Приповісті 1
1 При́повісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого, —
Proverbs of Solomon, son of David, king of Israel:
2 щоб пізна́ти премудрість і карність, щоб зрозуміти розсу́дні слова́,
to know wisdom and instruction; to discern the words of understanding;
3 щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,
to receive the instruction of wisdom, righteousness and judgment, and equity;
4 щоб мудрости дати простоду́шним, юнако́ві — пізна́ння й розва́жність.
to give prudence to the simple, to the young man knowledge and discretion.
5 Хай послухає мудрий — і примно́жить науку, а розумний здобу́де хай мудрих думо́к,
He that is wise will hear, and will increase learning; and the intelligent will gain wise counsels:
6 щоб пізнати ту при́повість та загадко́ве говорення, слова мудреці́в та їхні за́гадки.
to understand a proverb and an allegory, the words of the wise and their enigmas.
7 Страх Господній — початок прему́дрости, — нерозумні пого́рджують мудрістю та напу́чуванням.
The fear of Jehovah is the beginning of knowledge: fools despise wisdom and instruction.
8 Послухай, мій сину, напу́чення батька свого́, і не відкидай науки матері своєї, —
Hear, my son, the instruction of thy father, and forsake not the teaching of thy mother;
9 вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикра́са на шию твою.
for they shall be a garland of grace unto thy head, and chains about thy neck.
10 Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, — то з ними не згоджуйся ти!
My son, if sinners entice thee, consent not.
11 Якщо скажуть вони: „Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричи́нно засядьмо на неповинного,
If they say, Come with us, let us lay wait for blood, let us lurk secretly for the innocent without cause;
let us swallow them up alive as Sheol, and whole, as those that go down into the pit; (Sheol h7585)
13 Ми зна́йдемо всіляке багатство цінне́, перепо́внимо здо́биччю наші хати́.
we shall find all precious substance, we shall fill our houses with spoil:
14 Жеребо́к свій ти кинеш із нами, — буде са́ква одна для всіх нас“, —
cast in thy lot among us; we will all have one purse:
15 сину мій, — не ходи ти доро́гою з ними, спини́ но́гу свою від їхньої сте́жки,
— my son, walk not in the way with them, keep back thy foot from their path;
16 бо біжать їхні но́ги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!
for their feet run to evil, and they make haste to shed blood.
17 Бож нада́рмо поставлена сі́тка на о́чах усього крила́того:
For in vain the net is spread in the sight of anything which hath wings.
18 то вони на кров власну чату́ють, засідають на душу свою!
And these lay wait for their own blood; they lurk secretly for their own lives.
19 Такі то доро́ги усіх, хто за́здрий чужого добра: воно́ бере душу свого власника́!
So are the paths of every one that is greedy of gain: it taketh away the life of its possessors.
20 Кличе мудрість на вулиці, на пло́щах свій голос дає,
Wisdom crieth without; she raiseth her voice in the broadways;
21 на шумли́вих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова́ свої:
she calleth in the chief [place] of concourse, in the entry of the gates; in the city she uttereth her words:
22 „Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
How long, simple ones, will ye love simpleness, and scorners take pleasure in their scorning, and the foolish hate knowledge?
23 Зверніться но ви до карта́ння мого́, — ось я виллю вам духа свого, сповіщу́ вам слова свої!
Turn you at my reproof: behold, I will pour forth my spirit unto you, I will make known to you my words.
24 Бо кликала я, та відмовились ви, простягла́ була руку свою, та ніхто не прислу́хувався!
Because I have called, and ye refused; I have stretched out my hand, and no one regarded;
25 І всю раду мою ви відкинули, карта́ння ж мого не схотіли!
and ye have rejected all my counsel, and would none of my reproof:
26 Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха́тися буду, як при́йде ваш страх.
I also will laugh in your calamity, I will mock when your fear cometh;
27 Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
when your fear cometh as sudden destruction, and your calamity cometh as a whirlwind; when distress and anguish come upon you:
28 тоді кликати бу́дуть мене, але не відпові́м, будуть шукати мене, та не зна́йдуть мене, —
— then will they call upon me, but I will not answer; they will seek me early, and shall not find me.
29 за те, що науку знена́виділи, і не ви́брали стра́ху Господнього,
Because they hated knowledge, and did not choose the fear of Jehovah;
30 не хотіли поради моєї, пого́рджували всіма моїми доко́рами!
they would none of my counsel, they despised all my reproof:
31 І тому́ хай їдять вони з пло́ду дороги своєї, а з порад своїх хай насища́ються, —
therefore shall they eat of the fruit of their way, and be filled with their own devices.
32 бо відсту́пство безумних заб'є їх, і безпе́чність безтя́мних їх ви́губить!
For the turning away of the simple shall slay them, and the prosperity of the foolish shall cause them to perish.
33 А хто мене слухає, той буде жити безпе́чно, і буде спокійний від страху перед злом!“
But whoso hearkeneth unto me shall dwell safely, and shall be at rest from fear of evil.
