До филип'ян 3
1 Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навча́льне.
Finally, my brethren, rejoice in the Lord. To write the same things to you, to me indeed is not grievous, but for you it is safe.
2 Стережіться собак, — стережіться працівникі́в лихих, стережіться обрі́зання!
Beware of dogs, beware of evil workers, beware of the concision.
3 Бо обрі́зання — то ми, що слу́жимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,
For we are the circumcision, which worship God in the spirit, (pneuma) and rejoice in Christ Jesus, and have no confidence in the flesh.
4 хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись ду́має, то тим більше я, —
Though I might also have confidence in the flesh. If any other man thinks that he has whereof he might trust in the flesh, I more:
5 обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.
Circumcised the eighth day, of the stock of Israel, of the tribe of Benjamin, an Hebrew of the Hebrews; as concerning the law, a Pharisee;
6 Через горли́вість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо праведности в Законі.
Concerning zeal, persecuting the church; concerning the righteousness which is in the law, blameless.
7 Але те, що́ для мене було́ за надба́ння, те ради Христа я за втрату вважав.
But what things were gain to me, those I counted loss for Christ.
8 Тож усе я вважаю за втрату ради переважного позна́ння Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всьо́го, і вважаю все за сміття́, щоб придбати Христа,
Yea doubtless, and I count all things but loss for the excellency of the knowledge of Christ Jesus my Lord: for whom I have suffered the loss of all things, and do count them but dung, that I may win Christ,
9 щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Зако́ну, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,
And be found in him, not having mine own righteousness, which is of the law, but that which is through the faith of Christ, the righteousness which is of God by faith:
10 щоб пізнати Його й силу Його воскресіння, та участь у му́ках Його, уподо́блюючись Його смерті,
That I may know him, and the power of his resurrection, and the fellowship of his sufferings, being made conformable unto his death;
11 аби досягнути я́кось воскресіння з мертвих.
If by any means I might attain unto the resurrection of the dead.
12 Не тому́, що я вже досягнув, або вже вдоскона́лився, але пра́гну, чи не досягну́ я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.
Not as though I had already attained, either were already perfect: but I follow after, if that I may apprehend that for which also I am apprehended of Christ Jesus.
13 Браття, я себе не вважаю, що я досягну́в. Та тільки, забуваючи те, що поза́ду, і спішачи́ до того, що попе́реду,
Brethren, I count not myself to have apprehended: but this one thing I do, forgetting those things which are behind, and reaching forth unto those things which are before,
14 я женусь до мети за нагородою високого по́клику Божого в Христі Ісусі.
I press toward the mark for the prize of the high calling of God in Christ Jesus.
15 Тож усі, хто досконалий, ду́маймо це; коли ж ду́маєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.
Let us therefore, as many as be perfect, be thus minded: and if in any thing all of you be otherwise minded, God shall reveal even this unto you.
16 Та до чо́го дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.
Nevertheless, whereto we have already attained, let us walk by the same rule, let us mind the same thing.
17 Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто пово́диться так, як маєте ви за взір нас.
Brethren, be followers together of me, and mark them which walk so as all of you have us for an example.
18 Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю́ навіть пла́чучи, пово́дяться, як вороги хреста Христового.
(For many walk, of whom I have told you often, and now tell you even weeping, that they are the enemies of the cross of Christ:
19 Їхній кінець — то загибіль, шлу́нок — їхній бог, а слава — в їхньому соромі... Вони ду́мають тільки про зе́мне!
Whose end is destruction, whose God is their belly, and whose glory is in their shame, who mind earthly things.)
20 Життя ж наше на небі, звідки ждемо́ й Спаси́теля, Господа Ісуса Христа,
For our conversation is in heaven; from whence also we look for the Saviour, the Lord Jesus Christ:
21 Який перемінить тіло нашого пони́ження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.
Who shall change our vile body, that it may be fashioned like unto his glorious body, according to the working whereby he is able even to subdue all things unto himself.
