Від Матвія 5
1 І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.
Leleꞌ Yesus nita atahori hetar rema tungga E, ma Ana hene nisiꞌ lete anaꞌ sa, de endoꞌ neu naa. Ana mana tungga nara fo tengga nalaꞌ ra, rema deka-deka fo rena E.
2 І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
Boe ma Ana mulai nanori se nae,
3 „Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
“Atahori mana tudꞌa-loloeꞌ ma duꞌa rae sira parlu Lamatuaꞌ, ara onton, te akaꞌ Lamatualain mesaꞌ ne, sira Mane malolen.
4 Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.
Atahori mana ramedꞌa susa-sonaꞌ ra onton, huu Lamatualain mesaꞌ ne mana tao se ramahoꞌo.
5 Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.
Atahori anak ra onton, huu dei fo ara simbo basa papala-babꞌanggiꞌ fo Lamatualain helu-fuliꞌ a.
6 Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.
Atahori mana nau tungga Lamatualain dala ndoo-tetun ra onton, huu dei fo Ana tao fee se ramedꞌa dai.
7 Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.
Atahori mana ratudꞌu rala kasian ra onton, huu dei fo Lamatualain kasian se boe.
8 Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Atahori rala meumareꞌ ra onton, huu dei fo sira hambu rita Lamatualain.
9 Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
Atahori mana tao mole-dꞌame ra onton, huu dei fo Lamatualain nae, ‘Sira, Au ana nggara.’
10 Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.
Atahori mana nenetao doidꞌosoꞌ huu tungga Lamatualain, ara onton, te akaꞌ Lamatuaꞌ mesaꞌ ne, sira Mane malolen.
11 Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.
Mete ma atahori laen tao doidꞌoso nggi huu ama tungga Au, ama hambu hahambuꞌ boe. Mete ma ara olaꞌ deꞌulaka nggi, ma dui-bꞌengga peko-lelekoꞌ tao maꞌafoo nara mara, na ama o hambu hahambuꞌ boe.
12 Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Onaꞌ mae taꞌo naa o, ama musi tao ao mara ramahoꞌo ma rala mara maꞌaheeꞌ a, huu Lamatualain sadꞌia bala-bꞌae babꞌanggi mara naen seli sia sorga. Te misinedꞌa, e! Nda akaꞌ hei hambu doidꞌosoꞌ onaꞌ naa sa, te dalahulun atahori ra o tao dala deꞌulakaꞌ onaꞌ naa neu Lamatualain mana ola-ola nara boe.”
13 Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
“Mete ma tae tao nanaat maladꞌaꞌ, na, ata parlu tao masiꞌ neu dei. Onaꞌ naa boe atahori mana rasodꞌa sia raefafoꞌ ia, ara parlu nggi. Te mete ma masiꞌ a, mami ena, na, sosoan saa fai? Nggari hendi sia dalaꞌ fo nenetabꞌu-rorooꞌ.
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.
Hei o musi misodꞌa onaꞌ lambu a, fo atahori hetar rita no maloleꞌ. Ama musi mbila manggareloꞌ, onaꞌ kota mana sia leteꞌ ata, fo atahori mete rita.
15 І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.
Atahori mana nambilaꞌ lambu teꞌoek, nda tao lambu a neu hura rae a rala sa. Te ara mbedꞌaꞌ lambu a sia mamana naruꞌ, fo naronda neu basa ume rala.
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Ama o musi misodꞌa onaꞌ naa boe. Ama musi mironda, fo atahori laen rita masodꞌa malole mara boe. Rita taꞌo naa dei fo ara koa-kio Lamatualain rae, ‘Wee! Hei Amam sia sorga, manaseliꞌ, o!’”
17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.
“Ama afiꞌ duꞌa mae, Au raefafoꞌ uma ia, fo ae umopoꞌ hendi Lamatualain hohoro-lalanen fo Ana fee neu baꞌi Musa. Boe ma afiꞌ mae Au nda tao afiꞌ neu saa fo Lamatualain mana ola-ola nara olaꞌ memaꞌ eniꞌ a lele uluꞌ a. Huu Au uma ia, ae tao basaꞌ e dadꞌi onaꞌ basa dalaꞌ fo ara olaꞌ memaꞌ a.
18 Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
Huu naa de, rena malolole, e! Lalai no raefafoꞌ nda feꞌe bisa rambalulutu sa, mete ma basa e nda feꞌe dadꞌi tungga Lamatualain hohoro-lalane nara sa. Mae akaꞌ titiꞌ do koma esa o nda bisa neneose hendiꞌ sa.
19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.
Mia basa Lamatuaꞌ atahori nara, mete ma ruma ralena-langga Lamatualain hohoro-lalanen, huu ana duꞌa nae, ‘Hee! Hohoro-lalaneꞌ ia, anadꞌikiꞌ a, nda naꞌena sosoan saa sa boe!’ Basa ma ana nanori onaꞌ naa fee neu atahori laen, dei fo Lamatualain sia sorga tao e dadꞌiꞌ a anadꞌikiꞌ. Te, atahori mana tao tungga basa Lamatualain hohoro-lalanen, ma ana nanori onaꞌ naa neu atahori laen, dei fo Lamatualain tao eni dadꞌi atahori mana naꞌena ngguna.
20 Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!
Mimihere Au! Mete ma hei nda misodꞌa ndoo-tetuꞌ malole lenaꞌ meser agama ro atahori partei Farisi ra sa, na, hei nda bisa dadꞌi Lamatualain atahorin sa.
21 Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.
“Hei bubꞌuluꞌ baꞌi Musa hohoro-lalanen fo ana nafadꞌe memaꞌ neu bei-baꞌi tara nae, ‘Afiꞌ misa atahori, te se nisa atahori, dei fo ana hambu huku-dꞌokiꞌ.’
22 А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній. (Geenna g1067)
Te Au ae ufadꞌe taꞌo ia: esa afiꞌ miminasa esa, te seka namanasa toronoon, dei fo nenehuku-dꞌokiꞌ. Atahori mana namue toronoon nae, ‘Nggoa ma onaꞌ ee!’ Dei fo atahori naa musi neu nataa sia lasi-lasi agama ra matan. Boe ma atahori mana bua toronoon nae, ‘Nggoaꞌ e!, dei fo nenehuku-dꞌokiꞌ sia ai naraka. (Geenna g1067)
23 Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
Dadꞌi mete ma mae mendi tutunu-hohotum neu Lamatualain, te musunedꞌa, toronoom feꞌe namanasa nggo,
24 залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.
na, afiꞌ mbedaꞌ tutunu-hohotum dei. Muu dame mo toronoom dei, dei fo feꞌe na muu mbedaꞌ tutunu-hohotum fee neu Lamatualain.
25 Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.
Mete ma hambu atahori rae tao dedꞌeat ro nggo, na malole lenaꞌ muu dame lai-lai mo e leo. Mete ma hokoꞌ, naa, dei fo atahori naa no nggo muu mutaa sia mana nggero-furiꞌ a. Basa fo mana nggero-furiꞌ a fee nggo misiꞌ polisi, boe ma ara tao nggo bui rala muu.
26 Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!
Au olaꞌ ia tebꞌe-tebꞌeꞌ! Dei fo leo mukundoo sia bui rala losa bae basa hutam dei.”
27 Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.
“Hei bubꞌuluꞌ baꞌi Musa hohoro-lalanen nae, ‘Afiꞌ hohongge.’
28 А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.
Te Au ae ufadꞌe taꞌo ia: atahori botiꞌ matan fo mete inaꞌ sa, ma ralan hii nae sungguꞌ naꞌabꞌue no e, na, touꞌ naa hohongge no inaꞌ naa sia ralan ena.
29 Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
Mete ma tao salaꞌ mendiꞌ mata onam, na, edꞌo hendiꞌ e. Huu malole lenaꞌ sorga muu mendiꞌ a matam seri, afiꞌ losa ara nggari nggo misiꞌ ai naraka muu mendi matam ruꞌa se. (Geenna g1067)
30 І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
Ma mete ma tao salaꞌ mendiꞌ lima onam, na, nggero hendi e. Te malole lenaꞌ sorga rala muu mendiꞌ a limam seri, te afiꞌ losa ara nggari nggo misiꞌ ai naraka no limam ruꞌa se.” (Geenna g1067)
31 Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.
“Hei bubꞌuluꞌ baꞌi Musa hohoro-lalanen nae, ‘Atahori mahelaꞌ no saon, na, ana musi fee susura mahelaꞌ neu inaꞌ a.’
32 А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.
Te Au ufadꞌe taꞌo ia: mete ma hambu atahori mahelaꞌ no saon, tao-tao te saon nda hohongge, sa, ma inaꞌ naa sao seluꞌ, na, onaꞌ sao ulun tao e hohongge. Ma mete ma hambu touꞌ sa sao nala inaꞌ mana hela hendiꞌ sa, na, ruꞌa se o hohongge boe.
33 Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.
“Hei bubꞌuluꞌ baꞌi Musa hohoro-lalanen fo ana nafadꞌe neu bei-baꞌi tara nae, ‘Mete ma ho helu-fuli pake sumba mendiꞌ Lamatualain naran, na, ho nenepaꞌaꞌ mo hehelu-fufuliꞌ naa ena.’
34 А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;
Te Au ufadꞌe taꞌo ia: mete ma helu-fuliꞌ, na, afiꞌ pake susumbaꞌ. Afiꞌ sumba mendiꞌ sorga naran, huu sorga naa, Lamatualain mamana leleon.
35 ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
Afiꞌ sumba mendiꞌ raefafoꞌ naran, huu raefafoꞌ naa Lamatualain ei tatabꞌun boe. Boe ma afiꞌ sumba mendiꞌ Yerusalem naran, huu Yerusalem naa o, Mane Monaeꞌ a kotan boe.
36 не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.
Afiꞌ sumba mendiꞌ langga mara. Te hei nda miꞌena koasa fo parenda langga fulu mara esa fo dadꞌi nggeoꞌ do mutiꞌ sa boe.
37 Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.
Dadꞌi mete ma ama mae helu-fuliꞌ mae, iya, na, mifadꞌe mae, ‘iya’. Do mete ma hokoꞌ naa, mae ‘Hokoꞌ’. Mete ma hei olaꞌ lenaꞌ naa fai, na, naa naꞌoka sia nitu ra ena.
38 Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.
“Hei bubꞌuluꞌ baꞌi Musa hohoro-lalanen nae, ‘Mete ma hambu atahori tao ralutu matam, na, bala-bꞌae tao mulutu matan boe. Ma mete ma hambu atahori tao raꞌouꞌ nisim, na, tao muꞌouꞌ nisin boe.’
39 А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.
Te Au ae ufadꞌe taꞌo ia: afiꞌ bala-bꞌae deꞌulakaꞌ no deꞌulakaꞌ. Mete ma atahori mbasa nasum seri, na, hela fo ana mbasa seluꞌ nasum seri fai.
40 А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
Mete ma hambu atahori rae radꞌedꞌea ro nggo, fo rae haꞌi rala badꞌum, na, fee jeket ma neu boe.
41 А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
Mete ma hambu soldꞌadꞌu esa naꞌasusuuꞌ nggo laoꞌ ma lemba mendi sudꞌiꞌ a saan dodꞌoon kilo esa, na, lemba mendi e dodꞌoon kilo rua leo.
42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.
Mete ma hambu atahori roꞌe saa mia nggo, na, fee neu leo. Ma mete ma hambu atahori rae pindan sudꞌiꞌ a saa ma, na, fee neuꞌ ena.
43 Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.
“Hei rena atahori rae, ‘Sue toronoo mara, ma binci atahori mana binci nggo.’
44 А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
Te Au ufadꞌe taꞌo ia: musi sue atahori mana binci nggo. Ma moꞌe Lamatuaꞌ fee papala-babꞌanggiꞌ neu atahori mana tao doidꞌoso nggo.
45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дитн сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
Mete ma tao taꞌo naa, na, mutudꞌu mae, ho ia Amam mana sia sorga anan. Huu Ana tao relo a naronda fee neu atahori maloleꞌ ma fee neu atahori deꞌulaka ra boe. Ana o naꞌondaꞌ udꞌan fee neu atahori mana tungga parendan naꞌabꞌue no atahori mana labꞌan parendan boe.
46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?
Dadꞌi mete ma sue akaꞌ atahori mana sue nggo, na, duꞌa mae Lamatualain musi bala-bꞌae nggo papala-babꞌanggiꞌ do? Hokoꞌ! Te atahori deꞌulakaꞌ o sue nonoo mana sue sira boe.
47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?
Dadꞌi mete ma ho fee sodꞌa-moleꞌ neuꞌ a nonoom, na, lenan saa? Te atahori nda mana ramahere neu Lamatualain sa o tao onaꞌ naa boe.
48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
Dadꞌi musunedꞌa, e! Amam mana sia sorga sue basa atahori. Dadꞌi musi tao tungga taꞌo naa boe.
