Неемія 5

1 І був великий крик наро́ду та їхніх жіно́к на своїх братів юдеїв.

Hanki anante mago'a Jiu venenemo'zane a'nene zamimo'zanena Jiu naga'zamigura tusiza hu'za ke hara rezmante'naze.

2 І були такі, що говорили: „Ми даємо́ в заста́ву синів своїх та дочо́к своїх, і беремо́ збіжжя, і їмо й живемо́!“

Anama keha'maraza naga'moza amanage hu'naze, Tagra tusi mofavrezaga zamante'none. E'ina hu'negu tagrama witima erita nesuta ofri manigahaze.

3 І були такі, що говорили: „Ми заставля́ємо поля свої, і виноградники свої, і доми́ свої, і беремо́ збіжжя в цьому голоді!“

Hanki mago'amo'za amanage hu'naze, tagatontoma hia knafina tagra mago'a ana vahepinti zagoa nofi huta enerita, mago tarimpa huta kea anakita ana nofi'ma apa'ma osesunana, waini hozati'ma witi hozati'ma nontinena erigahaze huta kea anaki'none.

4 І були́ такі, що говорили: „Ми позичаємо срібло на податок царськи́й за наші поля та наші виноградники.

Hagi mago'a vahe'mo'zanena amanage hu'naze, Tagra waini hozatine, mopatimofo takisima kini ne'mofoma aminakura vahepinti zagoa nofi huta ami'none.

5 А наше ж тіло таке, як тіло наших братів, наші сини — як їхні сини. А ось ми ти́снемо наших синів та наших дочо́к за рабів, і є з наших дочо́к ути́скувані. Ми не в силі робити, а поля́ наші та виноградники наші належать іншим“.

Hagi tagranena zamagrama hazaza huta Juda vahe mani'none. Tagri mofavre naga'mo'za zamagri ne'mofavre naga'mo'zama nehazaza hu'za knare hu'naze. Hianagi mofavre nagatia zamatresanunke'za kazokazo eri'za ome erigahaze. Hagi mago'a mofa'netimo'za hago vu'za kazokazo eri'zana ome enerize. Hianagi tagrira hankavetia omane'ne, na'ankure mopatine waini hozatinena hago rumo'za eri'naze.

6 І сильно запала́в у мені гнів, коли я почув їхній крик та ці слова́!

Hanki ana vahe'mo'zama haza nanekene krafa ke'zamima nentahugeno'a nagrira tusi narimpa ahe'ne.

7 А моє серце дало́ мені раду, і я спереча́вся з шляхе́тними та з заступниками та й сказав їм: „Ви заста́вою ти́снете один о́дного!“І скликав я на них великі збори.

Ana hige'na ana nanekea antahintahinifi atrogeno me'nege'na refko hute'na, kva vahe'tamine erizante'ma ugotama hu'naza vahetaminena amanage hu'na zamasami'noe, tamagra magoke vahe mani'nazanki na'agafare nofi'ma hu'naza zagorera amema'a ante marerita enerize. Anage hute'na ana vahera zamuvufintanke huku, ana maka vahe kuhuge'za eme eri tru hu'naze.

8 І сказав я до них: „Ми викупо́вуємо своїх братів юдеїв, про́даних пога́нам, за нашою спромогою, а ви бу́дете продавати своїх братів, і вони продаються нам?“І мовчали вони, і не знахо́дили слова...

Hagi anante amanage hu'na zamasami'noe, Ko'ma megi'a vahe'mo'zama mago'a nagatima zagoreti'ma mizase'za ome kinama huzmante'nazana maka ete mizama huta zamavare megi atreku maraguzana netune. Hianagi zamagra zamafuhe'ina megi'a vahete zagorera netrazanki'za ete ana vahera tagrite zagore atregahaze. Anankema huge'za kva nagara ke'zamia omanege'za akohe'za mani'naze.

9 І сказав я: „Не добра це річ, що ви робите! Чи ж не в бо́язні нашого Бога ви маєте ходити, через га́ньбу від тих поганів, наших ворогів?

Anama hazage'na mago'ene amanage hu'na zamasami'noe, Tamagra e'inahu tamavutamava'ma nehaza zamo'a knarera osu'neanki, tagri Anumzamofonku korora hunenteta, Agri agorga nemanita fatgo avu'avazama'a amage anteho. E'ina tamavu'tamavama hanage'za megi'a tamefi'a nanekea osugahaze.

10 Також і я, брати мої та юнаки́ мої були позикода́вцями срібла та збіжжя. Опустімо ж ми оцей борг!

Hagi nagrane nafuhe'zane eri'za naga'ninena ana zanke huta zagone witinena nofi'ma hu'za erinaku'ma hazageta nezamune. Hianagi nofi'ma hu'nazare'ma apasehogu'ma rama'a zago agima ahezmante'zana atresune.

11 Верніть їм зараз їхні поля́, їхні виноградники, їхні оли́вки, й їхні доми́ та відсо́ток срібла, і збіжжя, виноградний сік та нову́ оливу, що ви дали їм у заста́ву за них!“

Hanki waini hoza zamifi, olivi hoza zamifi, no zamifi hozama ante mopa'zaminema eri'nesazana meninke'za ete ame huta zamiho. Ana zanke hutma zagofi, witifi, wainifi olivi masavenema zamagripinti'ma nofi'ma hu'nesazana amema'a zamagripintira ante marerita e'oritma atreho.

12 І вони сказали: „Пове́рнемо, і не бу́демо жадати від них! Зро́бимо так, як ти говориш!“І покликав я священиків, і заприсягну́в їх зробити за цим словом.

Anante kva vahe'mo'za kenona hu'za, Kema hana kea amage anteta ana maka zama eri'nona zantamina ete zamigahune. Ana nehuta zamagripintira mago zana kea huta e'origahune. Anagema hazage'na kva naga'ene ugota kva vahera zamasami'na, kema haza nanekerera pristi vahe zamavufina mago huvempa ke hutma ana osugahune hutma hiho huge'za ana osugahune hu'za huvempa hu'naze.

13 Витрусив я й свою па́зуху та й сказав: „Нехай отак ви́трусить Бог кожного чоловіка, хто не спо́внить цього слова, з дому його та з труду його, і нехай бу́де такий ви́трушений та поро́жній!“І сказали всі збори: „Амі́нь!“І сла́вили вони Господа, і наро́д зробив за цим словом.

Anagema nehu'na nakre kuni'mofo kasagura eriherahe nehu'na, amanage hu'na hu'noe, Amama huvempama hazankema, amage'ma ontesimofona Anumzamo'a anamofo noma'afintira ama avame'zama huaza huno, ana maka vahe'mo'za fenozama'a eri herahe hutregahie. Ana hanigeno anamofona mago'a zama'a omanegahie hu'na huge'za, ana maka tamage hu'za nehu'za Ra Anumzamofona agi'a ahentesga nehu'za, huvempama hu'naza ke amage ante'naze.

14 Також від дня, коли цар наказав мені бути їхнім намі́сником в Юдиному кра́ї від року двадцятого й аж до року тридцять другого царя Артаксе́ркса, — дванадцять літ не їв намі́сничого хліба ані я, ані брати мої.

Hagi Pesia kini ne' Artserksisi'ma kinima manino egeno 20ma hia kafufi, nagrira huhampari nantage'na Juda mopare'ma kva mani'noreti'ma eno, Artserksisi'ma kini manino egeno 32ma hia kafumofo amu'nompina nagra 12fu'a kafufi gavana eri'zana eri'noanagi, gavana ne'mo'ma ne'zama miza huno negahie hu'nea zagofintira mago zagoe hu'na e'oritfa hu'noe.

15 А намі́сники попере́дні, що були́ передо мною, чинили тяжке́ над наро́дом, і брали від них хлібом та вином одно́го дня сорок шеклів срібла; також їхні слу́ги панували над наро́дом. А я не робив так через страх Божий.

Hianagi Juda mopare'ma ko'ma gavana mani'za e'naza, vahe'mokizmia tusi'a kna nezami'za, ne'zane waini tinema eriza agofetura, 40'a silva zagone eri'naze. Hagi ana kva vahe'ma zamaza hu'za eri'zama eri'za vahe'mo'zanena, vahera tusi'a knaza zami'naze. Hianagi nagra Anumzamofonku koro hunente'na e'inama hazazana osu'noe.

16 А також у праці того муру я підтри́мував, і по́ля не купували ми, а всі мої слу́ги були зібрані там над працею.

Nagra Jerusalemi kuma keginama hu' eri'zanke nagu'areti hu'na e'neri'na mopa miza ose'noe. Hagi nagranema eme atru hu'za eri'zama eri'za vahe'mo'zanena, ana zanke hu'za mopa miza ose'naze.

17 А за столом моїм були юдеї та заступники, — сто й п'ятдеся́т чоловіка, та й ті, хто прихо́див до нас із народів, що навколо нас.

Hianagi nagri nompintira Jiu vahe'ene ugota kva vahetamina 150'a vahe'mo'za ne'zana eme nenageno, anampina tvaontire'ma me'nea mopafima nemaniza vahepintira mago'amo'za nagri nompinti tagrane ne'zana eme ne'naze.

18 А що гото́вилося на один день, було: віл один, худоби дрібної — шестеро ви́браних, і птиця готува́лася в мене, а за десять день вихо́дило багато всякого вина. А при то́му я не жадав намісничого хліба, бо та робота направи мурів була тяжка́ на тому народі.

Hanki mago mago zupama nagri nompima ne'zama kre terema hu'nazana vahe'mo'za mago bulimakaogi, 6si'a knare'ma hu'nea sipisipi afutaminki, mago'a kokore raminki hu'za ana vahera ne'zana krezamantetere hu'naze. Hagi 10ni'a zage kna'ma evuterema nehige'za, eri'za waini tina eri'za eme zamizage'za, ana netere hu'naze. Ana ne'zantamimpina, magore hu'na gavana ne'mofo ne'zanema hu'za huhampari'naza ne'zampinti'enena erinteta erita eho hu'na huozamante'noe. Na'ankure eri'zama zami'noa eri'zamo'a ranknaza zaminogu anara hu'noe.

19 Запам'ятай же мені, Боже мій, на добре все те, що́ я робив для цього народу!

Anama hute'na nunamu hu'na, Anumzanimoka ama vahe'mokizmima zamaza hu'na maka knare eri'zama eri'noazamofona kagera akanionantenka asomura hunanto hu'na hu'noe.