< Числа 15 >
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Locutus est Dominus ad Moysen, dicens:
2 „Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви вві́йдете до кра́ю ваших осель, що Я даю вам,
Loquere ad filios Israel, et dices ad eos: Cum ingressi fueritis Terram habitationis vestræ, quam ego dabo vobis,
3 і принесете огняну́ жертву для Господа, цілопа́лення, або криваву жертву на спо́внення обі́тниці, або в да́рі, або в озна́чених часа́х при споря́дженні любих пахощів для Господа з худоби великої або з худоби дрібно́ї,
et feceritis oblationem Domino in holocaustum, aut victimam, vota solventes, vel sponte offerentes munera, aut in sollemnitatibus vestris adolentes odorem suavitatis Domino, de bobus sive de ovibus:
4 то той, хто приносить, принесе свою жертву для Господа, хлібну жертву, — десяту частину ефи пшеничної муки, мішаної в чверті гіна оливи,
offeret quicumque immolaverit victimam, sacrificium similæ, decimam partem ephi, conspersæ oleo, quod mensuram habebit quartam partem hin:
5 і вина для литої жертви принесеш чверть гіна на цілопа́лення або для жертви для кожного ягняти.
et vinum ad liba fundenda eiusdem mensuræ dabit in holocaustum sive in victimam.
6 Або для барана принесеш хлі́бну жертву, — дві десятих частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі третьої частини гіна.
Per agnos singulos et arietes erit sacrificium similæ duarum decimarum, quæ conspersa sit oleo tertiæ partis hin:
7 І вина для литої жертви третю частину гіна, — принесеш пахощі любі для Господа.
et vinum ad libamentum tertiæ partis eiusdem mensuræ offeret in odorem suavitatis Domino.
8 А коли принесеш молодого бичка як цілопалення, або як жертву на спо́внення обі́тниці, або як мирну жертву для Господа,
Quando vero de bobus feceris holocaustum aut hostiam, ut impleas votum vel pacificas victimas,
9 то принесе́ш молодого бичка і хлібну жертву, — три десяті частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі половини гіна.
dabis per singulos boves similæ tres decimas conspersæ oleo, quod habeat medium mensuræ hin:
10 І принесеш на литу жертву пів гіна вина, — жертва огняна, пахощі любі для Господа.
et vinum ad liba fundenda eiusdem mensuræ in oblationem suavissimi odoris Domino.
11 Так буде робитися для одно́го вола, або для одного барана, або для ягняти з-поміж овець, або з-поміж кіз.
Sic facies
12 За числом жертов, що принесете, так зробите для кожної, за числом їх.
per singulos boves et arietis et agnos et hœdos.
13 Кожен тубі́лець так принесе це, щоб принести огняну́ жертву, пахощі любі для Господа.
Tam indigenæ quam peregrini
14 А коли з вами буде тимчасо́во ме́шкати прихо́дько, або той, що серед вас, — постанова для ваших поколінь, — то він принесе огняну́ жертву, пахощі любі для Господа, — як принесете ви, так принесе й він.
eodem ritu offerent sacrificia.
15 Збори, — постанова одна для вас та для прихо́дька, що ме́шкає тимчасово, — постанова вічна для ваших поколінь: як ви, так і прихо́дько буде перед Господнім лицем!
Unum præceptum erit atque iudicium tam vobis quam advenis terræ.
16 Один зако́н і одна постанова буде вам і прихо́дькові, що мешкає тимчасово з вами“.
Locutus est Dominus ad Moysen, dicens:
17 I Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Loquere filiis Israel, et dices ad eos:
18 „Промовляй до синів Ізраїлевих, та й скажи їм: Як ви вві́йдете до кра́ю, що Я впроваджую вас туди,
Cum veneritis in terram, quam dabo vobis,
19 то станеться, коли ви їстимете хліб того кра́ю, — ви принесете прино́шення для Господа.
et comederitis de panibus regionis illius, separabitis primitias Domino
20 Як початок діж ваших, калача́ принесете на прино́шення, — як прино́шення то́ку, принесете його.
de cibis vestris. Sicut de areis primitias separatis,
21 Від поча́тку діж ваших дасте Господе́ві прино́шення, — постанова для ваших поколінь!
ita et de pulmentis dabitis primitiva Domino.
22 А коли ви помилитеся, і не виконаєте всіх тих за́повідей, що Господь говорив до Мойсея,
Quod si per ignorantiam præterieritis quidquam horum, quæ locutus est Dominus ad Moysen,
23 усього, що наказав вам Господь через Мойсея, від дня, коли Господь наказав був і далі для ваших поколінь,
et mandavit per eum ad vos, a die qua cœpit iubere et ultra,
24 то станеться, коли зро́блено по́милку через недо́гляд громади, нехай вся громада принесе одного бичка́, молоде з великої худоби, на цілопа́лення, на пахощі любі для Господа, а хлі́бна його жертва та лита жертва його за постановою, і козла на жертву за гріх.
oblitaque fuerit facere multitudo: offeret vitulum de armento, holocaustum in odorem suavissimum Domino, et sacrificum eius ac liba, ut ceremoniæ postulant, hircumque pro peccato:
25 І очистить священик всю громаду синів Ізраїлевих, і буде про́щено їм, бо то по́милка, а вони принесли жертву свою, жертву огняну́ для Господа та жертву свою за гріх перед лице Господнє за свою по́милку.
et rogabit sacerdos pro omni multitudine filiorum Israel: et dimittetur eis, quoniam non sponte peccaverunt, nihilominus offerentes incensum Domino pro se et pro peccato atque errore suo:
26 І буде про́щено всій громаді Ізраїлевих синів та прихо́дькові, що мешкає тимчасово серед них, бо то помилко́вий гріх усього наро́ду.
et dimittetur universæ plebi filiorum Israel, et advenis, qui peregrinantur inter eos: quoniam culpa est omnis populi per ignorantiam.
27 А якщо згрішить помилко́во одна душа, то вона принесе однорічну козу на жертву за гріх.
Quod si anima una nesciens peccaverit, offeret capram anniculam pro peccato suo:
28 І очистить священик ту душу, що помили́лась, що згрішила помилково перед Господнім лицем, на очищення її, — і буде про́щено їй.
et deprecabitur pro ea sacerdos, quod inscia peccaverit coram Domino: impetrabitque ei veniam, et dimittetur illi.
29 Тубі́льцеві серед Ізраїлевих синів та прихо́дькові, що мешкає тимчасово серед них, — зако́н один буде вам для того, хто зробить гріх помилково.
Tam indigenis quam advenis una lex erit omnium, qui peccaverint ignorantes.
30 А та душа, що зробить зухва́лою рукою, — чи з тубі́льця, чи з прихо́дька, — він Господа зневажає, і буде винищена душа та з-посеред наро́ду її.
Anima vero, quæ per superbiam aliquid commiserit, sive civis sit ille, sive peregrinus, (quoniam adversus Dominum rebellis fuit) peribit de populo suo:
31 Бо він зне́хтував слово Господа, і зламав Його за́повідь, — конче буде винищена душа та, гріх її на ній“.
verbum enim Domini contempsit, et præceptum illius fecit irritum: idcirco delebitur, et portabit iniquitatem suam.
32 І були́ Ізраїлеві сини в пустині, та й знайшли чоловіка, що збирає дро́ва суботнього дня.
Factum est autem, cum essent filii Israel in solitudine, et invenissent hominem colligentem ligna in die Sabbati,
33 І привели́ його ті, хто знайшов його, як збирав дро́ва, до Мойсея й до Аарона та до всієї громади.
obtulerunt eum Moysi et Aaron et universæ multitudini.
34 І взяли́ його під сторо́жу, бо не було вирішене, що́ зробити йому.
Qui recluserunt eum in carcerem, nescientes quid super eo facere deberent.
35 І сказав Господь до Мойсея: „Конче буде забитий цей чоловік, — заки́дати його камінням усій громаді поза табо́ром!“
Dixitque Dominus ad Moysen: Morte moriatur homo iste, obruat eum lapidibus omnis turba extra castra.
36 І ви́провадила його вся громада поза та́бір, та й закидала його камінням, — і він помер, як Господь наказав був Мойсеєві.
Cumque eduxissent eum foras, obruerunt lapidibus, et mortuus est, sicut præceperat Dominus.
37 І сказав Господь до Мойсея, говорячи:
Dixit quoque Dominus ad Moysen:
38 „Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажи їм: Нехай вони зроблять собі кута́си на края́х своїх одеж, вони й їхні покоління, і дадуть на кута́са поли́ блакитну нитку.
Loquere filiis Israel, et dices ad eos ut faciant sibi fimbrias per angulos palliorum, ponentes in eis vittas hyacinthinas:
39 І буде вона вам за кута́са, — і будете бачити його, і пам'ятатимете всі Господні за́повіді, і виконаєте їх, і не бу́дете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи́, ви зраджуєте,
quas cum viderint, recordentur omnium mandatorum Domini, nec sequantur cogitationes suas et oculos per res varias fornicantes,
40 щоб згадували ви та виконували всі Мої заповіді, — і будьте святі для вашого Бога!
sed magis memores præceptorum Domini faciant ea, sintque sancti Deo suo.
41 Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського кра́ю, щоб бути вашим Богом. Я — Господь, Бог ваш!
Ego Dominus Deus vester, qui eduxi vos de Terra Ægypti, ut essem Deus vester.