Числа 10
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
And the LORD spoke to Moses, saying,
2 „Зроби собі дві срібні сурмі́, — куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скли́кання громади та на руша́ння табо́рів.
Make thee two trumpets of silver; of a whole piece shalt thou make them; that thou mayest use them for the calling of the assembly, and for the journeying of the camps.
3 І засурмля́ть у них, — і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.
And when they shall blow with them, all the assembly shall assemble themselves to thee at the door of the tabernacle of the congregation.
4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, го́лови Ізраїлевих тисяч.
And if they blow [but] with one [trumpet], then the princes, [who are] heads of the thousands of Israel, shall assemble themselves to thee.
5 А засурмлять на споло́х, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на сході.
When ye blow an alarm, then the camps that lie on the east parts shall go forward.
6 А засурмите́ на споло́х удру́ге, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на пі́вдні, — будуть сурмити на споло́х, щоб руша́ли вони.
When ye blow an alarm the second time, then the camps that lie on the south side shall take their journey: they shall blow an alarm for their journeys.
7 А на скли́кання зборів засурмите, але без сполоху.
But when the congregation is to be convened, ye shall blow, but ye shall not sound an alarm.
8 А сурми́ти в су́рми бу́дуть Ааронові сини, священики. І ці су́рмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.
And the sons of Aaron, the priests, shall blow with the trumpets; and they shall be to you for an ordinance for ever throughout your generations.
9 А коли пі́дете війною в вашому Кра́ю́ на ворога, що гно́бить вас, і засурмите́ на сполох, то ви бу́дете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, — і будете спасені від ваших ворогів.
And if ye go to war in your land against the enemy that oppresseth you, then ye shall blow an alarm with the trumpets; and ye shall be remembered before the LORD your God, and ye shall be saved from your enemies.
10 А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“
Also in the day of your gladness, and in your solemn days, and in the beginnings of your months, ye shall blow with the trumpets over your burnt-offerings, and over the sacrifices of your peace-offerings; that they may be to you for a memorial before your God: I [am] the LORD your God.
11 І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва.
And it came to pass on the twentieth [day] of the second month, in the second year, that the cloud was taken up from off the tabernacle of the testimony.
12 I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
And the children of Israel took their journeys from the wilderness of Sinai; and the cloud rested in the wilderness of Paran.
13 І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея.
And they first took their journey according to the commandment of the LORD by the hand of Moses.
14 І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів.
In the first [place] went the standard of the camp of the children of Judah according to their armies: and over his host [was] Nahshon the son of Amminadab.
15 А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.
And over the host of the tribe of the children of Issachar [was] Nethaneel the son of Zuar.
16 А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.
And over the host of the tribe of the children of Zebulun [was] Eliab the son of Helon.
17 І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії.
And the tabernacle was taken down; and the sons of Gershon and the sons of Merari moved forward, bearing the tabernacle.
18 І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.
And the standard of the camp of Reuben moved forward according to their armies: and over his host [was] Elizur the son of Shedeur.
19 А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
And over the host of the tribe of the children of Simeon [was] Shelumiel the son of Zurishaddai.
20 А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.
And over the host of the tribe of the children of Gad [was] Eliasaph the son of Deuel.
21 І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших.
And the Kohathites moved forward, bearing the sanctuary: and [the other] set up the tabernacle against they came.
22 І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.
And the standard of the camp of the children of Ephraim moved forward according to their armies: and over his host [was] Elishama the son of Ammihud.
23 А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.
And over the host of the tribe of the children of Manasseh [was] Gamaliel the son of Pedahzur.
24 А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.
And over the host of the tribe of the children of Benjamin [was] Abidan the son of Gideoni.
25 І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.
And the standard of the camp of the children of Dan moved forward, [which was] the rear-ward of all the camps throughout their hosts: and over his host [was] Ahiezer the son of Ammishaddai.
26 А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана.
And over the host of the tribe of the children of Asher [was] Pagiel the son of Ocran.
27 А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.
And over the host of the tribe of the children of Naphtali [was] Ahira the son of Enan.
28 Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.
Thus [were] the journeyings of the children of Israel according to their armies, when they moved forward.
29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“.
And Moses said to Hobab, the son of Raguel the Midianite, Moses's father-in-law, We are journeying to the place of which the LORD said, I will give it to you: come thou with us, and we will do thee good: for the LORD hath spoken good concerning Israel.
30 Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“.
And he said to him, I will not go; but I will depart to my own land, and to my kindred.
31 А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима.
And he said, Leave us not, I pray thee; forasmuch as thou knowest how we are to encamp in the wilderness, and thou mayest be to us instead of eyes.
32 І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.
And it shall be, if thou wilt go with us, yea, it shall be, that what goodness the LORD shall do to us, the same will we do to thee.
33 І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися.
And they departed from the mount of the LORD three days' journey: and the ark of the covenant of the LORD went before them in the three days' journey, to seek a resting-place for them.
34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.
And the cloud of the LORD [was] upon them by day, when they went out of the camp.
35 І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“.
And it came to pass, when the ark moved forward, that Moses said, Arise, LORD, and let thy enemies be scattered; and let them that hate thee flee before thee.
36 А коли він ставав, то говорив: „Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!“
And when it rested, he said, Return, O LORD, to the many thousands of Israel.
