Від Матвія 7
1 Не судіть, щоб і вас не судили;
Не судіть, щоб і вас не судили.
2 бо яким судо́м судити бу́дете, таким же осу́дять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам.
Бо яким судом судите, таким і вас судитимуть. І якою мірою міряєте ви, такою і вам виміряють.
3 І чого́ в оці брата свого́ ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?
Чому ж ти дивишся на скалку в оці твого брата, а колоди у своєму оці не помічаєш?
4 Або як ти скажеш до брата свого́: „Давай вийму я за́скалку з ока твого́“, коли он колода у вла́сному оці?
Або як скажеш братові своєму: „Дозволь вийняти скалку з твого ока“, коли он колода у твоєму оці.
5 Лицеміре, — вийми перше коло́ду із вла́сного ока, а по́тім побачиш, я́к вийняти за́скалку з ока брата твого.
Лицеміре, витягни спочатку колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока твого брата.
6 Не давайте святого псам, і не розсипайте пе́рел своїх перед свиньми́, щоб вони не потопта́ли їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматува́ли й вас...
Не давайте святого псам і не кидайте перлин ваших перед свинями, щоб вони не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не розірвали вас.
7 Просіть — і бу́де вам да́но, шукайте — і зна́йдете, стукайте — і відчинять вам;
Просіть – і буде дано вам, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам.
8 бо кожен, хто просить — оде́ржує, хто шукає — знахо́дить, а хто стукає — відчинять йому́.
Бо кожен, хто просить, отримує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчинять.
9 Чи ж то серед вас є люди́на, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?
Чи є між вами людина, яка, коли її син просить хліба, подасть йому камінь?
10 Або коли риби проситиме, то подасть йому га́дину?
І коли попросить риби, чи подасть йому гадюку?
11 Тож як ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра́ тим, хто проситиме в Нього!
Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте давати добрі дари вашим дітям, то наскільки більше ваш Отець Небесний дасть добра тим, хто просить у Нього?
12 Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Зако́н і Пророки.
Отже, усе, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так само й ви робіть їм, бо в цьому Закон та Пророки.
13 Увіходьте тісни́ми ворітьми, бо просто́рі воро́та й широка дорога, що веде до погибелі, — і нею багато-хто ходять.
Входіть через вузькі ворота, бо широкі ті ворота й широка та дорога, які ведуть до загибелі, і багато є тих, хто входить ними.
14 Бо тісні́ ті ворота, і вузька́ та дорога, що веде до життя́, — і мало таких, що знахо́дять її!
Але вузькі ті ворота й вузька та дорога, які ведуть до життя, і мало тих, хто знаходить їх.
15 Стережі́ться фальшиви́х пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всере́дині — хижі вовки́.
Стережіться лжепророків, які приходять до вас в овечих шкурах, а всередині вони – хижі вовки.
16 По їхніх плода́х ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на терни́ні збирають, або фіґи — із будякі́в?
За їхніми плодами впізнаєте їх. Хіба збирають виноград із терну чи смокву з будяків?
17 Так ото родить добрі плоди́ кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.
Так, усяке добре дерево приносить добрий плід, а всяке погане дерево приносить поганий плід.
18 Не може роди́ть добре дерево пло́ду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.
Не може добре дерево приносити поганий плід ані погане дерево приносити добрий плід.
19 Усяке ж дерево, що доброго пло́ду не родить, — зру́бується та в огонь укидається.
Кожне дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь.
20 Ото ж бо, — по їхніх плода́х ви пізна́єте їх!
Отже, за їхніми плодами впізнаєте їх.
21 Не кожен, хто каже до Ме́не: „Господи, Господи!“увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.
Не кожен, хто говорить Мені: „Господи! Господи!“, увійде до Царства Небесного, а лише той, хто виконує волю Мого Небесного Отця.
22 Багато-хто скажуть Мені того дня: „Господи, Господи, хіба ми не Ім'я́м Твоїм пророкува́ли, хіба не Ім'я́м Твоїм де́монів ми виганяли, або не Ім'я́м Твоїм чуда великі творили?“
Багато хто буде казати Мені того дня: „Господи! Господи! Чи не Твоїм ім’ям ми пророкували? Чи не Твоїм ім’ям виганяли демонів? І чи не Твоїм ім’ям робили багато чудес?“
23 І їм оголошу́ Я тоді: „Я ніко́ли не знав вас. Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!“
Тоді скажу їм: „Я ніколи не знав вас! Відійдіть від Мене ви, що чините беззаконня!“
24 Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.
Кожен, хто чує ці Мої слова й виконує їх, схожий на чоловіка розумного, який збудував свій дім на камені.
25 І ли́нула злива, і розлили́ся річки́, і буря зняла́ся, і на дім отой кинулась, — та не впав, бо на камені був він засно́ваний.
Коли пішов дощ, ринули ріки, здійнялися вітри й вдарили в дім той, він не впав, бо мав основу на камені.
26 А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, — подібний до чоловіка того необа́чного, що свій дім збудував на піску́.
А кожен, хто чує ці Мої слова й не виконує їх, схожий на чоловіка нерозумного, який збудував свій дім на піску.
27 І ли́нула злива, і розлили́ся річки́, і буря зняла́ся й на дім отой кинулась, — і він упав. І велика була та руїна його!“
Коли пішов дощ, ринули ріки, здійнялися вітри й вдарили в дім той, він впав, і його падіння було велике».
28 І ото, як Ісус закінчи́в ці слова, то наро́д дивувався з науки Його.
Коли Ісус закінчив [промовляти] ці слова, люди дивувалися Його вченню,
29 Бо навчав Він їх, як можновла́дний, а не як ті книжники їхні.
бо Він навчав їх як Той, Хто має владу, а не як їхні книжники.
