Від Матвія 9
1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.
Titia Jisu naw te uthi loise aru nodi paar korise, aru tai nijor laga town, Capernaum te ahi jaise.
2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“
Sabi, manu khan ekjon jothor bemar thaka manu ke chatai te ghumai thaka ke loi anise. Jitia Jisu taikhan laga biswas dikhise, tai jothor bemar manu ke koise, “Putro, mon dangor koribi. Tumi laga paap sob maph kori dise.”
3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.
Titia sabi, niyom likha manu khan taikhan majote koise, “Etu manu Isor laga biya kotha koi ase.”
4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“
Kintu Jisu taikhan laga bhabona janikena koise, “Tumikhan ki hisab te mon bhitor te biya kotha bhabona kori ase?
5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?
Kilekoile, kuntu he asan ase, ‘Tumikhan laga paapkhan sob maph kori dise,’ na, ‘Uthibi aru berabi’ etu thik ase?
6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Вій розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
Kintu tumikhan ke jonai dibole, Manu laga Putro ke etu prithibi te adhikar dikena ase manu laga paapkhan maph kori bole, ...” Etu pichete Tai etu manu ke koise, “Uthibi, tumi laga chatai lobi, aru nijor laga ghor te jabi.”
7 Той устав і пішов у свій дім.
Titia etu manu uthise aru nijor ghor te jai jaise.
8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!
Jitia manu khan etu dikhise, taikhan asurit hoise aru Isor ke mohima dise, jun he manu khan ke eneka adhikar dise koi kene.
9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“Той устав, і пішов услід за Ним.
Jitia Jisu etu jaga paar hoi kene jai thakise, tai Matthew koi kene ekjon manu ke dikhise, jun poisa utha laga jagate kaam kori thakise. Tai pora taike koise, “Ami laga piche koribi.” Aru tai uthise aru Jisu laga piche korise.
10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.
Aru eneka hoise, jitia Jisu Matthew laga ghor te bohi kene bhat khabole hoise, sabi, bisi poisa utha manu khan aru dusra paapi manu khan bhi ahise aru Jisu aru tai laga chela khan sob eke logote khaise.
11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“
Jitia kunba Pharisee khan etu dikhise, taikhan Jisu laga chela khan ke hudise, “Kile apnikhan laga malik to poisa utha aru dusra paapi manu khan logote milikena khai ase?”
12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!
Jitia Jisu etu hunise, Tai koise, “Jun laga gaw sob thik ase, taike bemar bhal kora manu nalage, khali jun khan bemar ase taikhan ke lage.
13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.
Kintu tumikhan jabi aru sikhibi Isor laga kotha te etu laga motlob ki ase: ‘Ami to tumikhan boli diya to nalage, hoilebi daya kora to Moi laga itcha ase.’ Kilekoile Ami dhormik khan ke mati bole aha nohoi, kintu paapi manu khan karone ahise.’”
14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“
Aru ek din, John laga chela khan Tai logote ahikena koise, “Kile Pharisee aru amikhan upwas kore, kintu Apuni laga chela khan to nakore?”
15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.
Jisu taikhan ke jawan dise, “Shadi te aha khan mon dukh hoi kene shadi kora jon logote thake naki? Kintu utu din ahibo jitia shadi kora jonke taikhan pora loijabo, aru etu pichete taikhan upwas lobo.
16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.
Kun manu bhi ekta notun kapra ke purana kapra logote silai kene nalagai, kele koile etu kapra laga silakhan sob ulai jabo, aru bisi biya pora phati jabo.
17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.
Nohoi lebi manu khan purana angur ros ke notun chamra laga jola te nadhale. Nohoile, chamra jola to phati jabo, aru angur ros to pura giri jabo aru chamra jola pura biya hoi jabo. Hoilebi, taikhan notun chamra jola te notun angur ros hale, eneka hoile duita bhi bhal thakibo.”
18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.
Jitia Tai eitu khan taikhan ke koi thakise, sabi, ekjon sahab ahise aru Jisu age te matha jhukise. Tai koise, “Moi laga chukri etiya mori jaise, kintu Apuni ahibi aru tai uporte Apuni laga hath lagai dibi, aru tai jinda hoi jabo.”
19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.
Etu pichete Jisu uthise aru tai logote jaise, aru Tai laga chela khan bhi piche ahise.
20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.
Sabi, ekjon mahila jun baroh saal pora khun jai thaka bemar pora dukh pai thakise, tai Jisu laga piche ahikena Tai laga kapra kinar te chuise.
21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.
Kilekoile etu mahila pora tai nijorke koise, “Khali Tai laga kapra chuile, ami bhal hoi jabo.”
22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“І одужала жінка з тієї години.
Kintu Jisu piche ghurise aru taike saikene koise, “Chukri, mon dangor kori lobi; apuni laga biswas pora bhal hoise.” Aru utu homoi te etu mahila ke changai paise.
23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,
Titia Jisu utu daruga laga ghor te punchise, aru Tai pora basuri baja manu khan aru dangor bhir joma hoi kene hala kori thaka dikhise.
24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.
Tai koise, “Jai jabi, kele koile etu chukri mora nai, kintu tai ghumai ase.” Kintu etu manu khan Jisu ke hasi di thakise.
25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!
Jitia joma koi kene thaka manu khan sobke bahar te pathai dise, Tai ghor bhitor te ghusi se aru etu chukri ke hath pora dhurise, aru etu chukri uthijaise.
26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
Aru etu laga khobor utu desh sob te punchi jaise.
27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“
Jisu jitia berai jai thakise, duijon andha manu tai piche korise. Taikhan hala kori kene koise, “Amikhan ke daya koribi, David laga Putro!”
28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.
Jitia Jisu ghor te punchise, andha khan tai usorte ahise. Jisu taikhan ke koise, “Tumikhan biswas kore na nai ami etu koribo pare koi kene?” Taikhan koise, “Hoi, Probhu.”
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“
Aru Jisu taikhan laga suku chuise, aru koise, “Tumikhan laga biswas hisab te hoi jabi,”
30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“
aru taikhan laga suku khuli jaise. Jisu pora taikhan ke kara pora hukum dikene eneka koise, “Sabi etu kotha khan kunke bhi janibo nadibi.”
31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
Kintu etu duijon manu bahar te ulai jaise aru sob desh te etu laga khobor koi dise.
32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
Tai duijon jai thaka somoite, sabi, ekjon bhoot atma ghumai kene ghunga thaka manu ke Jisu usorte anise.
33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“
Jitia bhoot atma ke khedai dise, tai kotha kori bole parise. Sob manu dikhi kene asurit hoise, aru koise, “Eneka asurit kaam to kitia bhi Israel desh te dikha nai!”
34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.
Kintu Pharisee khan eneka koise, “Bhoot atma laga cholawta huwa nimite, tai bhoot atma ke kheda bole pari ase.”
35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.
Jisu sob sheher khan aru bosti khan te berai kene jaise. Tai mondoli khan te jai kene rajyo laga susamachar khan sikhai thakise aru sob biya bemar khan ke bhal korise.
36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.
Jitia Tai manu joma koi kene thaka dikhise, Tai bisi morom lagise, kele koile taikhan bisi dukh aru chinta hoi kene thakise, jineka mer khan laga ekjon rokhiya nathaka nisena.
37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;
Etu pichete Jisu taikhan laga chela khan ke koise, “Dhan bisi pakki kene ase, kintu kati bole manu komti ase.
38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.
Etu nimite, joldi Probhu ke prathana kori bhi, titia Tai kaam kori bole manu khan ke pathai dibo.”
