Наум 3
1 Горе місту цьому кровоже́рному, воно все неправда, воно повне наси́лля, грабі́ж не виходить із нього!
Ai da cidade sangrenta! Está tudo cheio de mentiras e roubos - sem fim para a presa.
2 Чути свист батога́, гу́ркіт ко́леса, і чвал ко́ней, і колесни́чна гурко́тнява,
O barulho do chicote, o barulho do chocalhar das rodas, os cavalos empinando, e as carruagens de cerco,
3 і гін верхівця́, і по́лум'я меча́, і блиск ра́тища, і багато побитих, і мертвих велике число́, і тру́пу немає кінця́, і спотика́тимуться об їхній труп, —
o cavaleiro carregando, e a espada cintilante, a lança cintilante, e uma multidão de mortos, e um grande monte de cadáveres, e não há fim para os corpos. Eles tropeçam em seus corpos
4 це за многоту́ блудоді́йства розпу́сниці, прива́бно ласка́вої, впра́вної в ча́рах, що наро́ди за блуд свій вона продавала, а ро́ди — за ча́ри свої.
por causa da multidão da prostituição da prostituta sedutora, a dona da bruxaria, que vende nações através de sua prostituição, e famílias através de sua bruxaria.
5 Ось Я проти тебе, — говорить Госпо́дь Савао́т, — і подо́лка твого підійму́ на обличчя твоє, і покажу́ Я твій сором наро́дам, а ца́рствам — твій стид!
“Eis que estou contra ti”, diz Javé dos Exércitos, “e levantarei tuas saias sobre teu rosto”. Mostrarei às nações sua nudez, e aos reinos sua vergonha”.
6 І кину на тебе оги́ди, і пого́рдженою вчиню́ Я тебе, і зроблю́ Я тебе, мов позо́рище!
Vou jogar sujeira abominável sobre vocês e torná-los infames, e farei de vocês um espetáculo”.
7 І станеться, — кожен, хто вгле́дить тебе, від тебе втече та й прокаже: „Пограбо́вана Ніневі́я!“Хто ви́словить їй співчуття́? Звідки буду шукати тобі потіши́телів?
Acontecerá que todos aqueles que olharem para você fugirão de você e dirão: 'Nínive é um desperdício! Quem chorará por ela?”. Onde procurarei consoladores para você”?
8 Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед рік, — вода коло нього, що вал його — море, від моря — його мур?
Você é melhor que No-Amon, que estava situada entre os rios, que tinha as águas ao seu redor, cuja muralha era o mar, e seu muro era do mar?
9 Етіо́пія — сила його, і Єгипет, і не має кінця́. Пут та ліві́йці були тобі в по́міч, —
Cush e o Egito eram sua força sem limites. Put e a Líbia eram seus ajudantes.
10 та й він на вигна́ння пішов, у поло́н. А діти його порозби́вані на роздоріжжі всіх вулиць, і кидали же́реб про славних його, й всі вельможі його у кайда́ни закуті.
No entanto, ela se deixou levar. Ela foi para o cativeiro. Seus filhos pequenos também foram despedaçados à frente de todas as ruas, e lançaram sortes por seus honrados homens, e todos os seus grandes homens foram amarrados em correntes.
11 Уп'єшся і ти, будеш схо́вана, тверди́ні від ворога будеш шукати і ти!
Você também estará bêbada. Você estará escondido. Você também procurará um refúgio por causa do inimigo.
12 Всі форте́ці твої, — мов ті фіґи з доспі́лими о́вочами: коли затрясу́ться, то падають в у́ста того, хто їх їсть.
Todas as suas fortalezas serão como figueiras com os primeiros figos maduros. Se forem sacudidos, cairão na boca do comedor.
13 Ось наро́д твій — немов ті жінки́ серед тебе: вони повідчиня́ють твоїм ворогам брами кра́ю твого, огонь пожере́ твої за́суви.
Eis que suas tropas entre vocês são mulheres. Os portões de sua terra estão bem abertos para seus inimigos. O fogo devorou suas barras.
14 Води́ на облогу собі набери́, тверди́ні свої позміцня́й, увійди до боло́та та в глині топчи́сь, форму на цеглу візьми́ міцно в ру́ку.
Saca água para o cerco. Fortaleça suas fortalezas. Entre na argila, e pise a argamassa. Faça o forno de tijolos forte.
15 Там огонь тебе з'їсть, посіче́ тебе меч, пожеру́ть тебе, наче та гу́сінь. Стань числе́нна, як гусінь, стань числе́нна, немов сарана́, —
Aí o fogo o devorará. A espada o cortará. Ela te devorará como o gafanhoto. Multiplique como os gafanhotos. Multiplicar como o gafanhoto.
16 понамно́жуй купці́в своїх більше від зі́рок небесних, — але гусінь та знищить тебе й полети́ть!
Você aumentou mais seus comerciantes do que as estrelas dos céus. O gafanhoto tira e foge.
17 Вельможні твої — немов та сарана́, гетьма́ни твої — мов мошва́, що гнізди́ться по сті́нах в день хо́лоду, але сонце засвітить — і вони помандру́ють, і не пі́знане буде те місце, де вони пробува́ли.
Seus guardas são como os gafanhotos, e seus oficiais como os enxames de gafanhotos, que se instalam nas paredes em um dia frio, mas quando o sol aparece, eles fogem, e seu lugar não é conhecido onde eles estão.
18 Твої па́стирі, ца́рю асирійський, посну́ли, лежать вельмо́жі твої, твій наро́д розпоро́шивсь по го́рах, — і немає кому́ позбира́ти його́.
Seus pastores adormecem, rei da Assíria. Seus nobres deitam-se. Seu povo está espalhado pelas montanhas, e não há ninguém para reuni-los.
19 Нема ліку для лиха твого́, рана твоя невиго́йна! Всі, що звістку про тебе почують, запле́щуть у долоні на тебе, — бо над ким твоє зло не ходило пості́йно?“
Não há cura para sua ferida, pois sua lesão é fatal. Todos os que ouvem o seu relato batem palmas em você, pois quem não sentiu sua crueldade sem fim?
