Михей 6
1 Послухайте, що промовляє Господь: Устань, спереча́йсь перед го́рами, і хай узгі́р'я почують твій голос!
Hear now a word: the Lord God has said; Arise, plead with the mountains, and let the hills hear your voice.
2 Послухайте, гори, Господнього су́ду, і візьміть до вух, ви, основи землі, бо в Господа пря із народом Своїм, і з Ізраїлем буде судитися Він!
Hear you, O mountains, the controversy of the Lord, and [you] valleys [even] the foundations of the earth: for the Lord [has] a controversy with his people, and will plead with Israel.
3 „Наро́де ти Мій, що́ тобі Я зробив і чим мучив тебе, — свідчи на Ме́не!
O my people, what have I done to you? or wherein have I grieved you? or wherein have I troubled you? answer me.
4 Бо Я з кра́ю єгипетського тебе вивів, і тебе викупив з дому рабів, і перед тобою послав Я Мойсея, Ааро́на та Марія́м.
For I brought tee up out of the land of Egypt, and redeemed you out of the house of bondage, and sent before you Moses, and Aaron, and Mariam.
5 Мій наро́де, згадай, що Бала́к, цар моавський, заду́мував був, і що йому відповів Валаа́м, син Бео́рів, від Шітті́му аж по Ґілґал, щоб пізнати тобі справедливості Господа“.
O my people, remember now, what counsel Balac king of Moab took against you, and what Balaam the son of Beor answered him, from the reeds to Galgal; that the righteousness of the Lord might be known.
6 „З чим піду́ перед Господа, схилю́сь перед Богом Високо́сти? Чи піду́ перед Нього з цілопа́леннями, з річними телятами?
Wherewithal shall I reach the Lord, [and] lay hold of my God most high? shall I reach him by whole burnt offerings, by calves of a year old?
7 Чи Господь уподо́бає тисячі барані́в, десятити́сячки потоків оливи? Чи дам за свій гріх свого пе́рвенця, плід утроби моєї за гріх моєї душі?“
Will the Lord accept thousands of rams, or ten thousands of fat goats? should I give my firstborn for ungodliness, the fruit of my body for the sin of my soul?
8 „Було тобі ви́явлено, о люди́но, що́ добре, і чого́ пожадає від тебе Госпо́дь, — нічо́го, а тільки чини́ти правосу́ддя, і милосе́рдя любити, і з твоїм Богом ходи́ти суми́рно“.
Has it [not] been told you, O man, what [is] good? or what does the Lord require of you, but to do justice, and love mercy, and be ready to walk with the Lord your God?
9 Голос Господній кли́че до міста, — а хто мудрий, боїться той Йме́ння Твого: „Послухайте же́зла й Того, Хто призначив його́:
The Lord's voice shall be proclaimed in the city, and he shall save those that fear his name: hear, O tribe; and who shall order the city?
10 Чи є ще у домі безбожного кошто́вності несправедливі, та неповна й непра́вна ефа́?
[Is there] not fire, and the house of the wicked heaping up wicked treasures, and [that] with the pride of unrighteousness?
11 Чи Я всправедли́влю вагу́ неправдиву, і кали́тку з важка́ми обма́нними?
Shall the wicked be justified by the balanced, or deceitful weights in the bag,
12 Що повні наси́льства його багачі́, мешка́нці ж його говорили неправду, а їхній язик в їхніх у́стах — ома́на,
whereby they have accumulated their ungodly wealth, and they that dwell in the city have uttered falsehoods, and their tongue has been exalted in their mouth?
13 то теж бити зачну́ Я тебе, пусто́шити тебе за гріхи́ твої.
Therefore will I begin to strike you; I will destroy you in your sins.
14 Будеш ти їсти, але не наси́тишся, і буде голод у ну́трі твоїм, і станеш ховати, але не врятуєш, а що ти врятуєш — мече́ві відда́м.
You shall eat, and shall not be satisfied; and there shall be darkness upon you; and he shall depart from [you], and you shall not escape; and all that shall escape shall be delivered over to the sword.
15 Ти сі́яти бу́деш, але не пожне́ш, ти бу́деш оливку топта́ти, та не будеш масти́тись оливою, і молодий виноград, та вина ти не пи́тимеш!
You shall sow, but you shall not reap; you shall press the olive, but you shall not anoint yourself with oil; and [shall make] wine, but you shall drink no wine: and the ordinances of my people shall be utterly abolished.
16 Бо ще перехо́вуються всі устави Омрі та всі́ вчинки дому Ахава, і за їхніми радами ходите ви, тому́ то Я видам тебе на спусто́шення, і на по́сміх — мешка́нців його, і ви га́ньбу наро́ду Мого понесе́те!
For you have kept the statues of Zambri, and [done] all the works of the house of Achaab; and you have walked in their ways, that I might deliver you to utter destruction, and those that inhabit the city to hissing: and you shall bear the reproach of nations.
