram não temer ao SENHOR.
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
Não concordaram com meu conselho, [e] desprezaram toda a minha repreensão.
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
Por isso comerão do fruto do seu [próprio] caminho, e se fartarão de seus [próprios] conselhos.
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
Pois o desvio dos tolos os matará, e a confiança dos loucos os destruirá.
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
Porém aquele que me ouvir habitará em segurança, e estará tranquilo do temor do mal.
