Числа 10
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
El Señor le dijo a Moisés:
2 „Зроби собі дві срібні сурмі́, — куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скли́кання громади та на руша́ння табо́рів.
“Haz dos trompetas de plata martillada. Se usarán para convocar a los israelitas y para hacer que el campamento se mueva.
3 І засурмля́ть у них, — і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.
Cuando se toquen las dos trompetas, todos los israelitas se reunirán ante ti en la entrada del Tabernáculo de Reunión.
4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, го́лови Ізраїлевих тисяч.
Pero si sólo se toca una, sólo los líderes de la tribu se reunirán ante ti.
5 А засурмлять на споло́х, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на сході.
“Cuando se toque la trompeta, que es la señal de alarma para salir, los campamentos del lado este deben salir primero.
6 А засурмите́ на споло́х удру́ге, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на пі́вдні, — будуть сурмити на споло́х, щоб руша́ли вони.
Cuando se toca la trompeta por segunda vez, los campamentos del lado sur deben marchar. Esa es su señal para empezar a moverse.
7 А на скли́кання зборів засурмите, але без сполоху.
Para convocar a la gente, soplen las trompetas normalmente, no la señal de alarma fuerte.
8 А сурми́ти в су́рми бу́дуть Ааронові сини, священики. І ці су́рмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.
Los descendientes de Aarón deben tocar las trompetas. Esta regulación seguirá vigente en todos los tiempos y para todas las generaciones futuras.
9 А коли пі́дете війною в вашому Кра́ю́ на ворога, що гно́бить вас, і засурмите́ на сполох, то ви бу́дете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, — і будете спасені від ваших ворогів.
“Cuando estés en tu propia tierra y tengas que ir a la batalla contra un enemigo que te haya atacado, toca la señal de alarma y el Señor tu Dios no te olvidará: te salvará de tus enemigos.
10 А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“
Toquen las trompetas cuando celebren también, en sus fiestas regulares y al principio de cada mes. Es decir, cuando traigas tus holocaustos y tus ofrendas de comunión que serán como un recordatorio para ti ante tu Dios. Yo soy el Señor tu Dios”.
11 І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва.
Entonces la nube se levantó del Tabernáculo del Testimonio el vigésimo día del segundo mes del segundo año.
12 I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
Los israelitas abandonaron el desierto del Sinaí y se desplazaron de un lugar a otro hasta que la nube se detuvo en el desierto de Parán.
13 І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея.
Esta fue la primera vez que salieron siguiendo el mandato del Señor a través de Moisés.
14 І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів.
Las divisiones de la tribu de Judá fueron las primeras en marchar bajo su bandera, con Naasón, hijo de Aminadab, al mando.
15 А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.
Natanael, hijo de Zuar, estaba a cargo de la tribu de Isacar,
16 А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.
y Eliab, hijo de Helón, estaba a cargo de la división tribal de Zabulón.
17 І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії.
Entonces el Tabernáculo fue desmontado, y los guersonitas y los meraritas que lo llevaban se pusieron en marcha.
18 І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.
Luego vinieron las divisiones de la tribu de Rubén, quienes marcharon bajo su bandera, con Elisur, hijo de Sedeur, a cargo.
19 А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
Selumiel, hijo de Zurishaddai, estaba a cargo de la tribu de Simeón,
20 А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.
y Eliasaf, hijo de Deuel, estaba a cargo de la tribu de Gad.
21 І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших.
Entonces los coatitas se pusieron en marcha, llevando los objetos sagrados. El tabernáculo se colocaría antes de que llegaran.
22 І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.
Luego vinieron las divisiones de la tribu de Efraín, y marcharon bajo su bandera, con Elisama, hijo de Amihud a cargo.
23 А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.
Gamaliel, hijo de Pedasur, estaba a cargo de la tribu de Manasés,
24 А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.
y Abidán, hijo de Gedeón, estaba a cargo de la tribu de Benjamín.
25 І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.
Finalmente llegaron las divisiones de Dan que marcharon bajo su bandera, defendiendo la retaguardia de todos los grupos tribales, con Ahiezer, hijo de Amisadai, a cargo.
26 А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана.
Pagiel, hijo de Ocrán, estaba a cargo de la tribu de Aser,
27 А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.
y Ajirá, hijo de Enán, estaba a cargo de la tribu de Neftalí.
28 Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.
Este era el orden en el se desplazaban las tribus de Israel.
29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“.
Moisés le explicó a Hobab, el hijo del suegro de Moisés, Reuel, el madianita, “Nos vamos al lugar que el Señor prometió diciendo: ‘Te daré esta tierra’. Ven con nosotros y seremos buenos contigo, porque el Señor le ha prometido cosas buenas a Israel”.
30 Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“.
“No, no me iré, volveré a mi país y a mi pueblo”, respondió Hobab.
31 А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима.
“Por favor, no nos abandones ahora”, le dijo Moisés, “porque tú eres el único que sabe dónde debemos acampar en el desierto y puedes guiarnos.
32 І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.
Si vienes con nosotros, todo lo bueno que el Señor nos de como bendición lo compartiremos contigo”.
33 І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися.
Se fueron de la montaña del Señor para hacer un viaje de tres días, y El Arca del Pacto del Señor les mostró el camino durante estos tres días para encontrar un lugar para acampar.
34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.
La nube del Señor estuvo sobre ellos durante el día mientras se alejaban del campamento.
35 І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“.
Cada vez que el Arca avanzaba, Moisés gritaba: “Levántate, Señor, y que tus enemigos se dispersen, y que los que te odian huyan de ti”.
36 А коли він ставав, то говорив: „Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!“
Cada vez que se detenía, Moisés gritaba: “Vuelve, Señor, a los miles y miles del pueblo de Israel”.
