Від Матвія 7
1 Не судіть, щоб і вас не судили;
“Do not judge, or you will be judged.
2 бо яким судо́м судити бу́дете, таким же осу́дять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам.
For with the same judgment you pronounce, you will be judged; and with the measure you use, it will be measured to you.
3 І чого́ в оці брата свого́ ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?
Why do you look at the speck in your brother’s eye, but fail to notice the beam in your own eye?
4 Або як ти скажеш до брата свого́: „Давай вийму я за́скалку з ока твого́“, коли он колода у вла́сному оці?
How can you say to your brother, ‘Let me take the speck out of your eye,’ while there is still a beam in your own eye?
5 Лицеміре, — вийми перше коло́ду із вла́сного ока, а по́тім побачиш, я́к вийняти за́скалку з ока брата твого.
You hypocrite! First take the beam out of your own eye, and then you will see clearly to remove the speck from your brother’s eye.
6 Не давайте святого псам, і не розсипайте пе́рел своїх перед свиньми́, щоб вони не потопта́ли їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматува́ли й вас...
Do not give dogs what is holy; do not throw your pearls before swine. If you do, they may trample them under their feet, and then turn and tear you to pieces.
7 Просіть — і бу́де вам да́но, шукайте — і зна́йдете, стукайте — і відчинять вам;
Ask, and it will be given to you; seek, and you will find; knock, and the door will be opened to you.
8 бо кожен, хто просить — оде́ржує, хто шукає — знахо́дить, а хто стукає — відчинять йому́.
For everyone who asks receives; he who seeks finds; and to him who knocks, the door will be opened.
9 Чи ж то серед вас є люди́на, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?
Which of you, if his son asks for bread, will give him a stone?
10 Або коли риби проситиме, то подасть йому га́дину?
Or if he asks for a fish, will give him a snake?
11 Тож як ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра́ тим, хто проситиме в Нього!
So if you who are evil know how to give good gifts to your children, how much more will your Father in heaven give good things to those who ask Him!
12 Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Зако́н і Пророки.
In everything, then, do to others as you would have them do to you. For this is the essence of the Law and the Prophets.
13 Увіходьте тісни́ми ворітьми, бо просто́рі воро́та й широка дорога, що веде до погибелі, — і нею багато-хто ходять.
Enter through the narrow gate. For wide is the gate and broad is the way that leads to destruction, and many enter through it.
14 Бо тісні́ ті ворота, і вузька́ та дорога, що веде до життя́, — і мало таких, що знахо́дять її!
But small is the gate and narrow the way that leads to life, and only a few find it.
15 Стережі́ться фальшиви́х пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всере́дині — хижі вовки́.
Beware of false prophets. They come to you in sheep’s clothing, but inwardly they are ravenous wolves.
16 По їхніх плода́х ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на терни́ні збирають, або фіґи — із будякі́в?
By their fruit you will recognize them. Are grapes gathered from thornbushes, or figs from thistles?
17 Так ото родить добрі плоди́ кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.
Likewise, every good tree bears good fruit, but a bad tree bears bad fruit.
18 Не може роди́ть добре дерево пло́ду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.
A good tree cannot bear bad fruit, and a bad tree cannot bear good fruit.
19 Усяке ж дерево, що доброго пло́ду не родить, — зру́бується та в огонь укидається.
Every tree that does not bear good fruit is cut down and thrown into the fire.
20 Ото ж бо, — по їхніх плода́х ви пізна́єте їх!
So then, by their fruit you will recognize them.
21 Не кожен, хто каже до Ме́не: „Господи, Господи!“увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.
Not everyone who says to Me, ‘Lord, Lord,’ will enter the kingdom of heaven, but only he who does the will of My Father in heaven.
22 Багато-хто скажуть Мені того дня: „Господи, Господи, хіба ми не Ім'я́м Твоїм пророкува́ли, хіба не Ім'я́м Твоїм де́монів ми виганяли, або не Ім'я́м Твоїм чуда великі творили?“
Many will say to Me on that day, ‘Lord, Lord, did we not prophesy in Your name, and in Your name drive out demons and perform many miracles?’
23 І їм оголошу́ Я тоді: „Я ніко́ли не знав вас. Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!“
Then I will tell them plainly, ‘I never knew you; depart from Me, you workers of lawlessness!’
24 Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.
Therefore everyone who hears these words of Mine and acts on them is like a wise man who built his house on the rock.
25 І ли́нула злива, і розлили́ся річки́, і буря зняла́ся, і на дім отой кинулась, — та не впав, бо на камені був він засно́ваний.
The rain fell, the torrents raged, and the winds blew and beat against that house; yet it did not fall, because its foundation was on the rock.
26 А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, — подібний до чоловіка того необа́чного, що свій дім збудував на піску́.
But everyone who hears these words of Mine and does not act on them is like a foolish man who built his house on sand.
27 І ли́нула злива, і розлили́ся річки́, і буря зняла́ся й на дім отой кинулась, — і він упав. І велика була та руїна його!“
The rain fell, the torrents raged, and the winds blew and beat against that house, and it fell—and great was its collapse!”
28 І ото, як Ісус закінчи́в ці слова, то наро́д дивувався з науки Його.
When Jesus had finished saying these things, the crowds were astonished at His teaching,
29 Бо навчав Він їх, як можновла́дний, а не як ті книжники їхні.
because He taught as one who had authority, and not as their scribes.
