До Филимона 1
1 Павло, в'я́зень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улю́бленому Филимо́нові й співробі́тникові нашому,
Pavao, sužanj Isusa Krista, i brat Timotej: ljubljenom Filemonu, suradniku našemu,
2 і сестрі любій Апфі́ї, і співвойо́вникові нашому Архи́пові, і Церкві домашній твоїй:
i sestri Apiji, i Arhipu, suborcu našem, i Crkvi u tvojoj kući.
3 благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
Milost vam i mir od Boga, Oca našega, i Gospodina Isusa Krista!
4 Я за́всіди дякую Богові моє́му, коли тебе згадую в молитвах своїх.
Zahvaljujem svagda Bogu svojemu spominjući te se u svojim molitvama
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,
jer čujem za tvoju ljubav i vjeru koju imaš prema Gospodinu Isusu Kristu i prema svima svetima.
6 щоб спільність віри твоєї дія́льна була в пізна́нні всякого добра, що в нас для Христа.
Nek zajedništvo tvoje vjere bude djelotvorno u spoznanju svakoga mogućeg dobra među vama poradi Krista!
7 Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате.
Uvelike si me doista obradovao i utješio svojom ljubavlju jer si, brate, okrijepio srca svetih.
8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати нака́зи тобі про потрібне,
Stoga, premda imam punu slobodu u Kristu da ti zapovjedim što ti je činiti,
9 але більше з любови благаю я, як Павло, стари́й, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.
poradi ljubavi radije molim, kakav već jesam, Pavao, starac, a sada i sužanj Krista Isusa.
10 Благаю тебе про сина свого, про Они́сима, що його породив я в кайда́нах своїх.
Molim te za svoje dijete koje rodih u okovima, za Onezima,
11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.
negda tebi nekorisna, a sada i tebi i meni veoma korisna.
12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.
Šaljem ti ga - njega, srce svoje.
13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію,
Htjedoh ga zadržati kod sebe da mi mjesto tebe posluži u okovima evanđelja.
14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний.
Ali ne htjedoh preko tvoje volje da ne bi tvoja dobrota bila od nevolje, nego od dobre volje.
Možda baš zato bi za čas odijeljen da ga dobiješ zauvijek - (aiōnios g166)
16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді.
ne kao roba, nego više od roba, kao brata ljubljenoga, osobito meni, a koliko više tebi, i po tijelu i po Gospodinu.
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.
Smatraš li me dakle drugom, primi ga kao mene.
18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені.
Ako ti je u čemu skrivio ili ti je što dužan, to meni upiši.
19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен.
Ja, Pavao, potpisujem svojom rukom: ja ću platiti. Da ti ne reknem da mi i samoga sebe duguješ!
20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі!
Hajde, brate, da se tobom okoristim u Gospodinu: okrijepi srce moje u Kristu!
21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́.
Uzdajući se u tvoju poslušnost, napisah ti uvjeren da ćeš još više učiniti, nego te molim.
22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам.
K tome, pripravi mi obitavalište jer se nadam da ću vam po vašim molitvama biti darovan.
23 Вітає тебе Епафра́с, мій співв'я́зень у Христі Ісусі,
Pozdravlja te Epafra, moj suuznik u Kristu Isusu,
24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники.
Marko, Aristarh, Dema i Luka, moji suradnici.
25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь.
Milost Gospodina našega Isusa Krista s duhom vašim!
