Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
Proverbes de Salomon, fils de David, roi d'Israël:
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
pour connaître la sagesse et l'instruction; pour comprendre les discours sensés;
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
pour acquérir une instruction éclairée, la justice, l'équité et la droiture;
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
pour donner aux simples le discernement; au jeune homme la connaissance et la réflexion.
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
Que le sage écoute, et il gagnera en savoir; l'homme intelligent connaîtra les conseils prudents,
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
il comprendra les proverbes et les sens mystérieux, les maximes des sages et leurs énigmes.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
La crainte de Yahweh est le commencement de la sagesse; les insensés méprisent la sagesse et l'instruction.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
Ecoute, mon fils, l'instruction de ton père, et ne rejette pas l'enseignement de ta mère;
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
car c'est une couronne de grâce pour ta tête, et une parure pour ton cou.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
Mon fils, si des pécheurs veulent te séduire, ne donne pas ton acquiescement.
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
S'ils disent: « Viens avec nous, dressons des embûches pour répandre le sang, tendons sans raison des pièges à l'innocent.
Engloutissons-les tout vifs, comme fait le schéol, tout entiers, comme ceux qui descendent dans la fosse. (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
Nous trouverons toutes sortes de biens précieux, nous remplirons de butin nos maisons;
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
tu tireras ta part au sort avec nous, il n'y aura qu'une bourse pour nous tous. » —
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
Mon fils, ne va pas avec eux sur le chemin, détourne ton pied de leur sentier;
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
car leurs pieds courent au mal, ils se hâtent pour répandre le sang.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
C'est vainement qu'on jette le filet devant les yeux de tout ce qui a des ailes;
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
eux, c'est contre leur propre sang qu'ils dressent des embûches; c'est à leur âme qu'ils tendent des pièges.
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
Telles sont les voies de tout homme âpre au gain; le gain cause la perte de ceux qui le détiennent.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
La sagesse crie dans les rues, elle élève sa voix sur les places.
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
Elle prêche dans des carrefours bruyants; à l'entrée des portes, dans la ville, elle dit ses paroles:
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
« Jusques à quand, simples, aimerez-vous la simplicité? Jusques à quand les railleurs se plairont-ils à la raillerie, et les insensés haïront-ils la science?
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Retournez-vous pour entendre ma réprimande; voici que je répandrai sur vous mon esprit, je vous ferai connaître mes paroles.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
« Puisque j'appelle et que vous résistez, que j'étends ma main et que personne n'y prend garde,
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
puisque vous négligez tous mes conseils et que vous ne voulez pas de ma réprimande,
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
moi aussi je rirai de votre malheur, je me moquerai quand viendra sur vous l'épouvante,
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
quand l'épouvante viendra sur vous comme une tempête, que le malheur fondra sur vous comme un tourbillon, que viendront sur vous la détresse et l'angoisse.
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
« Alors ils m'appelleront, et je ne répondrai pas; ils me chercheront, et ils ne me trouveront pas.
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
Parce qu'ils ont haï la science, et qu'ils n'ont pas désiré la crainte de Yahweh,
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
parce qu'ils n'ont pas voulu de mes conseils, et qu'ils ont dédaigné toutes mes réprimandes,
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
ils mangeront du fruit de leur voie, et ils se rassasieront de leurs propres conseils.
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
Car l'égarement des simples les tue, et la sécurité des insensés les perd.
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
Mais celui qui m'écoute reposera avec sécurité, il vivra tranquille, sans craindre le malheur. »
