Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
다윗의 아들 이스라엘 왕 솔로몬의 잠언이라
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
이는 지혜와 훈계를 알게 하며 명철의 말씀을 깨닫게 하며
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
지혜롭게, 의롭게, 공평하게, 정직하게 행할 일에 대하여 훈계를 받게 하며
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
어리석은 자로 슬기롭게 하며 젊은 자에게 지식과 근신함을 주기 위한 것이니
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
지혜있는 자는 듣고 학식이 더할 것이요 명철한 자는 모략을 얻을 것이라
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
잠언과 비유와 지혜있는 자의 말과 그 오묘한 말을 깨달으리라
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
여호와를 경외하는 것이 지식의 근본이어늘 미련한 자는 지혜와 훈계를 멸시하느니라
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
내 아들아 네 아비의 훈계를 들으며 네 어미의 법을 떠나지 말라
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
이는 네 머리의 아름다운 관이요 네 목의 금사슬이니라
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
내 아들아 악한 자가 너를 꾈지라도 좇지 말라
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
그들이 네게 말하기를 우리와 함께 가자 우리가 가만히 엎드렸다가 사람의 피를 흘리자 죄없는 자를 까닭없이 숨어 기다리다가
음부 같이 그들을 산 채로 삼키며 무덤에 내려가는 자 같게 통으로 삼키자 (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
우리가 온갖 보화를 얻으며 빼앗은 것으로 우리 집에 채우리니
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
너는 우리와 함께 제비를 뽑고 우리가 함께 전대 하나만 두자 할지라도
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
내 아들아 그들과 함께 길에 다니지 말라 네 발을 금하여 그 길을 밟지 말라
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
대저 그 발은 악으로 달려가며 피를 흘리는 데 빠름이니라
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
무릇 새가 그물 치는 것을 보면 헛 일이겠거늘
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
그들의 가만히 엎드림은 자기의 피를 흘릴 뿐이요 숨어 기다림은 자기의 생명을 해할 뿐이니
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
무릇 이를 탐하는 자의 길은 다 이러하여 자기의 생명을 잃게 하느니라
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
지혜가 길거리에서 부르며 광장에서 소리를 높이며
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
훤화하는 길 머리에서 소리를 지르며 성문 어귀와 성중에서 그 소리를 발하여 가로되
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
너희 어리석은 자들은 어리석음을 좋아하며 거만한 자들은 거만을 기뻐하며 미련한 자들은 지식을 미워하니 어느 때까지 하겠느냐
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
나의 책망을 듣고 돌이키라 보라 내가 나의 신을 너희에게 부어주며 나의 말을 너희에게 보이리라
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
내가 부를지라도 너희가 듣기 싫어 하였고 내가 손을 펼지라도 돌아보는 자가 없었고
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
도리어 나의 모든 교훈을 멸시하며 나의 책망을 받지 아니하였은즉
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
너희가 재앙을 만날 때에 내가 웃을 것이며 너희에게 두려움이 임할 때에 내가 비웃으리라
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
너희의 두려움이 광풍 같이 임하겠고 너희의 재앙이 폭풍 같이 임하리니
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
그 때에 너희가 나를 부르리라 그래도 내가 대답지 아니하겠고 부지런히 나를 찾으리라 그래도 나를 만나지 못하리니
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
대저 너희가 지식을 미워하며 여호와 경외하기를 즐거워하지 아니하며
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
나의 교훈을 받지 아니하고 나의 모든 책망을 업신여겼음이라
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
그러므로 자기 행위의 열매를 먹으며 자기 꾀에 배부르리라
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
어리석은 자의 퇴보는 자기를 죽이며 미련한 자의 안일은 자기를 멸망시키려니와
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
오직 나를 듣는 자는 안연히 살며 재앙의 두려움이 없이 평안하리라
