Від Матвія 8
1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.
And when he had come down from the mountain, many multitudes followed him.
2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“
And behold, a leper came and did him homage, saying: Lord, if thou wilt, thou canst make me clean.
3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
And Jesus stretched out his hand and touched him, saying: I will; be clean. And immediately his leprosy was cleansed.
4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво “.
And Jesus said to him: See that you tell no one. But go, show yourself to the priest, and offer the gift that Moses commanded, for a testimony to them.
5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,
And when he entered Capernaum, there came to him a centurion, beseeching him,
6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.
and saying: Lord, my servant lies in my house, palsied, fearfully afflicted.
7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.
And Jesus said to him: I will go and cure him.
8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!
And the centurion answering, said: Lord, I am not worthy that thou shouldst come under my roof; but say in a word only, and my servant shall be restored to health.
9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.
For I am a man under authority, having soldiers under me; and I say to this one, Go, and he goes; and to another, Come, and he comes; and to my servant, Do this, and he does it.
10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!
And when Jesus heard it, he was filled with admiration, and said to those who followed him: Verily I say to you, not even in Israel have I found so great faith.
11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
I also say to you, That many shall come from the east and the west, and shall recline with Abraham, and Isaac, and Jacob in the kingdom of heaven;
12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!
but the sons of the kingdom shall be cast into the darkness that is without. There shall be weeping and gnashing of teeth.
13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“І тієї ж години одужав слуга його.
And Jesus said to the centurion: Go, and as you have believed, so be it to you. And his servant was restored to health in that hour.
14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
And when Jesus had come into Peter’s house, he saw his mother-in-law lying, and ill of a fever.
15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!
And he touched her hand, and the fever left her: and she arose and ministered to him.
16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,
When the evening had come, they brought to him many that were possessed with demons: and he cast out the spirits with his word, and cured all that were sick;
17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.
that the word might be fulfilled which was spoken by Isaiah the prophet, saying: He himself took our infirmities, and bore our diseases.
18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.
But when Jesus saw many multitudes about him, he gave orders to depart to the other side.
19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“
And a certain scribe came and said to him: Teacher, I will follow thee wherever thou goest.
20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.
And Jesus said to him: The foxes have dens, and the birds of the air have roosts; but the Son of man has not where to lay his head.
21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.
And another of his disciples said to him: Lord, permit me first to go and bury my father.
22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“
But Jesus said to him: Follow me, and let the dead bury their own dead.
23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.
And when he had entered the ship, his disciples followed him.
24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.
And behold, there was a great tempest in the sea, so that the ship was covered by the waves: but he was asleep.
25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“
And his disciples came to him, and awoke him, saying: Lord, save us; we perish.
26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.
And he said to them: Why are you fearful, O you of little faith? Then he arose, and rebuked the winds and the sea: and there was a great calm.
27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“
But the men were astonished, and said: What man is this, that even the winds and the sea obey him!
28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.
And when he had come to the opposite side, into the country of the Gadarenes, there met him two men, coming out of the tombs, possessed with demons, very fierce, so that no one could pass that way.
29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“
And behold, they cried out, saying: What have we to do with thee, Jesus, Son of God? Hast thou come hither to torment us before the time?
30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.
Now there was, at a distance from them, a herd of many swine, feeding.
31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.
And the demons besought him, saying: If thou cast us out, permit us to go away into the herd of swine.
32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.
And he said to them: Go. And when they had come out, they went away into the herd of swine. And behold, the whole herd of swine rushed down a steep place into the sea, and perished in the waters.
33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.
And those who fed them fled, and went into the city, and told every thing, and what had happened to those who had been possessed with the demons.
34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!
And, behold, all the city came out to meet Jesus. And when they saw him, they besought him to depart out of their borders.
