Числа 10
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
And the Lord said to Moses,
2 „Зроби собі дві срібні сурмі́, — куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скли́кання громади та на руша́ння табо́рів.
Make two silver horns of hammered work, to be used for getting the people together and to give the sign for the moving of the tents.
3 І засурмля́ть у них, — і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.
When they are sounded, all the people are to come together to you at the door of the Tent of meeting.
4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, го́лови Ізраїлевих тисяч.
If only one of them is sounded, then the chiefs, the heads of the thousands of Israel, are to come to you.
5 А засурмлять на споло́х, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на сході.
When a loud note is sounded, the tents placed on the east side are to go forward.
6 А засурмите́ на споло́х удру́ге, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на пі́вдні, — будуть сурмити на споло́х, щоб руша́ли вони.
At the sound of a second loud note, the tents on the south side are to go forward: the loud note will be the sign to go forward.
7 А на скли́кання зборів засурмите, але без сполоху.
But when all the people are to come together, the horn is to be sounded but not loudly.
8 А сурми́ти в су́рми бу́дуть Ааронові сини, священики. І ці су́рмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.
The horns are to be sounded by the sons of Aaron, the priests; this is to be a law for you for ever, from generation to generation.
9 А коли пі́дете війною в вашому Кра́ю́ на ворога, що гно́бить вас, і засурмите́ на сполох, то ви бу́дете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, — і будете спасені від ваших ворогів.
And if you go to war in your land against any who do you wrong, then let the loud note of the horn be sounded; and the Lord your God will keep you in mind and give you salvation from those who are against you.
10 А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“
And on days of joy and on your regular feasts and on the first day of every month, let the horns be sounded over your burned offerings and your peace-offerings; and they will put the Lord in mind of you: I am the Lord your God.
11 І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва.
Now in the second year, on the twentieth day of the second month, the cloud was taken up from over the Tent of witness.
12 I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран.
And the children of Israel went on their journey out of the waste land of Sinai; and the cloud came to rest in the waste land of Paran.
13 І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея.
They went forward for the first time on their journey as the Lord had given orders by the hand of Moses.
14 І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів.
First the flag of the children of Judah went forward with their armies: and at the head of his army was Nahshon, the son of Amminadab.
15 А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.
And at the head of the army of the children of Issachar was Nethanel, the son of Zuar.
16 А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.
And at the head of the army of the children of Zebulun was Eliab, the son of Helon.
17 І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії.
Then the House was taken down; and the sons of Gershon and the sons of Merari, who were responsible for moving the House, went forward.
18 І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.
Then the flag of the children of Reuben went forward with their armies: and at the head of his army was Elizur, the son of Shedeur.
19 А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.
And at the head of the army of the children of Simeon was Shelumiel, the son of Zurishaddai.
20 А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.
At the head of the army of the children of Gad was Eliasaph, the son of Reuel.
21 І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших.
Then the Kohathites went forward with the holy place; the others put up the House ready for their coming.
22 І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.
Then the flag of the children of Ephraim went forward with their armies: and at the head of his army was Elishama, the son of Ammihud.
23 А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.
At the head of the army of the children of Manasseh was Gamaliel, the son of Pedahzur.
24 А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.
At the head of the army of the children of Benjamin was Abidan, the son of Gideoni.
25 І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.
And the flag of the children of Dan, whose tents were moved last of all, went forward with their armies: and at the head of his army was Ahiezer, the son of Ammishaddai.
26 А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана.
At the head of the army of the children of Asher was Pagiel, the son of Ochran.
27 А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.
And at the head of the army of the children of Naphtali was Ahira, the son of Enan.
28 Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.
This was the order in which the children of Israel were journeying by armies; so they went forward.
29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“.
Then Moses said to Hobab, the son of his father-in-law Reuel the Midianite, We are journeying to that place of which the Lord has said, I will give it to you: so come with us, and it will be for your profit: for the Lord has good things in store for Israel.
30 Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“.
But he said, I will not go with you, I will go back to the land of my birth and to my relations.
31 А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима.
And he said, Do not go from us; for you will be eyes for us, guiding us to the right places in the waste land to put up our tents.
32 І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.
And if you come with us, we will give you a part in whatever good the Lord does for us.
33 І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися.
So they went forward three days' journey from the mountain of the Lord; and the ark of the Lord's agreement went three days' journey before them, looking for a resting-place for them;
34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.
And by day the cloud of the Lord went over them, when they went forward from the place where they had put up their tents.
35 І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“.
And when the ark went forward Moses said, Come up, O Lord, and let the armies of those who are against you be broken, and let your haters go in flight before you.
36 А коли він ставав, то говорив: „Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!“
And when it came to rest, he said, Take rest, O Lord, and give a blessing to the families of Israel.
