Числа 6
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажи їм: Чоловік або жінка, коди вирішиться скласти обі́тницю назі́ра, щоб посвятити себе Господе́ві,
„Ворбеште копиилор луй Исраел ши спуне-ле: ‘Кынд ун бэрбат сау о фемее се ва деспэрци де чейлалць, фэкынд о журуинцэ де назиреат, ка сэ се ынкине Домнулуй,
3 то він стримається від вина та п'янко́го напо́ю, не буде пити о́цту винного та оцту з п'янко́го напою, і жодного виноградного соку не питиме, і не їстиме ані свіжого, ані сухого винограду.
сэ се феряскэ де вин ши де бэутурэ ымбэтэтоаре; сэ ну бя нич оцет фэкут дин вин, нич оцет фэкут дин врео бэутурэ ымбэтэтоаре; сэ ну бя ничо бэутурэ стоарсэ дин стругурь ши сэ ну мэнынче стругурь проаспець, нич ускаць.
4 Усі дні посвя́чення свого не буде він їсти нічого, що зро́блене з винограду, від зе́рнят аж до лушпи́ння.
Ын тот тимпул назиреатулуй луй, сэ ну мэнынче нимик каре вине дин вицэ, де ла сымбурь пынэ ла пелица стругурелуй.
5 Усі дні його посвячення на назі́ра бритва не торкнеться голови його; аж до ви́повнення днів, що посвятить Господе́ві, він буде святий, — мусить запустити воло́сся голови своєї!
Ын тот тимпул назиреатулуй, бричул сэ ну трякэ пе капул луй; пынэ ла ымплиниря зилелор пентру каре с-а ынкинат Домнулуй, ва фи сфынт; сэ-шь ласе пэрул сэ кряскэ ын вое.
6 Усі дні посвячення його Господе́ві не піді́йде він до мертвого тіла,
Ын тот тимпул кыт с-а фэгэдуит Домнулуй прин журэмынт, сэ ну се апропие де ун морт;
7 навіть через батька свого та через матір свою, через брата свого та через сестру свою не занечи́ститься ними, коли б вони померли, бо на голові його посвячення Богу його.
сэ ну се пынгэряскэ нич ла моартя татэлуй сэу, нич а мамей сале, нич а фрателуй сэу, нич а сурорий сале, кэч поартэ пе кап ынкинаря Думнезеулуй луй.
8 Усі дні посвячення його — святий він для Господа.
Ын тот тимпул назиреатулуй, сэ фие ынкинат Домнулуй.
9 А коли хто помре при ньому несподівано нагло, і він занечи́стить цим голову свого посвя́чення, то оголить голову свою в день очищення свого, — сьомого дня оголить її.
Дакэ моаре чинева де моарте нэпрасникэ лынгэ ел ши капул луй ынкинат се фаче астфел некурат, сэ-шь радэ капул ын зиуа курэцирий, ши ануме сэ ши-л радэ а шаптя зи.
10 А во́сьмого дня він принесе дві горлиці або двоє голубенят до священика до входу скинії заповіту.
Ын зиуа а опта, сэ адукэ преотулуй доуэ туртуреле сау дой пуй де порумбел, ла уша кортулуй ынтылнирий.
11 І священик принесе одне на жертву за гріх, а одне на цілопа́лення, і очистить його з того, що занечистився він мертвим тілом, і посвятить його го́лову того дня.
Преотул сэ жертфяскэ пе унул ка жертфэ де испэшире, яр пе челэлалт ка ардере-де-тот ши сэ факэ пентру ел испэширя пэкатулуй луй, фэкут ку прилежул мортулуй. Назиреул сэ-шь сфинцяскэ апой капул кяр ын зиуа ачея.
12 І почне він зно́ву дні посвячення свого Господе́ві, і принесе однорічне ягня на жертву за провину. А перші дні його будуть надаремні, бо занечистилося його посвячення.
Сэ ынкине дин ноу Домнулуй зилеле назиреатулуй луй динаинте ши сэ адукэ ун мел де ун ан ка жертфэ пентру винэ; зилеле динаинте ну вор фи сокотите, пентру кэ назиреатул луй а фост пынгэрит.
13 І оце зако́н про назі́ра: того дня, коли випо́внюються дні його посвячення, священик приведе́ його до входу скинії заповіту.
Ятэ леӂя назиреулуй. Ын зиуа кынд се ва ымплини время назиреатулуй луй, сэ фие адус ла уша кортулуй ынтылнирий.
14 I принесе він Господе́ві жертву свою, — одне безвадне однорічне ягня — на цілопа́лення, і одну безвадну однорічну вівцю — на жертву за гріх, і одного безвадного барана — на жертву мирну,
Ка дар, сэ адукэ Домнулуй ун мел де ун ан фэрэ кусур пентру ардеря-де-тот, о оае де ун ан ши фэрэ кусур пентру жертфа де испэшире ши ун бербек фэрэ кусур пентру жертфа де мулцумире;
15 і кіш опрісноків із пшеничної муки, калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, пома́зані оливою, і хлібну їхню жертву, і їхні литі жертви.
ун кош ку азиме, турте фэкуте дин флоаря фэиний фрэмынтатэ ку унтделемн, ши плэчинте фэрэ алуат, стропите ку унтделемн, ымпреунэ ку дарул де мынкаре ши жертфа де бэутурэ обишнуите.
16 І принесе священик перед Господнє лице, і принесе його жертву за гріх та його цілопа́лення.
Преотул сэ адукэ ачесте лукрурь ынаинтя Домнулуй ши сэ адукэ жертфа луй де испэшире ши ардеря-де-тот;
17 А барана принесе мирною жертвою для Господа на коші опрісноків, і священик принесе його хлібну жертву та його жертву литу.
сэ прегэтяскэ бербекул ка жертфэ де мулцумире Домнулуй, ымпреунэ ку кошул ку азиме, ши сэ прегэтяскэ ши дарул луй де мынкаре ши жертфа луй де бэутурэ.
18 І оголить той назі́р голову свого посвя́чення у входа скинії заповіту, і ві́зьме волосся голови свого посвячення та й покладе на огонь, що під мирною жертвою.
Назиреул сэ-шь радэ, ла уша кортулуй ынтылнирий, капул ынкинат Домнулуй; сэ я пэрул капулуй сэу ынкинат Домнулуй ши сэ-л пунэ пе фокул каре есте суб жертфа де мулцумире.
19 І візьме священик варену лопатку з барана, і одного прісного калача з коша, і одного прісного коржика, та й дасть на долоні назі́ра, як він оголить голову свого посвячення.
Преотул сэ я спата дряптэ фяртэ а бербекулуй, о туртэ недоспитэ дин кош ши о плэчинтэ недоспитэ ши сэ ле пунэ ын мыниле назиреулуй, дупэ че ачеста шь-а рас капул ынкинат Домнулуй.
20 І священик буде колихати їх, як колиха́ння перед Господнім лицем. Це святощ для священика, понад груди́ну колихання й понад стегно прино́шення. А по цьому той назір може пити вино.
Преотул сэ ле леӂене ынтр-о парте ши ынтр-алта ынаинтя Домнулуй: ачеста есте ун лукру сфынт, каре есте ал преотулуй, ымпреунэ ку пептул легэнат ши спата адусэ ка жертфэ прин ридикаре. Апой, назиреул ва путя сэ бя вин.
21 Оце зако́н про назіра, що обіцяє свою жертву Господе́ві за своє посвячення, крім того, на що спроможна рука його. За обі́тницею своєю, що обіцює, так він зробить за зако́ном про посвячення його“.
Ачаста есте леӂя пентру чел че а фэкут журуинца де назиреат: ачеста есте дарул луй, каре требуе адус Домнулуй пентру назиреатул луй, афарэ де че-й вор ынгэдуи мижлоачеле луй. Сэ ымплиняскэ тот че есте порунчит пентру журуинца пе каре а фэкут-о, дупэ леӂя назиреатулуй.’”
22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Домнул а ворбит луй Мойсе ши а зис:
23 „Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Так благословляйте Ізраїлевих синів, говорячи їм:
„Ворбеште луй Аарон ши фиилор луй ши спуне-ле: ‘Аша сэ бинекувынтаць пе копиий луй Исраел ши сэ ле зичець:
24 Нехай Господь поблагосло́вить тебе, і нехай Він тебе стереже!
«Домнул сэ те бинекувынтезе ши сэ те пэзяскэ!
25 Нехай Господь засяє на тебе лице́м Свої́м, і нехай буде милости́вий до тебе!
Домнул сэ факэ сэ луминезе Фаца Луй песте тине ши сэ Се ындуре де тине!
26 Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!
Домнул сэ-Шь ыналце Фаца песте тине ши сэ-ць дя пачя!»
27 Вони будуть кликати Ймення Моє на Ізраїлевих синів, а Я благословлятиму їх!“
Астфел сэ пунэ Нумеле Меу песте копиий луй Исраел, ши Еу ый вой бинекувынта.’”
