Числа 23
1 І сказав Валаам до Бала́ка: „Збудуй мені тут сім же́ртівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів“.
Balaam said to Balak, "Build me here seven altars, and prepare me here seven bulls and seven rams."
2 І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.
Balak did as Balaam had spoken; and Balak and Balaam offered on every altar a bull and a ram.
3 І сказав Валаам до Балака: „Стань над своїм цілопа́ленням, а я піду́, — може стрі́ну Господа навпроти себе, і що́ Він об'я́вить мені, я перекажу́ тобі“. І він пішов на лису го́ру.
Balaam said to Balak, "Station yourself by your burnt offering, and I will go. Perhaps God will come to meet me, and whatever he shows me I will tell you." And Balak went off and stationed himself by his offering, and Balaam called to God and went off to a barren height.
4 І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: „Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику“.
And God met Balaam, and he said to him, "I have prepared the seven altars, and I have offered up a bull and a ram on every altar."
5 І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: „Вернись до Балака, і будеш так промовляти“.
And God put a word in Balaam's mouth, and said, "Return to Balak, and thus you shall speak."
6 І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопа́ленням, він та всі вельможі моавські.
He returned to him, and look, he was standing by his burnt offering, he, and all the princes of Moab.
7 І він виголосив свою припові́стку проро́чу й сказав: „Із Араму мене припрова́див Валак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!
He took up his parable, and said, "From Aram has Balak brought me, the king of Moab from the mountains of the East. 'Come, curse Jacob for me. Come, defy Israel.'
8 Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на то́го, що гніву на нього не має Госпо́дь?
How shall I curse whom Jehovah has not cursed? How shall I defy whom God has not defied?
9 Бо я бачу його з вершка скель, і з пагі́рків його оглядаю, — тож наро́д пробуває самітно, а серед людей не рахується.
For from the top of the rocks I see him. From the hills I see him. Look, it is a people that dwells alone, and not counting itself among the nations.
10 Хто ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий, як його!“
Who can count the dust of Jacob, and who has numbered the fourth part of Israel? Let me die the death of the righteous. Let my last end be like his."
11 І сказав Балак до Валаама: „Що́ ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагослови́в їх!“
Balak said to Balaam, "What have you done to me? I took you to curse my enemies, and look, you have blessed them altogether."
12 А той відповів та й сказав: „Чи ж не те, що́ Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те́ говорити?“
He answered and said, "Must I not be careful to speak that which God puts in my mouth?"
13 І сказав до нього Балак: „Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога, звідти!“
Balak said to him, "Please come with me to another place, where you may see them; you shall see but the utmost part of them, and shall not see them all; and curse them for me from there."
14 І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.
He took him into the field of Zophim, to the top of Pisgah, and built seven altars, and offered up a bull and a ram on every altar.
15 І сказав він до Балака: „Стань тут над своїм цілопа́ленням, а я стріну там Господа “.
He said to Balak, "Station yourself here by your burnt offering, while I meet over there."
16 І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: „Вернися до Балака, і будеш так промовляти“.
And God met Balaam and put a word in his mouth, and said, "Return to Balak, and say this."
17 І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопа́ленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: „Що́ ж говорив Господь?“
He came to him, and look, he was standing by his burnt offering, and the princes of Moab with him. Balak said to him, "What has Jehovah spoken?"
18 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: „У стань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппо́рів!
He took up his parable, and said, "Rise up, Balak, and hear. Listen to me, you son of Zippor.
19 Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син лю́дський, щоб Йому жалкува́ти. Чи ж Він був сказав — і не зробить, чи ж Він говорив — та й не виконає?
God is not a man, that he should lie, nor the son of man, that he should repent. Has he said, and will he not do it? Or has he spoken, and will he not make it good?
20 Оце — я оде́ржав наказа — поблагослови́ти, і поблагослови́в Він, і я того не відверну́!
Look, I have received a command to bless. He has blessed, and I can't reverse it.
21 Не видно стражда́ння між Яковом, і не запримі́тно нещастя в Ізраїлі, — з ним Господь, його Бог, а між ним — голосни́й крик на славу Царя!
He has not seen iniquity in Jacob. Neither has he seen perverseness in Israel. Jehovah his God is with him. The shout of a king is among them.
22 Бог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, — як міць одноро́жця!
God brings them out of Egypt. He has as it were the strength of the wild ox.
23 Бо нема ворожби́ поміж Яковом, і ча́рів нема між Ізраїлем, — тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що́ Бог учинив.
Surely there is no enchantment with Jacob; neither is there any divination with Israel. Now it shall be said of Jacob and of Israel, what has God done.
24 Тож устане наро́д, як левиця, і піді́йметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу, і аж поки не буде він пить кров забитих!“
Look, the people rises up as a lioness, as a lion he lifts himself up. He shall not lie down until he eat of the prey, and drinks the blood of the slain."
25 І сказав Балак до Валаама: „Ні проклинати — не проклинай його, ні благословити — не благословляй його!“
Balak said to Balaam, "Neither curse them at all, nor bless them at all."
26 І сказав Валаам, і відповів до Балака: „Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що́ буде промовляти Господь, те зроблю́?“
But Balaam answered Balak, "Did I not tell you, saying, 'All that God speaks, that I must do?'"
27 І сказав Балак до Валаама: „Ходи ж, візьму́ тебе ще до іншого місця, — може сподо́бається в Божих оча́х, і ти звідти проклянеш мені його“.
Balak said to Balaam, "Come now, I will take you to another place; perhaps it will please God that you may curse them for me from there."
28 І взяв Балак Валаама на верхів'я Пеору, що зве́рнений до пустині.
Balak took Balaam to the top of Peor, that looks down on the desert.
29 І сказав Валаам до Балака: „Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів“.
Balaam said to Balak, "Build me here seven altars, and prepare me here seven bulls and seven rams."
30 І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.
Balak did as Balaam had said, and offered up a bull and a ram on every altar.
