Від Матвія 7
1 Не судіть, щоб і вас не судили;
Do not judge, and you will not be judged.
2 бо яким судо́м судити бу́дете, таким же осу́дять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам.
For with the judgment you judge, you will be judged, and with the measure that you measure, it will be measured out to you.
3 І чого́ в оці брата свого́ ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?
Why do you look at the tiny piece of straw that is in your brother's eye, but you do not notice the log that is in your own eye?
4 Або як ти скажеш до брата свого́: „Давай вийму я за́скалку з ока твого́“, коли он колода у вла́сному оці?
How can you say to your brother, 'Let me take out the piece of straw that is in your eye,' while the log is in your own eye?
5 Лицеміре, — вийми перше коло́ду із вла́сного ока, а по́тім побачиш, я́к вийняти за́скалку з ока брата твого.
You hypocrite! First take the log out of your own eye, and then you will see clearly to take out the piece of straw that is in your brother's eye.
6 Не давайте святого псам, і не розсипайте пе́рел своїх перед свиньми́, щоб вони не потопта́ли їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматува́ли й вас...
Do not give what is holy to the dogs, and do not throw your pearls in front of the hogs. Otherwise they may trample them underfoot, and then turn and tear you to pieces.
7 Просіть — і бу́де вам да́но, шукайте — і зна́йдете, стукайте — і відчинять вам;
Ask, and it will be given to you. Seek, and you will find. Knock, and it will be opened to you.
8 бо кожен, хто просить — оде́ржує, хто шукає — знахо́дить, а хто стукає — відчинять йому́.
For everyone who asks, receives; everyone who seeks, finds; and to the person who knocks, it will be opened.
9 Чи ж то серед вас є люди́на, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?
Or which one of you, if his son asks for a loaf of bread, will give him a stone?
10 Або коли риби проситиме, то подасть йому га́дину?
Or if he asks for a fish, will give him a snake?
11 Тож як ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра́ тим, хто проситиме в Нього!
Therefore, if you who are evil know how to give good gifts to your children, how much more will your Father in heaven give good things to those who ask him?
12 Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Зако́н і Пророки.
Therefore, whatever things you want people to do to you, you should also do to them, for this is the law and the prophets.
13 Увіходьте тісни́ми ворітьми, бо просто́рі воро́та й широка дорога, що веде до погибелі, — і нею багато-хто ходять.
Enter through the narrow gate. For wide is the gate and broad is the way that leads to destruction, and there are many people who go through it.
14 Бо тісні́ ті ворота, і вузька́ та дорога, що веде до життя́, — і мало таких, що знахо́дять її!
But the gate is narrow and the way is difficult that leads to life, and there are few who find it.
15 Стережі́ться фальшиви́х пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всере́дині — хижі вовки́.
Beware of false prophets, who come to you in sheep's clothing but are truly ravenous wolves.
16 По їхніх плода́х ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на терни́ні збирають, або фіґи — із будякі́в?
By their fruits you will know them. Do people gather grapes from a thornbush or figs from thistles?
17 Так ото родить добрі плоди́ кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.
In the same way, every good tree produces good fruit, but the bad tree produces bad fruit.
18 Не може роди́ть добре дерево пло́ду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.
A good tree cannot produce bad fruit, nor can a bad tree produce good fruit.
19 Усяке ж дерево, що доброго пло́ду не родить, — зру́бується та в огонь укидається.
Every tree that does not produce good fruit is cut down and thrown into the fire.
20 Ото ж бо, — по їхніх плода́х ви пізна́єте їх!
So then, you will recognize them by their fruits.
21 Не кожен, хто каже до Ме́не: „Господи, Господи!“увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.
Not everyone who says to me, 'Lord, Lord,' will enter into the kingdom of heaven, but only those who do the will of my Father who is in heaven.
22 Багато-хто скажуть Мені того дня: „Господи, Господи, хіба ми не Ім'я́м Твоїм пророкува́ли, хіба не Ім'я́м Твоїм де́монів ми виганяли, або не Ім'я́м Твоїм чуда великі творили?“
Many people will say to me in that day, 'Lord, Lord, did we not prophesy in your name, in your name drive out demons, and in your name do many mighty deeds?'
23 І їм оголошу́ Я тоді: „Я ніко́ли не знав вас. Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!“
Then will I openly declare to them, 'I never knew you! Get away from me, you evildoers!'
24 Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.
Therefore, everyone who hears my words and obeys them will be like a wise man who built his house upon a rock.
25 І ли́нула злива, і розлили́ся річки́, і буря зняла́ся, і на дім отой кинулась, — та не впав, бо на камені був він засно́ваний.
The rain came down, the floods came, and the winds blew and beat upon that house, but it did not fall down, for it was built on the rock.
26 А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, — подібний до чоловіка того необа́чного, що свій дім збудував на піску́.
But everyone who hears my words and does not obey them will be like a foolish man who built his house upon the sand.
27 І ли́нула злива, і розлили́ся річки́, і буря зняла́ся й на дім отой кинулась, — і він упав. І велика була та руїна його!“
The rain came down, the floods came, and the winds blew and struck that house, and it fell, and its destruction was complete.”
28 І ото, як Ісус закінчи́в ці слова, то наро́д дивувався з науки Його.
It came about that when Jesus finished speaking these words, the crowds were astonished by his teaching,
29 Бо навчав Він їх, як можновла́дний, а не як ті книжники їхні.
for he taught them as one who had authority, and not as their scribes.
