Михей 2
1 Горе тим, що заду́мують кривду і на ло́жах своїх учиняють лихе! За світла пора́нку виконують це, бо їхня рука має силу.
Wehe denen, die Heilloses planen und Schlimmes ins Werk setzen auf ihren Lagern, um es bei Anbruch des Morgens auszuführen, sobald es in ihrer Macht steht.
2 Якщо́ піль жада́ють, то грабують вони, а домів — то хапа́ють. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спа́дки його́.
Begehren sie Felder, so reißen sie sie an sich; oder Häuser, so nehmen sie sie weg. Sie gehen mit Gewalt vor gegen die Person und ihre Habe, gegen den Herrn und sein Besitztum.
3 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я замишляю на цей рід лихе́, що ший своїх з нього не ви́зволите, і ходити не бу́дете гордо, бо це час лихий.
Darum spricht Jahwe also: Fürwahr, ich plane Schlimmes wider dies Volk, dem ihr eure Hälse nicht entziehen und unter dem ihr nicht aufrecht einhergehen könnt; denn es wird eine schlimme Zeit sein!
4 Того дня проголо́сять на вас припові́стку, і співатимуть пісню жало́бну, говорячи: „Сталось! До пня опусто́шені ми, уділ наро́ду мого змінився, — я́к це діткну́ло мене! Наше поле поділене буде чужи́нцями,
An jenem Tage wird man ein Spottlied auf euch anheben und einen Klagegesang anstimmen also: Völlige Verheerung hat uns betroffen; das Eigentum meines Volks wird mit der Meßschnur verteilt! Keiner, der es mir zurückgiebt! An unsere Fänger wird unser Feld verteilt!
5 тому в тебе не буде ніко́го, хто кидав би шнура мірни́чого, як жеребка́ на Господнім зібра́нні.
Darum wirst du keinen haben, der die Meßschnur zöge über ein Grundstück in der Gemeinde Jahwes.
6 „Не проповідуйте, та вони проповідують! Хай нам не проповідують, — не дося́гне нас га́ньба“.
“Predige doch nicht!” predigen sie. “Man soll von diesen Dingen nicht predigen! Die Schmähungen hören nicht auf.”
7 О ти, що звешся „Яковів дім“, — чи змалі́в Дух Господній? Чи ці чини Його? Хіба добре не роблять слова́ Мої тому, хто ходить правдиво?
Welches Gerede, Haus Jakobs! Ist Jahwe etwa jähzornig, oder sind derart seine Handlungen? Meinen es seine Worte nicht vielmehr gut mit den Redlichen?
8 Ще вчо́ра були ви наро́дом Моїм, тепер же стаєте за ворога, з одежі верхньої плаща́ ви стяга́єте з тих, хто проходить безпечно, як здо́бич війни.
Aber längst schon lehnt sich mein Volk als Feind auf. Vom Obergewande zieht ihr den Mantel weg denen, die arglos vorüberziehen, die dem Streit abgeneigt sind.
9 Жінок Мого наро́ду — з приємного дому її виганяєте ко́жну, з дітей славу Мою ви берете навіки.
Die Weiber meines Volks vertreibt ihr aus ihrem behaglichen Hause, beraubt ihre Kinder für immer meines Schmucks.
10 Устаньте й ідіть, бо тут не спочи́нок, — це за занечи́щення ваше, що загла́ду для вас принесе́, виріша́льну загла́ду.
Auf und fort mit euch! Denn hier ist eures Bleibens nicht mehr, wegen der Verunreinigung, die Verderben bringt und zwar heilloses Verderben.
11 Коли б чоловік, який ходить за вітром, і брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про на́пій п'янки́й, то був би він лю́бим пророком оцьому наро́дові.
Wenn jemand, der mit Wind und Trug umgeht, dir vorlöge: Ich will dir von Wein und von Rauschtrank wahrsagen - das wäre ein Wahrsager für dieses Volk!
12 Невідмі́нно зберу́ тебе всього, о Якове, невідмінно згрома́джу останок Ізраїлів, — ра́зом поставлю його, як отару в Боцрі́, як ту че́реду на пасови́щі, — і будуть гомоні́ти вони від много людства!
Sammeln, ja sammeln will ich, Jakob, alle die Deinen! Versammeln, ja versammeln will ich, was von Israel übrig ist! Ich will sie vereinigen wie Schafe im Pferch, wie eine Herde auf der Trift, und es soll eine tosende Menschenmenge werden!
13 Перед ними вила́мувач пі́де, вони продеру́ться та браму пере́йдуть і вийдуть із неї. І пі́де їхній цар перед ними, а Госпо́дь — на чолі́ їх!
Vor ihnen her rückt der Durchbrecher an; sie durchbrechen und durchschreiten, sie ziehen zum Thore hinaus! Vor ihnen her schreitet ihr König hindurch, und Jahwe ist an ihrer Spitze.
