Від Матвія 9
1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.
Hesafe guye Yesusay aba bola wogolora pinidi kasse ba diza katama yidess
2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“
Hen issi gunda ura asay zaphara tokidi Yesusakko ehidess. Yesusaykka ista amano beydi gunda ura “aykoy ba hayso nazo ne nagaray ato getetidess” gidess.
3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.
He wode woga tamarsizayti “haysi Xoossa casha giidi ba ulora gugimida.”
4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“
Yesusay ista qohaaththaa eridi “inte wozinan iita yo aazas qopeti?
5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?
Ne nagaray ato getetidess gusapene dendada ba gusafe awaysi kawushe?
6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Вій розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
Gido atin asa nas biita bola asa nagarappe maranas sheney dizaysa eranamalasa giidi gunda adeza” denda ne zapha ekada gede neso ba” gidess.
7 Той устав і пішов у свій дім.
gunda adezikka dendidi beso bidess.
8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!
Dereykka hessa beydi malaletethanine babon kumidi hayssa sire godatethi asas immida Xoossa galatidess.
9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“Той устав, і пішов услід за Ним.
Yesusay heppe dendidi bishe issi Maatosa gizadey qaraxa qanxisizason utidaysa beydi tana kala gin dendidi iza kalidess.
10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.
Yesusay Maatosa son maada bola dishin daro qaraxxa shishizaytine nagranchati izakko yidi izarane iza kalizaytara issippe manas utida.
11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“
Parsaweti hessa beyidi Yesusa kalizayta “intena tamarsizaysi qaraxxa shishizaytarane nagranchatara wosti istara issippe kath mize? gi oychida.
12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!
Yesusaykka isti gizaysa siyidi ista” aakkimey koshizay saketidaytas atin saketonta paxatas gidena.
13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.
Hessa gish inte biidi “yarsho gidonta maroteth dosays giza qaala birshech tamaritte. Nagaranchata xeygana yadis atin xilota xeyganas yabeyke” gidess.
14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“
Xamaqiza Yanisa kalizayti Yesusakko yidi “nunine parsaweti xoomishin nena kalizayti aazas xoometene” gi oychida.
15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.
Yesusay istas “mishira lageti mishiraz istara dishin mozistana danda7izo? mishiray istafe ekistana wodey yana, isti he wode xoomana gidess.
16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.
Gal7a mayo bola oratha qanxeth wothi sikiza asi dena. Gal7a bola orath wothi sikiko orathazi galaza pedherethidi ha das darsana.
17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.
Oonikka oratha woyne caje gal7a ogoron gujenna. Gujiza gidikko ogorozi dhuqana, woyne cajezikka gukkana, ogorozikka go7ay bayndaz gidana. Gido atin oratha woyne cajey oratha ogoron gujetes, hessa malara woyne cajezine ogorozi lo7o nagetidi gam7ana. FFFFFF needs foot note.
18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.
Yesusay asa hasa7ison dishin issi shuumey iza sinthan kundidi “tas na dara hayqana gaysu iza paxa dana mala yada ne kushe izi bola wotharki” gin
19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.
Yesusay dendidi izara bidess, iza kalizaytikka izara bida.
20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.
Tamane nam7u layth kumeth izippe suthi gukiza issi macashi Yesusape guyera yada iza afala macara bochadus.
21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.
Iza hessa othiday haray atiko iza afala xera bochizakko ta faxana giza amanoy izi wozanan diza gish bochadus.
22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“І одужала жінка з тієї години.
Yesusaykka guye simi xelidi macashayo “aykkoy ba ta naye nena ne aamanoy pathidess” giin maccashaya herakka paxxa agadus.
23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,
Yesusay shuumeza kethako gakishin derey zayeranne dinkera wasishe yeekizaysa be7idi
24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.
Kichite naya dhiskadus atin hayqqabeyku giin isti iza bolla miicida.
25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!
Derey wuri keethafe kezin izi keeth gelidi nay kushe oykides; nayaka denda eqadus.
26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
Wooreykka dizason dizason laaletides.
27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“
Yesusay heepe bishin nam77u qooqeti “Dawite no nuna maarariki” giidi waasishe iza geedo kaalida.
28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.
qooqetika yesuusay gelida keeththa iza kaalidi gelida. yesuusaykka ista “ta inte ayfe pathana dandda7izaysa amaneeti?” giidi oychides. istikka ee godo gida.
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“
hessafe guye yesuusay ista ayfe bochidi “inte amano mala intes hano” gidees.
30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“
Isita ayfeykka xeelides yesuousaykkaoonikka hayssa eronta mala” giidi minthi yootides.
31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
Gido atin isti kezidi heera wurisoson yesuusa gish woresida.
32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
Isiti heepe kezishin daydanthi oykida isi duuna muume ura yesuusako ehida.
33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“
Daydanthazi kezidape guye he duuna muume adezi hasa7a oykidess; derezikka malaletidi “hayssa mala hanoy Isra7eele biitan haniin nu beyi erokko” giida.
34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.
Gido atin parsawista zaaridi iza “daydanthi kesizay daydanthata halaqana” gida.
35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.
Yesuusay ista mukuraben tamarisishene xoosa kawotetha mishiracho yootishe qasekka harge wursoppe asa pathishe katamanine mandaratan yuuyides.
36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.
Asay wuri heemizadey baynda dorssa mala keehi metotetidi xeelizay bayndade gididaysa be7ida wode istas daro michetides.
37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;
Bena kaalizaytikka “maxa gakida kaththay daro shin maxi shiishizayti guuthata.
38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.
Hesa gish kaththa goday kaththakko oothanchata yedana mala woosite gides.”
