< Числа 13 >
1 І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:
Pea naʻe folofola ʻa Sihova kia Mōsese, ʻo pehē,
2 „Пошли людей, і вони розвідають ханаа́нський край, що Я даю Ізраїлевим синам; пошлете по одно́му чоловікові від пле́мени своїх батьків, кожного начальника в них“.
“Ke ke fekau ha kau tangata, ke nau ʻalu ʻo vakai ki he fonua ko Kēnani, ʻaia te u foaki ki he fānau ʻa ʻIsileli: ʻi he faʻahinga taki taha ʻo ʻenau ngaahi tamai ke mo fekau ha tangata, ʻoku taki taha matāpule ʻiate kinautolu.”
3 І послав їх Мойсей з пустині Пара́н за Господнім нака́зом. Усі вони мужі достойні, — вони го́лови Ізраїлевих синів.
Pea naʻe fekau ʻe Mōsese kiate kinautolu ʻi he fekau ʻa Sihova, mei he toafa ko Palani: ʻae kau tangata kotoa pē naʻe matāpule ʻi he fānau ʻa ʻIsileli.
4 А оце ймення їх: для Рувимового племени — Шаммуа, син Заккурів;
Pea ko honau hingoa eni: ko Samua ko e foha ʻo Sakuli, ʻi he faʻahinga ʻo Lupeni.
5 для Симеонового племени — Шафат, син Хоріїв;
Pea mo Safati ko e foha ʻo Holi, ʻi he faʻahinga ʻo Simione.
6 для Юдиного племени — Калев, син Єфуннеїв;
Pea mo Kelepi ko e foha ʻo Sifune, ʻi he faʻahinga ʻo Siuta.
7 для Іссаха́рового племени — Їґ'ал, син Йосипів;
Pea mo ʻIkali ko e foha ʻo Siosefa, ʻi he faʻahinga ʻo ʻIsaka.
8 для Єфре́мового племени — Осія, син Навинів;
Pea mo ʻOsea ko e foha ʻo Nuni, ʻi he faʻahinga ʻo ʻIfalemi.
9 для Веніями́нового племени — Палті, син Рафуїв;
Pea mo Paleti ko e foha ʻo Lafu, ʻi he faʻahinga ʻo Penisimani.
10 для Завуло́нового племени — Ґаддіїл, син Содіїв;
Pea mo Katieli ko e foha ʻo Soti, ʻi he faʻahinga ʻo Sepuloni.
11 для Йо́сипового племени, для племени Манасіїного — Ґадді, син Сусіїв;
Pea mo Kati ko e foha ʻo Susi, ʻi he faʻahinga ʻo Manase, ko e faʻahinga ʻo Siosefa.
12 для Да́нового племени — Амміїл, син Ґемалліїв;
Pea mo ʻAmieli ko e foha ʻo Kimali, ʻi he faʻahinga ʻo Tani.
13 для Аси́рового племени — Сетур, син Михаїлів;
Pea mo Situli ko e foha ʻo Mikaeli, ʻi he faʻahinga ʻo ʻAseli.
14 для Нефтали́мового племени — Нахбі, син Вофсіїв;
Pea mo Napi ko e foha ʻo Vofisi, ʻi he faʻahinga ʻo Nafitali.
15 для Ґа́дового племени — Ґеуїл, син Махіїв.
Pea mo Kineli ko e foha ʻo Maki, ʻi he faʻahinga ʻo Kata.
16 Оце ймення тих людей, що Мойсей послав був розві́дати той край. І назвав Мойсей Осію, Навинового сина: Ісу́с.
Ko e hingoa eni ʻoe kau tangata naʻe fekau ʻe Mōsese kenau ō ʻo matakiʻi ʻae fonua. Pea naʻe ui ai ʻe Mōsese ʻa ʻOsea ko e foha ʻo Nuni ko Siosiua.
17 І послав їх Мойсей розві́дати край ханаанський, та й промовив до них: „Підіть тут на пі́вдень, і вві́йдете на го́ру,
Pea naʻe fekau ʻe Mōsese ʻakinautolu kenau matakiʻi ʻae fonua ko Kēnani, ʻo ne pehē kiate kinautolu, “Mou ʻalu hake [ʻi he hala ]ki he potu tonga, pea te mou hake ki he moʻunga:
18 та й побачите той край — який він, і наро́д, що сидить у ньому, — чи си́льний він, чи слаби́й, чи мали́й він, чи числе́нний?
ʻO mamata ki he fonua, pe ʻoku fēfē ia; pea mo e kakai ʻoku nofo ai, pe ʻoku nau mālohi pe ʻoku nau vaivai, pe ʻoku nau tokolahi pe ʻoku nau tokosiʻi;
19 І який той край, що він сидить у ньому, — чи він добрий чи злий? І які ті міста, що він сидить у них, — чи в табо́рах, чи в тверди́нях?
Pea ʻoku fēfē ʻae fonua ʻoku nau nofo ai, pe ʻoku lelei pe ʻoku kovi; pe ʻoku fēfē honau ngaahi kolo ʻoku nau nofo ai, pe ʻoku nau nofo ʻi he ngaahi fale fehikitaki, pe ʻi he ngaahi kolo mālohi.”
20 І яка та земля, — чи масна́ вона, чи пісна́? Чи є на ній дерево, чи ні? І будьте відва́жні, і візьміть з пло́ду землі; а дні ці — дні виноградного первопло́ду“.
Pea mo e fonua, pe ʻoku mahu pe ʻoku masiva, pe ʻoku ʻakauʻia, pe ʻikai: pea mou lototoʻa, ʻo ʻomi ʻae fua ʻoe fonua. Pea ko e kuonga ko ia ko e ngaahi ʻaho ia ʻoe fua ʻoe ʻuluaki kālepi.
21 І зняли́ся вони, і розвідали той Край від пустині Цін аж до Рехова, у напрямі до Хамоту.
Pea naʻa nau ʻalu hake, ʻo vakai ki he fonua, mei he toafa ʻo Sini ki Lehopi, ʻi he hala ʻoku haʻu ai ʻae fononga ki Hemati.
22 І пішли вони на пі́вдень, і прибули́ аж до Хевро́ну, а там були Ахіман, Шешай та Талмай, наща́дки ве́летня. А Хеврон був збудований за сім літ перед Цоаном єгипетським.
Pea naʻa nau ʻalu ʻi he potu tonga, ʻonau haʻu ki Hepeloni; naʻe ʻi ai ʻae fānau ʻa ʻAnaki, ko ʻEhimani, mo Sesei, mo Talimi. (Vakai, naʻe langa ʻa Hepeloni ʻi he taʻu ʻe fitu ki muʻa ange ʻi he fokotuʻu ʻa Soani ʻi ʻIsipite.),
23 І прибули́ вони аж до долини Ешколу, і витяли там галузку з одним гроном винограду, і вдвох поне́сли його на жерди́ні; також узяли́ із гранатів та з фіґ.
Pea naʻa nau haʻu ki he vaitafe ʻo ʻEsikoli, pea naʻa nau tuʻusi ʻi ai ʻae vaʻa mo hono fuhinga kālepi, pea naʻa nau haʻamo toko ua ia ʻi he ʻakau; pea naʻa nau ʻomi ʻae pomikanite, mo e fiki.
24 Те місце назвали: Нахал-Ешкол, через те гроно, що Ізраїлеві сини витяли були там.
Pea naʻe ui ʻae potu ko ia, ko e vaitafe ʻo ʻEsikoli, koeʻuhi ko e fuhinga kālepi naʻe tuʻusi ai ʻe he fānau ʻa ʻIsileli.
25 І вернулися вони з ро́звідки того кра́ю по сорока́ днях.
Pea hili ʻae ʻaho ʻe fāngofulu, naʻa nau liliu mai mei heʻenau vakai ʻae fonua.
26 І пішли, і прийшли вони до Мойсея й до Ааро́на та до всієї громади Ізраїлевих синів, до пустині Паран, до Кадешу, і здали́ справу їм та всій тій громаді, і показали плід того кра́ю.
Pea naʻa nau ō pea haʻu kia Mōsese, mo ʻElone, pea mo e kakai kotoa pē ʻoe fānau ʻa ʻIsileli, ki he toafa ʻo Palani, ki Ketesi; pea naʻe ʻomi ʻae ongoongo kiate kinautolu, pea mo e kakai kotoa pē, pea naʻa nau fakahā ʻae fua ʻoe fonua kiate kinautolu.
27 І вони розповіли́ йому та й сказали: „Прибули́ ми до кра́ю, куди ти послав був нас, — а він тече молоком та медом, а оце плід його!
Pea naʻa nau lea kiate ia, ʻo pehē, “Naʻa mau ō ki he fonua naʻa ke fekau ʻakimautolu ki ai, pea ko e moʻoni ʻoku pito ia ʻi he huʻahuhu mo e honi; pea ko hono fua eni.
28 Та наро́д той, що сидить у тім кра́ї, міцни́й, а міста укрі́плені, дуже великі. А також бачили ми там нащадків ве́летня...
Ka ʻoku mālohi ʻae kakai ʻoku nofo ʻi he fonua, pea kuo ʻā maka ʻae ngaahi kolo, ʻo lahi ʻaupito: pea naʻa mau mamata ʻi ai ki he fānau ʻa ʻAnaki.
29 Амали́к сидить у краї південнім, а хітте́янин, і євусе́янин, і аморе́янин сидять на горі, а ханаане́янин сидить над морем та при Йорда́ні“.
ʻOku nofo ʻi he potu fakatonga ʻoe fonua ʻae kau ʻAmaleki: pea ko e kau Heti, mo e kau Sepusi, mo e kau ʻAmoli, ʻoku nau nofo ʻi he ngaahi moʻunga: pea ko e kau Kēnani ʻoku nofo ʻakinautolu ʻo ofi ki he tahi, pea mo e matafonua ʻo Sioatani.”
30 А Калев утихомирював наро́д перед Мойсеєм та й сказав: „Конче вві́йдемо ми й заволоді́ємо ним, бо ми справді переможем його!“
Pea naʻe lolomi ʻe Kelepi ʻae kakai ʻi he ʻao ʻo Mōsese, ʻo ne pehē, “Ke tau ʻalu hake ke vave, ʻo maʻu ia; he ʻoku tau mālohi lahi ke ikuna ia.”
31 Та люди, що ходили з ним, сказали: „Ми не зможемо ввійти до того наро́ду, бо він сильніший за нас“.
Ka naʻe pehē ʻe he kau tangata naʻa nau ʻalu hake mo ia, “ʻE ʻikai te tau mālohi ke ʻalu hake ki he kakai; he ʻoku nau mālohi ʻiate kitautolu.”
32 І пустили вони між Ізраїлевими синами злу вістку про той край, що розві́дали його, говорячи: „Той край, що ми перейшли́ по ньому, щоб розвідати його, це край, який поїдає своїх ме́шканців. А ввесь той народ, що ми бачили в ньому, люди високі на зріст.
Pea naʻa nau ʻomi ki he fānau ʻa ʻIsileli ʻae ongoongo kovi ʻoe fonua naʻa nau ʻalu ʻo vakai, ʻo pehē, “Ko e fonua naʻa mau ʻalu atu ke vakai ki ai, ko e fonua ia ʻoku ne keina ke ʻosi hono kakai; pea ko e kakai kotoa pē naʻa mau mamata ʻi ai ko e kau tangata lalahi ʻaupito.
33 І там ми бачили ве́летнів, синів Ена́ка, з роду велетнів, і були́ ми в своїх оча́х немов та сарана́, і такими були ми і в їхніх оча́х“.
Pea naʻa mau mamata ʻi ai ki he kau tangata lalahi fakamanavahē, ko e ngaahi foha ʻo ʻAnaki ʻaia ʻoku tupu ʻi he faʻahinga lalahi: pea naʻa mau tatau ʻi homau mata ʻomautolu mo e fanga heʻe, pea naʻa mau pehē moʻoni ʻi honau ʻao ʻonautolu.”