Числа 5
1 Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Locutusque est Dominus ad Moysen, dicens:
2 „Накажи Ізраїлевим синам, і нехай повисилають з табо́ру кожного прокаже́ного, і кожного течи́вого, і кожного нечистого через дото́ркнення до мертвого тіла.
Praecipe filiis Israel, ut eiiciant de castris omnem leprosum, et qui semine fluit, pollutusque est super mortuo:
3 І чоловіка й жінку бу́дете висилати, поза та́бір будете висилати їх, і вони не занечистять табо́рів своїх, що Я серед них пробува́ю“.
tam masculum quam feminam eiicite de castris, ne contaminent ea cum habitaverint vobiscum.
4 І зробили так Ізраїлеві сини, і повисила́ли їх поза та́бір, — як Господь промовляв був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
Feceruntque ita filii Israel, et eiecerunt eos extra castra, sicut locutus erat Dominus Moysi.
5 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Locutusque est Dominus ad Moysen, dicens:
6 „Промовляй до Ізраїлевих синів: Чоловік або жінка, коли зробить який лю́дський гріх, чинячи тим спроневі́рення проти Господа, і завинить душа та,
Loquere ad filios Israel: Vir, sive mulier, cum fecerint ex omnibus peccatis, quae solent hominibus accidere, et per negligentiam transgressi fuerint mandatum Domini, atque deliquerint,
7 то вони визнають свій гріх, що зробили, і кожен зверне найперше ціну провини своєї, і додасть до неї п'ятину її, та й дасть тому, кому завинив він.
confitebuntur peccatum suum, et reddent ipsum caput, quintamque partem desuper ei, in quem peccaverint.
8 А якщо в того чоловіка нема викупника́, щоб йому звернути ту ціну провини, то провина та буде зве́рнена Господе́ві, і буде це священикові, опріч барана очищення, що ним очистить його.
Sin autem non fuerit qui recipiat, dabunt Domino, et erit sacerdotis, excepto ariete, qui offertur pro expiatione, ut sit placabilis hostia.
9 А кожне прино́шення зо всяких святощів Ізра́їлевих синів, що принесу́ть священикові, буде йому.
Omnes quoque primitiae, quas offerunt filii Israel, ad sacerdotem pertinent:
10 І що́ хто посвяти́ть, буде йому. Що́ хто дасть священикові, буде йому́“.
et quidquid in Sanctuarium offertur a singulis, et traditur manibus sacerdotis, ipsius erit.
11 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Locutusque est Dominus ad Moysen, dicens:
12 „Промовляй до Ізраїлевих синів і скажи їм: Кожен чоловік, коли жінка його зрадить і спроневірить його́,
Loquere ad filios Israel, et dices ad eos: Vir, cuius uxor erraverit, maritumque contemnens
13 і буде хто злягатися з нею і буде затаєне від очей її чоловіка, і буде захо́ване, і вона занечиститься, а свідка проти неї нема, і вона не буде схо́плена,
dormierit cum altero viro, et hoc maritus deprehendere non quiverit, sed latet adulterium, et testibus argui non potest, quia non est inventa in stupro:
14 та на ньому пере́йде дух ревнощів, і він буде ревни́вий за свою жінку, що вона занечи́щена; або перейде на ньому дух ревнощів, і він буде ревнивий за свою жінку, а вона не була занечищена,
si spiritus zelotypiae concitaverit virum contra uxorem suam, quae vel polluta est, vel falsa suspicione appetitur,
15 то приведе́ той чоловік свою жінку до священика, і принесе за неї жертву її, — десяту частину ефи́ я́чної муки, оливи на неї виллє, і не дасть на неї ладану, бо це хлі́бна жертва ревнощів, жертва прига́дувальна, що прига́дує провину.
adducet eam ad sacerdotem, et offeret oblationem pro illa decimam partem sati farinae hordeaceae: non fundet super eam oleum, nec imponet thus: quia sacrificium zelotypiae est, et oblatio investigans adulterium.
16 І священик приведе її, і поставить перед Господнім лицем.
Offeret igitur eam sacerdos, et statuet coram Domino.
17 І ві́зьме священик святої води в гли́няну посудину, і пороху, що буде на долівці скинії, ві́зьме священик, та й дасть до води.
assumetque aquam sanctam in vase fictili, et pauxillum terrae de pavimento tabernaculi mittet in eam.
18 І поставить священик ту жінку перед лицем Господнім, і відкриє го́лову тієї жінки, і дасть на руки її хлібну жертву прига́дувальну, — це хлібна жертва ре́внощів. А в руці священика буде гірка вода, що наводить прокля́ття.
Cumque steterit mulier in conspectu Domini, discooperiet caput eius, et ponet super manus illius sacrificium recordationis, et oblationem zelotypiae: ipse autem tenebit aquas amarissimas, in quibus cum execratione maledicta congessit.
19 І закляне її священик та й скаже до жінки: „Якщо ніхто не лежав із тобою, і якщо ти не зрадила нечистим гріхом, живши з чоловіком своїм, — очисться від гіркої води, що наводить прокляття!
adiurabitque eam, et dicet: Si non dormivit vir alienus tecum, et si non polluta es deserto mariti thoro, non te nocebunt aquae istae amarissimae, in quas maledicta congessi.
20 А коли ж ти зрадила, живши з чоловіком своїм, і коли ти занечи́стилась, і хтось злігся з тобою, крім твого чоловіка“, —
Sin autem declinasti a viro tuo, atque polluta es, et concubuisti cum altero viro:
21 і закляне священик ту жінку клятвою прокляття, і скаже священик тій жінці: „Нехай дасть тебе Господь на прокляття та клятву серед наро́ду твого тим, що Господь зробить стегно́ твоє опалим, а живіт твій напухлим,
his maledictionibus subiacebis: Det te Dominus in maledictionem, exemplumque cunctorum in populo suo: putrescere faciat femur tuum, et tumens uterus tuus disrumpatur.
22 і вві́йде ця вода, що наводить прокляття, до нутра́ твого, щоб зробити живіт напухлим, і щоб зробити стегно́ опалим“. А жінка та скаже: „Амінь, амінь!
ingrediantur aquae maledictae in ventrem tuum, et utero tumescente putrescat femur. Et respondebit mulier, Amen, amen.
23 І напише священик ті прокляття на звої, й обмиє гірко́ю водою,
Scribetque sacerdos in libello ista maledicta, et delebit ea aquis amarissimis, in quas maledicta congessit,
24 і напо́їть ту жінку гіркою водою, що наводить прокляття; і вві́йде в неї та вода, що наводить прокляття, і дає гіркий біль.
et dabit ei bibere. Quas cum exhauserit,
25 І ві́зьме священик із руки тієї жінки ту хлібну жертву ревнощів, і буде колиха́ти ту хлібну жертву перед Господнім лицем, та й принесе її до жертівника.
tollet sacerdos de manu eius sacrificium zelotypiae, et elevabit illud coram Domino, imponetque illud super altare: ita dumtaxat ut prius,
26 І ві́зьме священик жменю з хлібної жертви, як прига́дувальну частину, та й спалить на жертівнику. А по́тім напоїть ту жінку водою.
pugillum sacrificii tollat de eo, quod offertur, et incendat super altare: et sic potum det mulieri aquas amarissimas.
27 І напоїть водою, і станеться, — якщо була вона занечищена й спроневірила своє́му чоловікові, то ввійде в неї та вода, що наводить прокляття, і дасть гірки́й біль, — і опухне живіт її, і западе стегно́ її, і стане та жінка прокляттям серед народу свого.
Quas cum biberit, si polluta est, et contempto viro adulterii rea, pertransibunt eam aquae maledictionis, et inflato ventre computrescet femur: eritque mulier in maledictionem, et in exemplum omni populo.
28 А якщо та жінка не була занечищена, і чиста вона, то буде очищена, і буде здатна родити дітей.
Quod si polluta non fuerit, erit innoxia, et faciet liberos.
29 Оце зако́н про ревнощі, коли зрадить жінка чоловікові своєму, і занечиститься,
Ista est lex zelotypiae. Si declinaverit mulier a viro suo, et si polluta fuerit,
30 або коли на чоловіка на́йде дух ревнощів, і він буде ревнивий за жінку свою, то поставить ту жінку перед Господнім лицем, а священик виконає над нею ввесь цей зако́н.
maritusque zelotypiae spiritu concitatus adduxerit eam in conspectu Domini, et fecerit ei sacerdos iuxta omnia quae scripta sunt:
31 І буде очищений той чоловік від гріха́, а жінка та понесе свій гріх“.
maritus absque culpa erit, et illa recipiet iniquitatem suam.
