< Числа 6 >

1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Locutusque est Dominus ad Moysen, dicens:
2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, і скажи їм: Чоловік або жінка, коди вирішиться скласти обі́тницю назі́ра, щоб посвятити себе Господе́ві,
Loquere ad filios Israel, et dices ad eos: Vir, sive mulier, cum fecerint votum ut sanctificentur, et se voluerint Domino consecrare:
3 то він стримається від вина та п'янко́го напо́ю, не буде пити о́цту винного та оцту з п'янко́го напою, і жодного виноградного соку не питиме, і не їстиме ані свіжого, ані сухого винограду.
a vino, et omni, quod inebriare potest, abstinebunt. Acetum ex vino, et ex qualibet alia potione, et quidquid de uva exprimitur, non bibent: uvas recentes siccasque non comedent
4 Усі дні посвя́чення свого не буде він їсти нічого, що зро́блене з винограду, від зе́рнят аж до лушпи́ння.
cunctis diebus quibus ex voto Domino consecrantur: quidquid ex vinea esse potest, ab uva passa usque ad acinum non comedent.
5 Усі дні його посвячення на назі́ра бритва не торкнеться голови його; аж до ви́повнення днів, що посвятить Господе́ві, він буде святий, — мусить запустити воло́сся голови своєї!
Omni tempore separationis suæ novacula non transibit per caput eius usque ad completum diem, quo Domino consecratur. Sanctus erit, crescente cæsarie capitis eius.
6 Усі дні посвячення його Господе́ві не піді́йде він до мертвого тіла,
Omni tempore consecrationis suæ super mortuum non ingredietur,
7 навіть через батька свого та через матір свою, через брата свого та через сестру свою не занечи́ститься ними, коли б вони померли, бо на голові його посвячення Богу його.
nec super patris quidem et matris et fratris sororisque funere contaminabitur, quia consecratio Dei sui super caput eius est.
8 Усі дні посвячення його — святий він для Господа.
Omnibus diebus separationis suæ sanctus erit Domino.
9 А коли хто помре при ньому несподівано нагло, і він занечи́стить цим голову свого посвя́чення, то оголить голову свою в день очищення свого, — сьомого дня оголить її.
Sin autem mortuus fuerit subito quispiam coram eo, polluetur caput consecrationis eius: quod radet illico in eadem die purgationis suæ, et rursum septima.
10 А во́сьмого дня він принесе дві горлиці або двоє голубенят до священика до входу скинії заповіту.
In octava autem die offeret duos turtures, vel duos pullos columbæ sacerdoti in introitu fœderis testimonii.
11 І священик принесе одне на жертву за гріх, а одне на цілопа́лення, і очистить його з того, що занечистився він мертвим тілом, і посвятить його го́лову того дня.
facietque sacerdos unum pro peccato, et alterum in holocaustum, et deprecabitur pro eo, quia peccavit super mortuo: sanctificabitque caput eius in die illo:
12 І почне він зно́ву дні посвячення свого Господе́ві, і принесе однорічне ягня на жертву за провину. А перші дні його будуть надаремні, бо занечистилося його посвячення.
et consecrabit Domino dies separationis illius, offerens agnum anniculum pro peccato: ita tamen ut dies priores irriti fiant, quoniam polluta est sanctificatio eius.
13 І оце зако́н про назі́ра: того дня, коли випо́внюються дні його посвячення, священик приведе́ його до входу скинії заповіту.
Ista est lex consecrationis. Cum dies, quos ex voto decreverat, complebuntur: adducet eum ad ostium tabernaculi fœderis,
14 I принесе він Господе́ві жертву свою, — одне безвадне однорічне ягня — на цілопа́лення, і одну безвадну однорічну вівцю — на жертву за гріх, і одного безвадного барана — на жертву мирну,
et offeret oblationes eius Domino, agnum anniculum immaculatum in holocaustum, et ovem anniculam immaculatam pro peccato, et arietem immaculatum, hostiam pacificam,
15 і кіш опрісноків із пшеничної муки, калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, пома́зані оливою, і хлібну їхню жертву, і їхні литі жертви.
canistrum quoque panum azymorum qui conspersi sint oleo, et lagana absque fermento uncta oleo, ac libamina singulorum:
16 І принесе священик перед Господнє лице, і принесе його жертву за гріх та його цілопа́лення.
quæ offeret sacerdos coram Domino, et faciet tam pro peccato, quam in holocaustum.
17 А барана принесе мирною жертвою для Господа на коші опрісноків, і священик принесе його хлібну жертву та його жертву литу.
Arietem vero immolabit hostiam pacificam Domino, offerens simul canistrum azymorum, et libamenta quæ ex more debentur.
18 І оголить той назі́р голову свого посвя́чення у входа скинії заповіту, і ві́зьме волосся голови свого посвячення та й покладе на огонь, що під мирною жертвою.
Tunc radetur nazaræus ante ostium tabernaculi fœderis cæsarie consecrationis suæ: tolletque capillos eius, et ponet super ignem, qui est suppositus sacrificio pacificorum.
19 І візьме священик варену лопатку з барана, і одного прісного калача з коша, і одного прісного коржика, та й дасть на долоні назі́ра, як він оголить голову свого посвячення.
Et armum coctum arietis, tortamque absque fermento unam de canistro, et laganum azymum unum, et tradet in manus Nazaræi, postquam rasum fuerit caput eius.
20 І священик буде колихати їх, як колиха́ння перед Господнім лицем. Це святощ для священика, понад груди́ну колихання й понад стегно прино́шення. А по цьому той назір може пити вино.
Susceptaque rursum ab eo, elevabit in conspectu Domini: et sanctificata sacerdotis erunt, sicut pectusculum, quod separari iussum est, et femur. Post hæc, potest bibere Nazaræus vinum.
21 Оце зако́н про назіра, що обіцяє свою жертву Господе́ві за своє посвячення, крім того, на що спроможна рука його. За обі́тницею своєю, що обіцює, так він зробить за зако́ном про посвячення його“.
Ista est lex Nazaræi, cum voverit oblationem suam Domino tempore consecrationis suæ, exceptis his, quæ invenerit manus eius. Iuxta quod mente devoverat, ita faciet ad perfectionem sanctificationis suæ.
22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Locutusque est Dominus ad Moysen, dicens:
23 „Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Так благословляйте Ізраїлевих синів, говорячи їм:
Loquere Aaron et filiis eius: Sic benedicetis filiis Israel, et dicetis eis:
24 Нехай Господь поблагосло́вить тебе, і нехай Він тебе стереже!
Benedicat tibi Dominus, et custodiat te.
25 Нехай Господь засяє на тебе лице́м Свої́м, і нехай буде милости́вий до тебе!
Ostendat Dominus faciem suam tibi, et misereatur tui.
26 Нехай Господь зверне на тебе лице Своє, і хай дасть тобі мир!
Convertat Dominus vultum suum ad te, et det tibi pacem.
27 Вони будуть кликати Ймення Моє на Ізраїлевих синів, а Я благословлятиму їх!“
Invocabuntque nomen meum super filios Israel, et ego benedicam eis.

< Числа 6 >