< Числа 23 >
1 І сказав Валаам до Бала́ка: „Збудуй мені тут сім же́ртівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів“.
Toen sprak Balaäm tot Balak: Bouw hier voor mij zeven altaren, en maak zeven stieren en zeven rammen voor mij gereed.
2 І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.
Balak deed zoals Balaäm gezegd had, en offerde een stier en een ram op ieder altaar.
3 І сказав Валаам до Балака: „Стань над своїм цілопа́ленням, а я піду́, — може стрі́ну Господа навпроти себе, і що́ Він об'я́вить мені, я перекажу́ тобі“. І він пішов на лису го́ру.
Nu sprak Balaäm tot Balak: Blijf hier bij uw offer, terwijl ik heenga. Misschien dat Jahweh mij verschijnt; dan zal ik u verkondigen, wat Hij mij openbaart. Toen ging hij naar een kale heuvel,
4 І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: „Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику“.
waar God hem verscheen. Balaäm zeide tot Hem: Ik heb zeven altaren gebouwd, en op ieder altaar een stier en een ram laten offeren.
5 І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: „Вернись до Балака, і будеш так промовляти“.
Nu legde Jahweh Balaäm een woord in de mond, en sprak: Keer terug naar Balak, en zeg dit.
6 І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопа́ленням, він та всі вельможі моавські.
Hij keerde dan naar hem terug, terwijl hij nog bij zijn offer stond met al de vorsten van Moab.
7 І він виголосив свою припові́стку проро́чу й сказав: „Із Араму мене припрова́див Валак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!
Hij hief zijn orakel aan en sprak: Uit Aram heeft mij Balak ontboden, Moabs koning uit de bergen ten oosten: Kom, vloek voor mij Jakob, Kom, verwens Israël!
8 Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на то́го, що гніву на нього не має Госпо́дь?
Maar hoe zal ik vervloeken, Dien God niet vervloekt; Hoe zal ik verwensen Dien Jahweh niet verwenst!
9 Бо я бачу його з вершка скель, і з пагі́рків його оглядаю, — тож наро́д пробуває самітно, а серед людей не рахується.
Waarachtig, ik zie het van de top van de rotsen, Ik aanschouw het van de heuvelen af: Zie, een volk dat in afzondering woont, En zich niet onder de volken rekent.
10 Хто ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий, як його!“
Maar wie zal het stof van Jakob tellen, Wie Israëls drommen berekenen? Mocht ik de dood der rechtvaardigen sterven, Mocht mijn einde zijn als het hunne!
11 І сказав Балак до Валаама: „Що́ ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагослови́в їх!“
Maar Balak zeide tot Balaäm: Wat doet ge me nu! Ik heb u ontboden om mijn vijanden te vervloeken; en zie, ge spreekt een zegening uit!
12 А той відповів та й сказав: „Чи ж не те, що́ Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те́ говорити?“
Hij gaf hem ten antwoord: Moet ik dan niet eerlijk spreken, wat Jahweh mij in de mond heeft gelegd?
13 І сказав до нього Балак: „Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога, звідти!“
Toen zei Balak tot hem: Kom met mij naar een andere plaats, vanwaar gij slechts zijn uiterste rijen kunt zien, en niet het geheel; vandaar zult ge het voor mij vervloeken.
14 І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.
Hij nam hem dus mee naar het Spiedersveld op de top van de Pisga, waar hij zeven altaren bouwde, en op ieder altaar een stier en een ram offerde.
15 І сказав він до Балака: „Стань тут над своїм цілопа́ленням, а я стріну там Господа “.
En Balaäm sprak tot Balak: Blijf hier bij uw offer staan: terwijl ik heenga, om een nieuwe verschijning te hebben.
16 І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: „Вернися до Балака, і будеш так промовляти“.
En Jahweh verscheen aan Balaäm, legde een woord in zijn mond en sprak: Keer terug naar Balak, en zeg dit.
17 І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопа́ленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: „Що́ ж говорив Господь?“
Hij ging naar hem toe, terwijl deze nog bij zijn offer stond met de vorsten van Moab. Balak vroeg hem: Wat heeft Jahweh gezegd?
18 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: „У стань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппо́рів!
Toen hief hij zijn orakel aan en sprak: Sta op, Balak, en hoor: Luister naar mij, zoon van Sippor:
19 Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син лю́дський, щоб Йому жалкува́ти. Чи ж Він був сказав — і не зробить, чи ж Він говорив — та й не виконає?
God is geen mens, die zijn woord breekt, Geen mensenkind, wien iets berouwt. Zou Hij iets zeggen, dat Hij niet uitvoert; Iets spreken, dat Hij niet houdt?
20 Оце — я оде́ржав наказа — поблагослови́ти, і поблагослови́в Він, і я того не відверну́!
Zie, ik heb opdracht te zegenen, Ik zegen, en trek het niet terug:
21 Не видно стражда́ння між Яковом, і не запримі́тно нещастя в Ізраїлі, — з ним Господь, його Бог, а між ним — голосни́й крик на славу Царя!
Ik aanschouw geen onheil in Jakob, Zie geen rampen in Israël! Jahweh, zijn God, is met hem, Koningsjubel klinkt onder hem op.
22 Бог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, — як міць одноро́жця!
God heeft hem uit Egypte geleid, Het heeft hoornen als die van een buffel.
23 Бо нема ворожби́ поміж Яковом, і ча́рів нема між Ізраїлем, — тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що́ Бог учинив.
Neen, tegen Jakob helpt geen waarzeggerij, Geen wichelarij tegen Israël: Thans wordt over Jakob gezegd, En over Israël, wat God zal doen.
24 Тож устане наро́д, як левиця, і піді́йметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу, і аж поки не буде він пить кров забитих!“
Ziedaar een volk, dat zich opricht als een leeuwin, En als een leeuw zich verheft; Dat niet neerligt, eer het zijn buit heeft verslonden, En het bloed der gesneuvelden heeft gedronken.
25 І сказав Балак до Валаама: „Ні проклинати — не проклинай його, ні благословити — не благословляй його!“
Nu zei Balak tot Balaäm: Kunt ge het niet vervloeken, zegen het tenminste niet.
26 І сказав Валаам, і відповів до Балака: „Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що́ буде промовляти Господь, те зроблю́?“
Maar Balaäm antwoordde Balak: Heb ik u niet gezegd: "Al wat Jahweh mij zegt, zal ik doen?"
27 І сказав Балак до Валаама: „Ходи ж, візьму́ тебе ще до іншого місця, — може сподо́бається в Божих оча́х, і ти звідти проклянеш мені його“.
Toen zei Balak tot Balaäm: Kom, ik zal u naar een andere plaats brengen: misschien behaagt het God, dat gij het van daaruit vervloekt.
28 І взяв Балак Валаама на верхів'я Пеору, що зве́рнений до пустині.
Balak nam Balaäm dus mee naar de top van de Peor, die oprijst ten oosten van de woestenij.
29 І сказав Валаам до Балака: „Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів“.
Daar sprak Balaäm tot Balak: Bouw hier voor mij zeven altaren, en maak zeven stieren en zeven rammen voor mij gereed.
30 І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.
Balak deed, wat Balaäm gezegd had, en offerde een stier en een ram op ieder altaar.