Від Матвія 9
1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.
E E ae la ia maluna o ka moku, holo aku la ia, a hiki aku la i kona kulanakauhale.
2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“
Aia hoi, hali mai la lakou io na la i kekahi mai lolo, e moe ana iluna o kahi moe, A ike aku la o Iesu i ko lakou manaoio, i aku la ia i ka mai lolo, E kuu keiki, e hoolana i kou manao, ua kalaia kon hewa.
3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.
Alaila, ohumu iho la kekahi poe kakauolelo iloko o lakou iho, He olelo hoino ka ia nei.
4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“
Ike iho la Iesu i ko lakou manao, ninau aku la, No ke aha la oukou e manao ino ai iloko o ko oukou naau?
5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?
Mahea ka hiki pono ke olelo, Ua kalaia kou hewa, a ke olelo paha, E ala'e a e hele?
6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Вій розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
I ike hoi oukou, he mana no ko ke Keiki a ke kanaka e kala aku ai i na hewa ma ka honua nei, E ku ae, (wahi ana i ka mai lolo, ) e lawe oe i kou wahi moe, a e hoi i kou hale.
7 Той устав і пішов у свій дім.
A ku ae la ia, a hoi aku la i kona hale.
8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!
A ike aku la na kanaka, mahalo aku la, a hoonani aku la lakou i ke Akua, nana i haawi mai ia mana no na kanaka.
9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“Той устав, і пішов услід за Ним.
A hele aku la o Iesu mai ia wahi aku, ike mai la ia i kekahi kanaka e noho ana ma kahi hookupu, o Mataio kona inoa; i mai la oia ia ia, E hahai mai oe ia'u. Ku ae la ia a hahai aku la ia ia.
10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.
A i ko Iesu noho ana i ka ahaaina iloko o ka hale, aia hoi, he nui na lunaauhau a me na lawehala i hele mai, a noho pu me ia a me kana poe haumana.
11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“
A ike aku la ka poe Parisaio, i mai la lakou i kana poe haumana, No ke aha la e ai pu ai ka oukou humu me na lunaauhau a me na lawehala?
12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!
Lohe ae la o Iesu, i aku la oia ia lakou, Aole no ka poe ola ke kahuna lapaau, no ka poe mai no ia.
13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.
E hele hoi oukou e ao i ke ano o keia, o ke aloha ko'u makemake, aole ka mohai: ua hele mai nei au e ao aku i ka poe hewa e mihi, aole i ka poe pono.
14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“
Alaila, hele mai la na haumana a Ioane io na la, i mai la, Ke hookeai pinepine nei makou a me ka poe Parisaio, heaha hoi ka mea e hookeai ole ai kau poe haumana?
15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.
I aku la Iesu ia lakou, E hiki anei i na keiki o ke kanemare ke kaniuhu, i ka wa e noho pu ai ia me lakou? E hiki mai ana ka manawa e laweia'ku ai ke kanemare mai o lakou aku, ilaila lakou e hookeai ai.
16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.
Aole no kekahi e pinai i ka apana lole hou maluna o ka lole kahiko, o moku ka mea kahiko i ka mea hou, a nui aku ka nahae.
17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.
Aole hoi e ukuhi na kanaka i ka waina hou maloko o na hue ili kahiko, o nahae na hue, a kahe aku ka waina, a pau na hue: aka, ukuhi no lakou i ka waina hou iloko o na hue hou, a koe pu ia mau mea i ka malamaia.
18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.
I kana olelo ana ia mau mea ia lakou, aia hoi, hele mai kekahi luna, moe iho ia ia, i mai la ia ia, Ua make iho nei ka'u kaikamahine, aka, e hele mai oe, a kau i kou lima maluna ona, a e ola ia.
19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.
Ku ae la o Iesu iluna, hahai aku la ia ia me kana poe haumana.
20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.
Aia hoi, he wahine hee koko i na makahiki he umikumamalua, hele aku la ia mahope iho ona, a hoopa aku la i ka lepa o kona aahu:
21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.
No ka mea, i iho la ia iloko ona, A i hoopa wale aku au i kona aahu, e ola au.
22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“І одужала жінка з тієї години.
Haliu ae la o Iesu, ike ae la ia ia, i aku la, E ke kaikamahine, e hoolana i kou manao: ua hoola mai kou manaoio ia oe. A ola koke iho la ua wahine la ia hora.
23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,
A hiki aku la o Iesu i ka hale o ua luna la, ike ae la ia i ka poe hookiokio, a me na kanaka e kumakena ana,
24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.
I aku la oia ia lakou, Ou hoi oukou, aole i make ke kaikamahine, ua hiamoe no. A hoowahawaha mai la lakou ia ia.
25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!
A pau ae la ka poe kanaka i ka hookukeia iwaho, komo aku la ia iloko, lalau iho la i kona lima, a ala ae la ua kaikamahine nei.
26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
A kaulana aku la ia mea ma ia aina a pau.
27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“
A hele aku la o Iesu mai ia wahi aku, elua kanaka makapo i hahai ia ia, kahea mai la laua, i mai la, E ka mamo a Davida, e aloha mai oe ia maua.
28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.
Komo ae la ia iloko o ka hale, a hele mai ua mau makapo la io na la, ninau aku la Iesu ia laua, Ke manaoio nei anei olua, e hiki no ia'u ke hana i keia mea? I aku la laua ia ia, Ae, e ka Haku.
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“
Alaila, hoopa aku la ia i ko laua mau maka, i aku la, E like me ko olua manaoio ana mai, pela e hanaia aku ai no olua.
30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“
Kaakaa ae la ko laua mau maka. Papa aku la Iesu ia laua, i aku la, E malama olua o ikea ia e hai.
31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
Aka, hele aku la laua, a hookaulaua aku la ia ia ma ia aina a puni.
32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
A hele aku la lakou iwaho, aia hoi, haliia mai io na la he kanaka aa, ua uluhia e ka daimonio.
33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“
A mahikiia aku ka daimonio, olelo mai la ua aa la, a mahalo ae la ka poe kanaka, i ae la, Aole i ikea ka mea like me neia iwaena o ka Iseraela.
34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.
Aka, olelo aku la ka poe Parisaio, Ke mahiki aku nei oia nei i na daimonio ma ke alii o na daimonio.
35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.
Kaahele ae la o Iesu ma na kulanakauhale a pau, a me na kauhale, e ao ana iloko o na halehalawai o lakou, a e hai mai ana i ka euanelio no ke aupuni, me ka hoola i na mai a pau, a me na nawaliwali a pau o na kanaka.
36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.
A ike mai la ia i ka ahakanaka, hu ae la kona aloha ia lakou; no ka mea, ua maluhiluhi lakou, ua auwana hoi e like me na hipa kahu ole.
37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;
Alaila, i mai la ia i kana poe haumana, He nui ke kihapai ai, ua hapa no nae ka poe lawehana.
38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.
No ia mea, e noi oukou i ka Haku nana ke kihapai ai, e hoouna oia i na lawehana iloko o kana kihapai.
