Від Матвія 6
1 Стережіться виставляти свою ми́лостиню перед людьми́, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.
Kom yilam yiber dover ko mare luma kume ko kabum nubem be naci tokom, no kom ma nyori, mani ka fiya cuneti fiye tee kume wo dii kwama wiyeu.
2 Отож, коли чиниш ти ми́лостиню, не сурми́ перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
La naweu, no kama luma tiri kom cure cume kambo nubo bwirko mati ku wabe kannge dor nurereu wori na nubo caklang ci. Bilinker miyi kmo ti cin fiyam nyii diker cero.
3 А як ти чиниш ми́лостиню, — хай не знатиме ліва рука твоя, що́ робить прави́ця твоя,
La tano kama luma tiri kam kume moutkeu anyomde dike kango cattiyero matiyeu.
4 щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
Wori na lumake meko na yilam yurangum yurannge. Tee kume wuro to dikeroti yuragum yurangeu, atin makumen cuner.
5 А як мо́литеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехре́стях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
Tano kmbo ka kwob diloti takeri, kom yilam de na nubo bwirko, wori ci cwikwoka diloti timotiye ku wabece kannge cuga nurek tak, wori na nubo toci. bilenker miyi kom ti cinn fiyam cuner ceko fou kale.
6 А ти, коли мо́лишся, „увійди до своєї комі́рчини, зачини свої двері, і помолися“Отцеві своєму, що в таїні́; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
La tano kom kakwob dilotiri, kom doken mor kuwe. Kom nungum nyiloko, kom kwobdilo Tee kume wo yurangum yurange an nekom cuner kumero.
7 А як молитеся, не прока́зуйте за́йвого, як ті погани, — бо ду́мають, ніби вони бу́дуть ви́слухані за своє велемо́вство.
Ca no ka kwob dilotiri, kom libride diker manki nagenneu. nawo nubo nyombo kwama matiyeu. wori kwanererceu ciyatin cuwa tuuki keticro dukceu.
8 Отож, не вподобля́йтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребу́єте, ще раніше за ваше проха́ння!
Na weu ko yilamde naci wo Tee kume nyimoum bwini kumero kikinning nanyime kom kenco.
9 Ви ж моліться отак: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє,
Na wori kom kwobdilo nawo Tee bewo dii kwamau, ane den mwero dur wucak.
10 нехай при́йде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Liyar mwero a dou ner nuber.
11 Хліба нашого щоденного дай нам сьогодні.
Ne nyo carto na dume ce kume -kume.
12 І прости нам довги́ наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
Dob Nyinen bwirang kert nyero. nawo nyi dob nubowo ma yinentiyeu.
13 I не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амі́нь “.
Yare kinya Fiye cuwaka, dila cok nyo nii bwir konin (kanng Liyar kannge bikom liyaret kange duktanka ka na mwe diri diri ati nyo).
14 Бо як лю́дям ви про́стите про́гріхи їхні, то про́стить і вам ваш Небесний Отець.
Wori no kom dob nubori bwira kerer cirori, Tee kume wo dii kwamau an dobkumen ken.
15 А коли ви не бу́дете лю́дям прощати, то й Отець ваш не простить вам про́гріхів ваших.
Ca no ka dobbo nubonen bwirang keretinin cirori Tee kume mani a dob kumen ti.
16 А як по́стите, то не будьте сумні́, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що по́стять вони. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
Nyotak, no kama nyak tiri, kom yilam kitikob na nuwoma mwamangtu tiye kambo nubo bwirko matiyeu, wori ci kwuob kang yirom cimboti wori naci dannyi kabum nubem mwincimen Nyak ti. Bilenker miyi kom ti ci fiyam cuner cero.
17 А ти, коли по́стиш, намасти́ свою голову, і лице своє вмий,
Dilacano kom ma Nyak tiri kom beltu nuwan der kom nirum tikob kumebo.
18 щоб ти по́сту свого не виявив лю́дям, а Отцеві своєму, що в таїні́; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
La nanubo nyumde kom ma Nyak ti, lakan Tee kume wo to dikero kom matiyeu yurangumeu ati makumen.
19 Не складайте ска́рбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злоді́ї підко́пуються й викрадають.
Kom mwerde dor kumero nii cuweka for dor bitinet, fiye kerkere kange cnkume a kanngum tiyeu, fiye nob kubbo bani werti do kuumme.
20 Складайте ж собі ска́рби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підко́пуються та не кра́дуть.
Nyiyoco Nyeu, kom mwer dor kumer kange nii cuwaka firen dii kwama fiye kerkere kannge cankume mani yeu. nawo a kanngum tiye fiye tak nuu kuyee mani werti na kumme.
21 Бо де скарб твій, — там бу́де й серце твоє!
Fiye cuweka mweu wiyeu ner mwero ki nowi ken.
22 Око — то світи́льник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
Nuweu co talkire bwiyeu. Nawori cno nuwemweu yorari, bwiyo kwarub dimki filang.
23 А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є те́мрява, — то яка ж то велика та те́мрява!
la cano nuwemweu dikero kendi bwiyo kwarub dimki kumtacile.
24 Ніхто двом панам служити не може, — бо або одно́го знена́видить, а дру́гого буде любити, або буде трима́тись одно́го, а другого зне́хтує. Не можете Богові служити й мамо́ні.
Nii mani bwiya bwnagten, Tee yobe La catin ciya wi ci ko win mani nyori can ciya kanyenin win ci cuyekangum wiceu.
25 Через те вам кажу́: Не журіться про життя́ своє́ — що́ будете їсти та що́ будете пити, ні про тіло своє, — у що́ зодягне́теся. Чи ж не більше від їжі життя́, а від одягу тіло?
La na weu, miyi kom ti kom kwomre dor yimer kumer kidiki kacati yeu, kannge diker na netiye kakaa bwikume dike kama kulenti cikeu. Naweu dume labo carita, bwiyo labo kulanda.
26 Погляньте на птахі́в небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
Kom to bilibenti dii kwama maci fi fik kakaa biyeka maci mwerank tak mor bine, Tee kume wo diyeu. No nyori kalancibo yorankka.
27 Хто ж із вас, коли жу́риться, зможе дода́ти до зро́сту свого бодай ліктя одно́го?
we more kume a cob dorcero ninten cwemka kumetik kiker dikerowo kwom cotiye?
28 І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові́ ліле́ї, як зроста́ють вони, — не працюють, ані не пряду́ть.
La nya ko kwom dor kumeroti ker kulenerer? kom to funti nimbo kiyeu, kambo ci dwitiyeu. maci du kulent.
29 А Я вам кажу́, що й сам Соломо́н у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.
Gwam kange wuru miti kom ti, culemanu ken mor dukktanka mabo nawin more birombonen.
30 І коли польову́ ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог отак зодягає, — скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
Cano kwma maa yera ko kiyenen bwa yilendi, wuro duwei notiyeu firuri ciyan merken yiri infe Danka Yorakko. kom dobbo dubo ki bwini bilin kerereu?
31 Отож, не журіться, кажучи: Що́ ми будемо їсти, чи: Що́ будемо пити, або: У що́ ми зодя́гнемось?
Nawo nyeu ko kwomde kom ki “Ye ba catiye, Ye ba dutiye
32 Бож усьо́го того́ погани шука́ють; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
Na weu nubo nyombo kwama wuyak ci do dukum kulenenmbo woti, Tee kume wo diyeu nyimom kom ti citi.
33 Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його́, — а все це́ вам додасться.
Dila kom do liyar cero ki kaba kannge ladi kulendowo kwarub ciyan nekom.
34 Отож, не журіться про за́втрашній день, — бо завтра за себе само́ поклопо́четься. Кожний день має до́сить своєї турбо́ти!
Nawue. kom kwomre dor kumer ko bwikume kwarub kumeniu ci dontanngece.
