Від Матвія 7
1 Не судіть, щоб і вас не судили;
Judge not, that you may not be judged:
2 бо яким судо́м судити бу́дете, таким же осу́дять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам.
for with what judgment you judge, you shall be judged: and with what measure you measure, it shall be measured to you.
3 І чого́ в оці брата свого́ ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?
And why do you look at the splinter that is in your brother’s eye, but perceive not the beam that is in your own eye?
4 Або як ти скажеш до брата свого́: „Давай вийму я за́скалку з ока твого́“, коли он колода у вла́сному оці?
Or, how will you say to your brother, Let me pull out the splinter from your eye: and lo; a beam is in your own eye?
5 Лицеміре, — вийми перше коло́ду із вла́сного ока, а по́тім побачиш, я́к вийняти за́скалку з ока брата твого.
Hypocrite! first pull the beam out of your own eye, and then you will see clearly to pull the splinter out of your brother’s eye.
6 Не давайте святого псам, і не розсипайте пе́рел своїх перед свиньми́, щоб вони не потопта́ли їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматува́ли й вас...
Give not that which is holy to dogs, nor throw your pearls before swine, lest they trample them under their feet, and turn again and tear you.
7 Просіть — і бу́де вам да́но, шукайте — і зна́йдете, стукайте — і відчинять вам;
Ask, and it shall be given you; seek, and you shall find; knock, and it shall be opened to you.
8 бо кожен, хто просить — оде́ржує, хто шукає — знахо́дить, а хто стукає — відчинять йому́.
For every one that asks, receives; and he that seeks, finds; and to him that knocks, it shall be opened.
9 Чи ж то серед вас є люди́на, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?
What man is there of you, of whom if his son ask bread, will he give him a stone?
10 Або коли риби проситиме, то подасть йому га́дину?
And if he ask a fish, will he give him a serpent?
11 Тож як ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра́ тим, хто проситиме в Нього!
If then you, being evil, know how to give good gifts to your children, how much more will your Father who is in heaven give good things to those who ask him?
12 Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Зако́н і Пророки.
All things, therefore, whatever you would that men should do to you, even so do you to them: for this is the law and the prophets.
13 Увіходьте тісни́ми ворітьми, бо просто́рі воро́та й широка дорога, що веде до погибелі, — і нею багато-хто ходять.
Enter in through the strait gate: for wide is the gate, and broad is the way, that leads to destruction; and many there are that go in through it.
14 Бо тісні́ ті ворота, і вузька́ та дорога, що веде до життя́, — і мало таких, що знахо́дять її!
How strait is the gate, and how narrow the way, that leads to life! and few there are that find it.
15 Стережі́ться фальшиви́х пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всере́дині — хижі вовки́.
But beware of false prophets, who come to you in sheep’s clothing, but within are ravenous wolves.
16 По їхніх плода́х ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на терни́ні збирають, або фіґи — із будякі́в?
By their fruits you will know them. Are grapes gathered from thorns, or figs from thistles?
17 Так ото родить добрі плоди́ кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.
So every good tree produces goodly fruit: but an unsound tree produces diseased fruit.
18 Не може роди́ть добре дерево пло́ду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.
A good tree can not produce diseased fruit; nor can an unsound tree produce goodly fruit.
19 Усяке ж дерево, що доброго пло́ду не родить, — зру́бується та в огонь укидається.
Every tree that does not produce goodly fruit, is cut down and thrown into the fire.
20 Ото ж бо, — по їхніх плода́х ви пізна́єте їх!
Therefore, by their fruits you shall know them.
21 Не кожен, хто каже до Ме́не: „Господи, Господи!“увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.
Not every one that says to me, Lord, Lord, shall enter into the kingdom of heaven; but he that does the will of my Father who is in heaven.
22 Багато-хто скажуть Мені того дня: „Господи, Господи, хіба ми не Ім'я́м Твоїм пророкува́ли, хіба не Ім'я́м Твоїм де́монів ми виганяли, або не Ім'я́м Твоїм чуда великі творили?“
Many will say to me in that day, Lord, Lord, have we not prophesied in thy name, and in thy name cast out demons, and in thy name done many mighty works?
23 І їм оголошу́ Я тоді: „Я ніко́ли не знав вас. Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!“
And then will I profess to them, I never knew you: depart from me, you that work iniquity.
24 Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.
Therefore, whoever hears these words of mine and does them, I will liken him to a wise man, who built his house on the rock:
25 І ли́нула злива, і розлили́ся річки́, і буря зняла́ся, і на дім отой кинулась, — та не впав, бо на камені був він засно́ваний.
and the rain descended, and the torrents came, and the winds blew, and they beat against that house, and it fell not: for it was founded on the rock.
26 А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, — подібний до чоловіка того необа́чного, що свій дім збудував на піску́.
And every one that hears these words of mine, and does them not, shall be likened to a foolish man, who built his house upon the sand.
27 І ли́нула злива, і розлили́ся річки́, і буря зняла́ся й на дім отой кинулась, — і він упав. І велика була та руїна його!“
And the rain descended, and the torrents came, and the winds blew, and beat upon that house, and it fell: and great was its fall.
28 І ото, як Ісус закінчи́в ці слова, то наро́д дивувався з науки Його.
And it came to pass when Jesus had ended these words, that the multitudes were astonished at his teaching:
29 Бо навчав Він їх, як можновла́дний, а не як ті книжники їхні.
for he taught them as one that had authority, and not as the scribes.
