< До филип'ян 4 >

1 Отож, мої браття улю́блені, за якими так сильно тужу́, моя радосте й ві́нче, — так у Господі стійте, улю́блені!
Therefore, my brethren dearly beloved and longed for, my joy and crown, so stand fast in the Lord, [my] dearly beloved.
2 Благаю Ево́дію, благаю й Синти́хію — ду́мати однаково в Господі.
I beseech Euodias, and beseech Syntyche, that they be of the same mind in the Lord.
3 Так, благаю й тебе, това́ришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Єва́нгелію помагали мені та Кли́ментові й іншим моїм співробі́тникам, яких іме́ння записані в Книзі Життя.
And I intreat thee also, true yokefellow, help those women which laboured with me in the gospel, with Clement also, and [with] other my fellowlabourers, whose names [are] in the book of life.
4 Радійте в Господі за́всіди, і зно́ву кажу́: раді́йте!
Rejoice in the Lord alway: [and] again I say, Rejoice.
5 Ваша ла́гідність хай буде відо́ма всім лю́дям. Господь близько!
Let your moderation be known unto all men. The Lord [is] at hand.
6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьо́му нехай виявля́ються Богові ваші бажа́ння молитвою й проха́нням з подякою.
Be careful for nothing; but in every thing by prayer and supplication with thanksgiving let your requests be made known unto God.
7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки́ у Христі Ісусі.
And the peace of God, which passeth all understanding, shall keep your hearts and minds through Christ Jesus.
8 Наоста́нку, браття, що́ тільки правдиве, що́ тільки чесне, що тільки праведне, що́ тільки чисте, що тільки любе, що́ тільки гі́дне хвали́, коли яка чесно́та, коли яка похвала́, — ду́майте про це!
Finally, brethren, whatsoever things are true, whatsoever things [are] honest, whatsoever things [are] just, whatsoever things [are] pure, whatsoever things [are] lovely, whatsoever things [are] of good report; if [there be] any virtue, and if [there be] any praise, think on these things.
9 Чого ви від мене й навчилися, і прийняли́, і чули та бачили, — робіть те! І Бог миру буде з вами!
Those things, which ye have both learned, and received, and heard, and seen in me, do: and the God of peace shall be with you.
10 Я ве́льми потішився в Господі, що справді ви вже нови́х сил набули́ піклува́тись про мене; ви й давніш піклува́лись, та ча́су сприя́тливого ви не мали.
But I rejoiced in the Lord greatly, that now at the last your care of me hath flourished again; wherein ye were also careful, but ye lacked opportunity.
11 Не за нестатком кажу́, бо навчився я бути задово́леним із то́го, що маю.
Not that I speak in respect of want: for I have learned, in whatsoever state I am, [therewith] to be content.
12 Умію я й бути в упоко́ренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всьо́го й у всім: насища́тися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.
I know both how to be abased, and I know how to abound: every where and in all things I am instructed both to be full and to be hungry, both to abound and to suffer need.
13 Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі.
I can do all things through Christ which strengtheneth me.
14 Тож ви добре зробили, що участь узяли́ в моїм горі.
Notwithstanding ye have well done, that ye did communicate with my affliction.
15 І знаєте й ви, филип'я́ни, що на поча́тку благові́стя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була́ жо́дна Церква до справи дава́ння й прийма́ння для мене, самі тільки ви,
Now ye Philippians know also, that in the beginning of the gospel, when I departed from Macedonia, no church communicated with me as concerning giving and receiving, but ye only.
16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солу́ня.
For even in Thessalonica ye sent once and again unto my necessity.
17 Кажу́ це не тому́, щоб шукав я дава́ння, — я шукаю плоду, що примно́жується на річ вашу.
Not because I desire a gift: but I desire fruit that may abound to your account.
18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафроди́та, що́ ви послали, як па́хощі запашні́, жертву приємну, Богові вгодну.
But I have all, and abound: I am full, having received of Epaphroditus the things [which were sent] from you, an odour of a sweet smell, a sacrifice acceptable, wellpleasing to God.
19 А мій Бог нехай ви́повнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.
But my God shall supply all your need according to his riches in glory by Christ Jesus.
20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амі́нь. (aiōn g165)
Now unto God and our Father [be] glory for ever and ever. Amen. (aiōn g165)
21 Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.
Salute every saint in Christ Jesus. The brethren which are with me greet you.
22 Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з ке́саревого дому.
All the saints salute you, chiefly they that are of Caesar’s household.
23 Благода́ть Господа Ісуса Христа зо всіма́ вами! Амі́нь.
The grace of our Lord Jesus Christ [be] with you all. Amen.

< До филип'ян 4 >