Наум 3
1 Горе місту цьому кровоже́рному, воно все неправда, воно повне наси́лля, грабі́ж не виходить із нього!
Malheur, cité de sang, tout entière au mensonge, pleine de brigandages; la rapine ne te quittera pas.
2 Чути свист батога́, гу́ркіт ко́леса, і чвал ко́ней, і колесни́чна гурко́тнява,
Voix du fouet et voix de l’impétuosité de la roue, et du cheval qui frémit, du quadrige brûlant, et du cavalier qui monte;
3 і гін верхівця́, і по́лум'я меча́, і блиск ра́тища, і багато побитих, і мертвих велике число́, і тру́пу немає кінця́, і спотика́тимуться об їхній труп, —
Et du glaive brillant, et de la lance étincelante, et de la multitude tuée, et de la ruine cruelle; et les cadavres sont sans fin, et ils tomberont sur leurs corps morts.
4 це за многоту́ блудоді́йства розпу́сниці, прива́бно ласка́вої, впра́вної в ча́рах, що наро́ди за блуд свій вона продавала, а ро́ди — за ча́ри свої.
À cause de la multitude des fornications de la courtisane, belle et gracieuse, et possédant l’art des maléfices, laquelle a vendu des peuples par ses fornications, et des nations par ses maléfices;
5 Ось Я проти тебе, — говорить Госпо́дь Савао́т, — і подо́лка твого підійму́ на обличчя твоє, і покажу́ Я твій сором наро́дам, а ца́рствам — твій стид!
Voici que moi je viens vers toi, dit le Seigneur des armées, et je découvrirai ta honte à ta face, et je montrerai à des nations ta nudité, et à des royaumes ton ignominie.
6 І кину на тебе оги́ди, і пого́рдженою вчиню́ Я тебе, і зроблю́ Я тебе, мов позо́рище!
Et je jetterai sur toi tes abominations, et je te couvrirai d’infamie, et je ferai de toi un exemple.
7 І станеться, — кожен, хто вгле́дить тебе, від тебе втече та й прокаже: „Пограбо́вана Ніневі́я!“Хто ви́словить їй співчуття́? Звідки буду шукати тобі потіши́телів?
Et il arrivera que quiconque te verra se retirera de toi, et dira: Elle a été dévastée, Ninive; qui secouera la tête sur toi? où chercherai-je un consolateur pour toi?
8 Чи краща ти від Но-Амона, що сидить серед рік, — вода коло нього, що вал його — море, від моря — його мур?
Est-ce que tu es meilleure qu’Alexandrie des peuples, qui habite au milieu des fleuves, environnée d’eaux; dont les richesses sont la mer et les eaux les murs?
9 Етіо́пія — сила його, і Єгипет, і не має кінця́. Пут та ліві́йці були тобі в по́міч, —
L’Éthiopie était sa force, ainsi que l’Égypte, et il n’y a pas de fin; l’Afrique et la Libye sont venues à ton secours, ô Alexandrie.
10 та й він на вигна́ння пішов, у поло́н. А діти його порозби́вані на роздоріжжі всіх вулиць, і кидали же́реб про славних його, й всі вельможі його у кайда́ни закуті.
Et cependant elle-même a été emmenée en exil et en captivité; ses petits enfants ont été écrasés à l’entrée de toutes les rues; et sur ses hommes illustres on a jeté le sort, et tous ses grands ont été chargés d’entraves.
11 Уп'єшся і ти, будеш схо́вана, тверди́ні від ворога будеш шукати і ти!
Et toi aussi, Ninive, tu seras donc enivrée, et tu seras méprisée; et tu demanderas du secours à un ennemi.
12 Всі форте́ці твої, — мов ті фіґи з доспі́лими о́вочами: коли затрясу́ться, то падають в у́ста того, хто їх їсть.
Toutes tes fortifications seront comme des figuiers avec des figues précoces; s’ils sont secoués, elles tomberont dans la bouche de celui qui les mangera.
13 Ось наро́д твій — немов ті жінки́ серед тебе: вони повідчиня́ють твоїм ворогам брами кра́ю твого, огонь пожере́ твої за́суви.
Voilà ton peuple, ce sont des femmes au milieu de toi; les portes de ta terre seront tout ouvertes à tes ennemis; un feu dévorera tes verroux.
14 Води́ на облогу собі набери́, тверди́ні свої позміцня́й, увійди до боло́та та в глині топчи́сь, форму на цеглу візьми́ міцно в ру́ку.
Puise de l’eau, à cause du siège; construis tes fortifications; entre dans l’argile, et foule-la aux pieds; en la mettant en œuvre, fais de la brique.
15 Там огонь тебе з'їсть, посіче́ тебе меч, пожеру́ть тебе, наче та гу́сінь. Стань числе́нна, як гусінь, стань числе́нна, немов сарана́, —
Là, un feu te consumera; tu périras par le glaive, il te dévorera comme le bruchus; rassemble-toi comme le bruchus; multiplie-toi comme la sauterelle.
16 понамно́жуй купці́в своїх більше від зі́рок небесних, — але гусінь та знищить тебе й полети́ть!
Tu as fait plus de trafics qu’il n’y a d’étoiles au ciel; le bruchus s’est répandu et envolé.
17 Вельможні твої — немов та сарана́, гетьма́ни твої — мов мошва́, що гнізди́ться по сті́нах в день хо́лоду, але сонце засвітить — і вони помандру́ють, і не пі́знане буде те місце, де вони пробува́ли.
Tes gardes sont comme des sauterelles, et tes petits enfants comme les sauterelles des sauterelles qui se posent dans les haies dans un jour de froid; le soleil s’est levé, et elles se sont envolées et on ne connaît pas la place où elles ont été,
18 Твої па́стирі, ца́рю асирійський, посну́ли, лежать вельмо́жі твої, твій наро́д розпоро́шивсь по го́рах, — і немає кому́ позбира́ти його́.
Ils se sont endormis, tes pasteurs, ô roi d’Assur, tes princes seront ensevelis dans le sommeil; ton peuple s’est caché dans les montagnes et il n’y a personne qui le rassemble.
19 Нема ліку для лиха твого́, рана твоя невиго́йна! Всі, що звістку про тебе почують, запле́щуть у долоні на тебе, — бо над ким твоє зло не ходило пості́йно?“
Ta blessure n’est pas cachée, sa plaie est très maligne; tous ceux qui ont appris des nouvelles de toi ont frappé des mains à ton sujet; car sur qui ta malice ne s’est-elle pas toujours portée?
