< Числа 25 >

1 І осівся Ізра́їль у Шіттімі, і наро́д зачав ходити на розпусту до моавських дочо́к,
و اسرائیل در شطیم اقامت نمودند، وقوم با دختران موآب زنا کردن گرفتند.۱
2 а вони заклика́ли народ до жертов їхнім богам, — і народ їв та вклонявся богам їхнім.
زیرا که ایشان قوم را به قربانی های خدایان خوددعوت نمودند، پس قوم می‌خوردند و به خدایان ایشان سجده می‌نمودند.۲
3 І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля.
و اسرائیل به بعل فغورملحق شدند، و غضب خداوند بر اسرائیل افروخته شد.۳
4 І сказав Господь до Мойсея: „Візьми всіх голів наро́ду, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відве́рнеться палючий Господній гнів від Ізраїля“.
و خداوند به موسی گفت که: «تمامی روسای قوم را گرفته، ایشان را برای خداوند پیش آفتاب به دار بکش، تا شدت خشم خداوند از اسرائیل برگردد.»۴
5 І сказав Мойсей до Ізраїлевих су́ддів: „Позабивайте кожен мужів своїх, приліплених до пеорського Ваала“.
و موسی به داوران اسرائیل گفت که «هر یکی از شما کسان خود راکه به بعل فغور ملحق شدند، بکشید.»۵
6 Аж ось прийшов один із Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіяні́тянку на оча́х Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході скинії заповіту.
و اینک مردی از بنی‌اسرائیل آمده، زن مدیانی‌ای را در نظر موسی و در نظر تمامی جماعت بنی‌اسرائیل نزد برادران خود آورد، وایشان به دروازه خیمه اجتماع گریه می‌کردند.۶
7 І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посе́ред громади, і взяв списа́ в свою руку.
وچون فینحاس بن العازار بن هارون کاهن، این رادید، از میان جماعت برخاسته، نیزه‌ای به‌دست خود گرفت،۷
8 І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до сере́дини ме́шкання, та й пробив їх обох — ізра́їльтянина та ту жінку, — аж через її черево. І була́ стримана поразка Ізраїлевих синів.
و از عقب آن مرد اسرائیلی به قبه داخل شده، هر دوی ایشان یعنی آن مرداسرائیلی و زن را به شکمش فرو برد، و وبا ازبنی‌اسرائیل رفع شد.۸
9 І померло в поразці двадцять і чотири тисячі.
و آنانی که از وبا مردند، بیست و چهار هزار نفر بودند.۹
10 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
و خداوند موسی را خطاب کرده، گفت:۱۰
11 „Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, відвернув Мою лють від Ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю Моєю серед них. І Я не вигубив Ізраїлевих синів у Своїй горли́вості.
«فینحاس بن العازار بن هارون کاهن، غضب مرااز بنی‌اسرائیل برگردانید، چونکه باغیرت من درمیان ایشان غیور شد، تا بنی‌اسرائیل را در غیرت خود هلاک نسازم.۱۱
12 Тому́ скажи: ось Я даю йому свого заповіта: мир.
لهذا بگو اینک عهدسلامتی خود را به او می‌بخشم.۱۲
13 І буде йому та насінню його по нім заповіт вічного свяще́нства за те, що він запалився для Бога свого, і очистив Ізраїлевих синів“.
و برای او وبرای ذریتش بعد از او این عهد کهانت جاودانی خواهد بود، زیرا که برای خدای خود غیور شد، وبجهت بنی‌اسرائیل کفاره نمود.»۱۳
14 А ймення забитого Ізраїлевого мужа, що був забитий з тією мідіяні́тянкою, — Зімрі, син Салу, начальник ба́тькового дому Симеона.
و اسم آن مرد اسرائیلی مقتول که با زن مدیانی کشته گردید، زمری ابن سالو رئیس خاندان آبای سبط شمعون بود.۱۴
15 І ім'я́ тієї забитої мідіяні́тської жінки — Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового дому в Мідіяні.
و اسم زن مدیانی که کشته شد، کزبی دختر صور بود و اورئیس قوم خاندان آبا در مدیان بود.۱۵
16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
و خداوند موسی را خطاب کرده، گفت:۱۶
17 „Нена́видіти мідіянітів, і бу́дете їх забивати!
«مدیانیان را ذلیل ساخته، مغلوب سازید.۱۷
18 Бож вони нена́видять вас у своїх пі́дступах, що зво́дили вас через Пеора, і через Козбі, дочку мідіяні́тського начальника, сестру їх, забиту дня поразки за Пеора. І сталося по пора́зці,
زیرا که ایشان شما را به مکاید خود ذلیل ساختند، چونکه شما را در واقعه فغور و در امرخواهر خود کزبی، دختر رئیس مدیان، که در روزوبا در واقعه فغور کشته شد، فریب دادند.»۱۸

< Числа 25 >