До филип'ян 2
1 Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,
If then there is any comfort in Christ, if there is any persuasive power in love, if there is any companionship of the Spirit, if there is any tenderness or pity,
2 то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!
I entreat you to make my joy overflow by living in harmony; possessing the same love, and with one soul united in one purpose.
3 Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.
Do nothing out of strife, nothing out of vanity, but let each one in true humility consider the others to be of more account than himself.
4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.
Let each have an eye not only for his own interests, but also for the interests of others.
5 Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі!
Let this mind be in you which was also in Christ Jesus,
6 Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,
who, though from the beginning he had the nature of God, did not reckon equality with God something to be forcibly retained,
7 але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,
but emptied himself of his glory by taking the form of a slave, when he was born in the likeness of men.
8 Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.
More than this, after he had shone himself in human form, he humbled himself in his obedience even to death; yes, and to death on a cross.
9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,
And for this God highly exalted him, and graciously bestowed upon him the name which is above every name;
10 щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,
that in the name of Jesus every knee in heaven, on earth, and under the earth should bend,
11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!
and every tongue confess that "Jesus Christ is Lord," to the glory of God the Father.
12 Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння.
And so, my beloved, as you have always obeyed, not only in my presence, but now much more in my absence, with reverence and self- distrust work out your own salvation;
13 Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю.
for it is God who, in his good-will is ever working in you both will and deed.
14 Робіть усе без наріка́ння та сумніву,
Do everything without grumbling and disputes,
15 щоб були ви бездоганні та щирі, „невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду“, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,
that you may become blameless and innocent, the sons of God, without rebuke in the midst of a crooked and perverse generation, among whom you shine like stars in a dark world,
16 додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо.
holding out a message of life. Thus it will be my boast at the day of Christ that I have not run in vain, or toiled for nothing.
17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.
Nay, even if my life is to be poured out as a libation upon the sacrifice and service of you faith,
18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся ра́зом зо мною!
I will rejoice and congratulate you all; and in the same way you must rejoice and congratulate me.
19 Надіюся в Господі Ісусі незаба́ром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.
Now I hope in the Lord Jesus to send Timothy to you before long, so that I may be of good comfort when I learn the news concerning you.
20 Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас.
For I have no other like him with a genuine concern for your welfare,
21 Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового.
for they are all seeking their own interests, not those of Jesus Christ.
22 Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії.
And you know Timothy’s worth, how he has shared my servitude in furtherance of the gospel, like a son helping his father.
23 Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною.
So I hope to send him, as soon as ever I see how it will go with me;
24 Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас.
but I trust in the Lord that I also shall come shortly.
25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй,
Epaphroditus, my brother and coworker and fellow soldier, who is your messenger and minister to my needs, I have thought it necessary to send to you;
26 бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в.
for he has been homesick for you all, and distressed at your having heard of his illness.
27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.
And indeed he was sick nigh unto death; but God had mercy on him, and not on him only, but on me also so that I should not have sorrow upon sorrow.
28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був.
Therefore I have been the more eager to send him, in order that you may rejoice in seeing him again, and that I may have one sorrow less.
29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,
Receive him then in the Lord with all joy, and hold in honor men like him;
30 бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.
for it was through the work of the Lord that he came near to death; for he hazarded his very life to supply what was lacking in the help you sent me.
