До филип'ян 3
1 Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навча́льне.
Finally, my brothers, rejoice in the Lord. To write the same things to you is no trouble to me, and is a safeguard for you.
2 Стережіться собак, — стережіться працівникі́в лихих, стережіться обрі́зання!
Beware of the dogs, beware of the evil workers, beware of the false circumcision.
3 Бо обрі́зання — то ми, що слу́жимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,
For we are the circumcision, who worship God in the Spirit, and rejoice in Christ Jesus, and have no confidence in the flesh;
4 хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись ду́має, то тим більше я, —
though I myself might have confidence even in the flesh. If anyone else thinks that he has confidence in the flesh, I yet more:
5 обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.
circumcised the eighth day, of the nation of Israel, of the tribe of Benjamin, a Hebrew of Hebrews; concerning the law, a Pharisee;
6 Через горли́вість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо праведности в Законі.
concerning zeal, persecuting the church; concerning the righteousness which is in the law, found blameless.
7 Але те, що́ для мене було́ за надба́ння, те ради Христа я за втрату вважав.
However, what things were gain to me, these have I counted loss for Christ.
8 Тож усе я вважаю за втрату ради переважного позна́ння Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всьо́го, і вважаю все за сміття́, щоб придбати Христа,
More than that, I count all things to be a loss compared to the far greater value of knowing Christ Jesus, my Lord, for whom I suffered the loss of all things, and count them nothing but refuse, that I may gain Christ
9 щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Зако́ну, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,
and be found in him, not having a righteousness of my own, that which is of the law, but that which is through faith in Christ, the righteousness which is from God by faith;
10 щоб пізнати Його й силу Його воскресіння, та участь у му́ках Його, уподо́блюючись Його смерті,
that I may know him, and the power of his resurrection, and the fellowship of his sufferings, becoming conformed to his death;
11 аби досягнути я́кось воскресіння з мертвих.
if by any means I may attain to the resurrection from the dead.
12 Не тому́, що я вже досягнув, або вже вдоскона́лився, але пра́гну, чи не досягну́ я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.
Not that I have already obtained, or am already made perfect; but I press on, if it is so that I may take hold of that for which also I was taken hold of by Christ Jesus.
13 Браття, я себе не вважаю, що я досягну́в. Та тільки, забуваючи те, що поза́ду, і спішачи́ до того, що попе́реду,
Brothers, I do not regard myself as having taken hold of it, but one thing I do. Forgetting the things which are behind, and reaching forward to the things which are ahead,
14 я женусь до мети за нагородою високого по́клику Божого в Христі Ісусі.
I press on toward the goal for the prize of the high calling of God in Christ Jesus.
15 Тож усі, хто досконалий, ду́маймо це; коли ж ду́маєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.
Let us therefore, as many as are perfect, think this way. If in anything you think otherwise, God will also reveal that to you.
16 Та до чо́го дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.
Nevertheless, to what we have attained, let us walk by the same rule, being of the same mind.
17 Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто пово́диться так, як маєте ви за взір нас.
Brothers, be imitators together of me, and note those who walk this way, even as you have us for an example.
18 Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю́ навіть пла́чучи, пово́дяться, як вороги хреста Христового.
For many, of whom I have often told you, and now tell you with tears, live as enemies of the cross of Christ,
19 Їхній кінець — то загибіль, шлу́нок — їхній бог, а слава — в їхньому соромі... Вони ду́мають тільки про зе́мне!
whose end is destruction, whose god is the belly, and whose glory is in their shame, who think about earthly things.
20 Життя ж наше на небі, звідки ждемо́ й Спаси́теля, Господа Ісуса Христа,
For our citizenship is in heaven, from which we also eagerly wait for a Savior, the Lord Jesus Christ;
21 Який перемінить тіло нашого пони́ження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.
who will transform our lowly body into the likeness of his glorious body, according to the power by which he is able even to subject all things to himself.
