Від Матвія 5
1 І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.
videns autem turbas ascendit in montem et cum sedisset accesserunt ad eum discipuli eius
2 І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
et aperiens os suum docebat eos dicens
3 „Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
beati pauperes spiritu quoniam ipsorum est regnum caelorum
4 Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.
beati mites quoniam ipsi possidebunt terram
5 Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.
beati qui lugent quoniam ipsi consolabuntur
6 Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.
beati qui esuriunt et sitiunt iustitiam quoniam ipsi saturabuntur
7 Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.
beati misericordes quia ipsi misericordiam consequentur
8 Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.
beati mundo corde quoniam ipsi Deum videbunt
9 Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
beati pacifici quoniam filii Dei vocabuntur
10 Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.
beati qui persecutionem patiuntur propter iustitiam quoniam ipsorum est regnum caelorum
11 Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.
beati estis cum maledixerint vobis et persecuti vos fuerint et dixerint omne malum adversum vos mentientes propter me
12 Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
gaudete et exultate quoniam merces vestra copiosa est in caelis sic enim persecuti sunt prophetas qui fuerunt ante vos
13 Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
vos estis sal terrae quod si sal evanuerit in quo sallietur ad nihilum valet ultra nisi ut mittatur foras et conculcetur ab hominibus
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.
vos estis lux mundi non potest civitas abscondi supra montem posita
15 І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.
neque accendunt lucernam et ponunt eam sub modio sed super candelabrum ut luceat omnibus qui in domo sunt
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
sic luceat lux vestra coram hominibus ut videant vestra bona opera et glorificent Patrem vestrum qui in caelis est
17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.
nolite putare quoniam veni solvere legem aut prophetas non veni solvere sed adimplere
18 Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
amen quippe dico vobis donec transeat caelum et terra iota unum aut unus apex non praeteribit a lege donec omnia fiant
19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.
qui ergo solverit unum de mandatis istis minimis et docuerit sic homines minimus vocabitur in regno caelorum qui autem fecerit et docuerit hic magnus vocabitur in regno caelorum
20 Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!
dico enim vobis quia nisi abundaverit iustitia vestra plus quam scribarum et Pharisaeorum non intrabitis in regnum caelorum
21 Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.
audistis quia dictum est antiquis non occides qui autem occiderit reus erit iudicio
22 А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній. (Geenna g1067)
ego autem dico vobis quia omnis qui irascitur fratri suo reus erit iudicio qui autem dixerit fratri suo racha reus erit concilio qui autem dixerit fatue reus erit gehennae ignis (Geenna g1067)
23 Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
si ergo offeres munus tuum ad altare et ibi recordatus fueris quia frater tuus habet aliquid adversum te
24 залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.
relinque ibi munus tuum ante altare et vade prius reconciliare fratri tuo et tunc veniens offers munus tuum
25 Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.
esto consentiens adversario tuo cito dum es in via cum eo ne forte tradat te adversarius iudici et iudex tradat te ministro et in carcerem mittaris
26 Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!
amen dico tibi non exies inde donec reddas novissimum quadrantem
27 Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.
audistis quia dictum est antiquis non moechaberis
28 А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.
ego autem dico vobis quoniam omnis qui viderit mulierem ad concupiscendum eam iam moechatus est eam in corde suo
29 Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
quod si oculus tuus dexter scandalizat te erue eum et proice abs te expedit enim tibi ut pereat unum membrorum tuorum quam totum corpus tuum mittatur in gehennam (Geenna g1067)
30 І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
et si dextera manus tua scandalizat te abscide eam et proice abs te expedit tibi ut pereat unum membrorum tuorum quam totum corpus tuum eat in gehennam (Geenna g1067)
31 Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.
dictum est autem quicumque dimiserit uxorem suam det illi libellum repudii
32 А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.
ego autem dico vobis quia omnis qui dimiserit uxorem suam excepta fornicationis causa facit eam moechari et qui dimissam duxerit adulterat
33 Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.
iterum audistis quia dictum est antiquis non peierabis reddes autem Domino iuramenta tua
34 А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;
ego autem dico vobis non iurare omnino neque per caelum quia thronus Dei est
35 ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
neque per terram quia scabillum est pedum eius neque per Hierosolymam quia civitas est magni Regis
36 не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.
neque per caput tuum iuraveris quia non potes unum capillum album facere aut nigrum
37 Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.
sit autem sermo vester est est non non quod autem his abundantius est a malo est
38 Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.
audistis quia dictum est oculum pro oculo et dentem pro dente
39 А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.
ego autem dico vobis non resistere malo sed si quis te percusserit in dextera maxilla tua praebe illi et alteram
40 А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
et ei qui vult tecum iudicio contendere et tunicam tuam tollere remitte ei et pallium
41 А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
et quicumque te angariaverit mille passus vade cum illo alia duo
42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.
qui petit a te da ei et volenti mutuari a te ne avertaris
43 Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.
audistis quia dictum est diliges proximum tuum et odio habebis inimicum tuum
44 А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
ego autem dico vobis diligite inimicos vestros benefacite his qui oderunt vos et orate pro persequentibus et calumniantibus vos
45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дитн сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
ut sitis filii Patris vestri qui in caelis est qui solem suum oriri facit super bonos et malos et pluit super iustos et iniustos
46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?
si enim diligatis eos qui vos diligunt quam mercedem habebitis nonne et publicani hoc faciunt
47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?
et si salutaveritis fratres vestros tantum quid amplius facitis nonne et ethnici hoc faciunt
48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
estote ergo vos perfecti sicut et Pater vester caelestis perfectus est
