Михей 2
1 Горе тим, що заду́мують кривду і на ло́жах своїх учиняють лихе! За світла пора́нку виконують це, бо їхня рука має силу.
Woe to those who plan iniquity, to those who plan on their beds to do evil. In the morning light they do it because they have power.
2 Якщо́ піль жада́ють, то грабують вони, а домів — то хапа́ють. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спа́дки його́.
They desire fields and seize them; they desire houses and take them. They oppress a man and his house, a man and his inheritance.
3 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я замишляю на цей рід лихе́, що ший своїх з нього не ви́зволите, і ходити не бу́дете гордо, бо це час лихий.
Therefore Yahweh says this, “Look, I am about to bring disaster against this clan, from which you will not remove your necks. You will not walk arrogantly, for it will be an evil time.
4 Того дня проголо́сять на вас припові́стку, і співатимуть пісню жало́бну, говорячи: „Сталось! До пня опусто́шені ми, уділ наро́ду мого змінився, — я́к це діткну́ло мене! Наше поле поділене буде чужи́нцями,
In that day men will sing a song about you, and lament with a wailing lamentation. They will sing, 'We Israelites are completely ruined; Yahweh changes the territory of my people. How can he remove it from me? He portions out our fields to traitors!'”
5 тому в тебе не буде ніко́го, хто кидав би шнура мірни́чого, як жеребка́ на Господнім зібра́нні.
Therefore, you rich people will have no descendants to divide up the territory by lot in the assembly of Yahweh.
6 „Не проповідуйте, та вони проповідують! Хай нам не проповідують, — не дося́гне нас га́ньба“.
“Do not prophesy,” they say. “They must not prophesy these things; reproaches must not come.”
7 О ти, що звешся „Яковів дім“, — чи змалі́в Дух Господній? Чи ці чини Його? Хіба добре не роблять слова́ Мої тому, хто ходить правдиво?
Should it really be said, house of Jacob, “Is the Spirit of Yahweh angry? Are these really his deeds?” Do not my words do good to anyone who walks uprightly?
8 Ще вчо́ра були ви наро́дом Моїм, тепер же стаєте за ворога, з одежі верхньої плаща́ ви стяга́єте з тих, хто проходить безпечно, як здо́бич війни.
Lately my people have risen up like an enemy. You strip the robe, the garment, from those who pass by unsuspectingly, as soldiers return from war to what they think is safety.
9 Жінок Мого наро́ду — з приємного дому її виганяєте ко́жну, з дітей славу Мою ви берете навіки.
You drive the women belonging to my people from their pleasant houses; you take my blessing from their young children forever.
10 Устаньте й ідіть, бо тут не спочи́нок, — це за занечи́щення ваше, що загла́ду для вас принесе́, виріша́льну загла́ду.
Get up and leave, for this is not a place where you can stay, because of its uncleanness; it is destroyed with complete destruction.
11 Коли б чоловік, який ходить за вітром, і брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про на́пій п'янки́й, то був би він лю́бим пророком оцьому наро́дові.
If someone comes to you in a spirit of falsehood and lies and says, “I will prophesy to you about wine and strong drink,” he would be considered to be a prophet for this people.
12 Невідмі́нно зберу́ тебе всього, о Якове, невідмінно згрома́джу останок Ізраїлів, — ра́зом поставлю його, як отару в Боцрі́, як ту че́реду на пасови́щі, — і будуть гомоні́ти вони від много людства!
I will surely assemble all of you, Jacob. I will surely gather the remnant of Israel. I will bring them together like sheep in a fold, like a flock in the midst of their pasture. There will be a loud noise because of the multitude of people.
13 Перед ними вила́мувач пі́де, вони продеру́ться та браму пере́йдуть і вийдуть із неї. І пі́де їхній цар перед ними, а Госпо́дь — на чолі́ їх!
Someone who breaks open their way for them will go ahead of them. They break through the gate and go out; their king will pass on before them. Yahweh will be at their head.
