Михей 7
1 Горе мені, бо я став, мов недо́бірки лі́тні, як за́лишки по винобра́нні; нема гро́на на ї́жу, немає доспілої фіґи, якої жада́є душа моя!
哀哉！我好像夏天的果子已被收尽， 又像摘了葡萄所剩下的， 没有一挂可吃的； 我心羡慕初熟的无花果。
2 Згинув побожний з землі, і нема поміж лю́дьми правдивого. Вони всі чату́ють на кров, один о́дного ловлять у сітку.
地上虔诚人灭尽； 世间没有正直人； 各人埋伏，要杀人流血， 都用网罗猎取弟兄。
3 Наставлені ру́ки на зло, щоб вправно чинити його́, начальник жада́є дару́нків, суддя ж судить за плату, а великий говорить жада́ння своєї душі, і викри́влюють все.
他们双手作恶； 君王徇情面，审判官要贿赂； 位分大的吐出恶意， 都彼此结联行恶。
4 Найліпший із них — як будя́к, найправдиві́ший — гірший від те́рену. Настає день Твоїх сторожі́в, Твоїх відві́дин, — тепер буде збенте́ження їхнє!
他们最好的，不过是蒺藜； 最正直的，不过是荆棘篱笆。 你守望者说，降罚的日子已经来到。 他们必扰乱不安。
5 І дру́гові не довіряйте, не надійтесь на при́ятеля, від тієї, що при лоні твоє́му лежить, пильну́й двері уст своїх!
不要倚赖邻舍； 不要信靠密友。 要守住你的口； 不要向你怀中的妻提说。
6 Бо горду́є син ба́тьком своїм, дочка́ повстає проти не́ньки своєї, неві́стка — проти свекру́хи своєї, вороги чоловіку — дома́шні його́!
因为，儿子藐视父亲； 女儿抗拒母亲； 媳妇抗拒婆婆； 人的仇敌就是自己家里的人。
7 А я виглядаю на Господа, наді́юсь на Бога спасі́ння мого, — Бог мій почує мене́!
至于我，我要仰望耶和华， 要等候那救我的 神； 我的 神必应允我。
8 Не тішся, моя супроти́внице, з ме́не, — хоч я впала, Сіонська дочка́, проте вста́ну, хоч сиджу́ в темно́ті, та Господь мені світло!
我的仇敌啊，不要向我夸耀。 我虽跌倒，却要起来； 我虽坐在黑暗里， 耶和华却作我的光。
9 Буду зно́сити я гнів Господній, бо згрішила Йому́, аж по́ки не вирішить справи моєї, та су́ду не вчинить мені. Він на світло мене попрова́дить, — побачу Його справедливість!
我要忍受耶和华的恼怒； 因我得罪了他， 直等他为我辨屈，为我伸冤。 他必领我到光明中； 我必得见他的公义。
10 І побачить оце все моя супроти́вниця, і сором покриє її, бо казала мені: „Де Він, Господь, Бог твій?“Пригляда́тимуться мої очі до неї, — її то́пчуть тепер, як болото на вулицях.
那时我的仇敌， 就是曾对我说“耶和华—你 神在哪里”的， 他一看见这事就被羞愧遮盖。 我必亲眼见他遭报； 他必被践踏，如同街上的泥土。
11 Настане той день, щоб мури твої будувати, — тоді віддали́ться границя твоя цього дня!
以色列啊，日子必到， 你的墙垣必重修； 到那日，你的境界必开展。
12 Це той день, коли при́йдуть до те́бе з Асирії та але до Єгипту, і від Єгипту та аж до Ріки́, і від моря до моря, і від гори́ до гори́.
当那日，人必从亚述， 从埃及的城邑， 从埃及到大河， 从这海到那海， 从这山到那山， 都归到你这里。
13 І спусто́шенням стане земля на мешка́нців її, через плід їхніх учинків.
然而，这地因居民的缘故， 又因他们行事的结果，必然荒凉。
14 Паси Мій наро́д своїм бе́рлом, отару спа́дку Твого́; що пробуває в лісі само́тньо, у сере́дині саду, хай пасу́ться вони на Баша́ні й Ґілеа́ді, як за днів старода́вніх.
求耶和华在迦密山的树林中， 用你的杖牧放你独居的民， 就是你产业的羊群。 求你容他们在巴珊和基列得食物，像古时一样。
15 Як за днів твого ви́ходу з кра́ю єгипетського, покажу́ йому чу́да.
耶和华说： 我要把奇事显给他们看， 好像出埃及地的时候一样。
16 Наро́ди побачать оце, і посоро́млені бу́дуть при всій своїй силі, ру́ку покладу́ть на у́ста, їхні ву́ха оглу́хнуть.
列国看见这事就必为自己的势力惭愧； 他们必用手捂口，掩耳不听。
17 Будуть по́рох лизати вони, як той гад, як плазю́че землі, повила́зять з дрижа́нням з укрі́плень своїх, вони бу́дуть тремтіти перед Господом, Богом нашим, і бу́дуть боятись Тебе!
他们必舔土如蛇， 又如土中腹行的物， 战战兢兢地出他们的营寨。 他们必战惧投降耶和华， 也必因我们的 神而惧怕。
18 Хто Бог інший, як Ти, що прощає прови́ну і пробачує про́гріх останку спа́дку Свого́, Свого гніву не де́ржить наза́вжди, бо кохається в милості?
神啊，有何神像你，赦免罪孽， 饶恕你产业之余民的罪过， 不永远怀怒，喜爱施恩？
19 Знов над нами Він зми́лується, наші провини пото́пче, — Ти кинеш у морську́ глибочі́нь усі наші гріхи.
必再怜悯我们， 将我们的罪孽踏在脚下， 又将我们的一切罪投于深海。
20 Ти даси правду Яковові, Авраам́ові милість, яку присягнув Він для наших батькі́в від днів старода́вніх“.
你必按古时起誓应许我们列祖的话， 向雅各发诚实， 向亚伯拉罕施慈爱。
