Від Матвія 5
1 І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.
When he sawe the people he went vp into a mountayne and when he was set his disciples came to hym
2 І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
and he opened hys mouthe and taught them sayinge:
3 „Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
Blessed are the povre in sprete: for theirs is the kyngdome of heven.
4 Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.
Blessed are they that morne: for they shalbe conforted.
5 Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.
Blessed are the meke: for they shall inheret the erth.
6 Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.
Blessed are they which honger and thurst for rightewesnes: for they shalbe filled.
7 Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.
Blessed are ye mercifull: for they shall obteyne mercy.
8 Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Blessed are the pure in herte: for they shall se God.
9 Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
Blessed are the peacemakers: for they shalbe called the chyldren of God.
10 Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.
Blessed are they which suffre persecucio for rightwesnes sake: for theirs ys the kyngdome of heuen.
11 Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.
Blessed are ye when men reuyle you and persecute you and shall falsly say all manner of yvell saynges agaynst you for my sake.
12 Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Reioyce and be glad for greate is youre rewarde in heven. For so persecuted they ye Prophetes which were before youre dayes.
13 Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
ye are ye salt of the erthe: but and yf ye salt have lost hir saltnes what can be salted ther with? It is thence forthe good for nothynge but to be cast oute and to be troade vnder fote of men.
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.
Ye are ye light of the worlde. A cite yt is set on an hill cannot be hid
15 І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.
nether do men lyght a cadell and put it vnder a busshell but on a candelstick and it lighteth all that are in the house.
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Let youre light so shyne before men yt they maye se youre good workes and glorify youre father which is in heven.
17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.
Thinke not yt I am come to destroye the lawe or the Prophets: no I am nott come to destroye them but to fulfyll them.
18 Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
For truely I saye vnto you till heven and erth perisshe one iott or one tytle of the lawe shall not scape tyll all be fulfilled.
19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.
Whosoever breaketh one of these lest commaundmentes and teacheth men so he shalbe called the leest in the kyngdome of heve. But whosoever obserueth and teacheth ye same shal be called greate in the kyngdome of heven.
20 Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!
For I saye vnto you except youre rightewesnes excede the righetewesnes of ye Scribes and Pharises ye canot entre into ye kyngdome of heven.
21 Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.
Ye have herde howe it was sayd vnto the of ye olde tyme: Thou shalt not kyll. For whoso ever kylleth shall be in daunger of iudgemet.
22 А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній. (Geenna g1067)
But I say vnto you whosoever is angre with hys brother shalbe in daunger of iudgement. Whosoeuer sayeth vnto his brother Racha shalbe in dauger of a cousell. But whosoeuer sayeth thou fole shalbe in dauger of hell fyre. (Geenna g1067)
23 Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
Therfore whe thou offrest thy gifte at the altare and their remembrest that thy brother hath ought agaynst the:
24 залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.
leue there thyne offrynge before the altre and go thy waye first and be reconcyled to thy brother and then come and offre thy gyfte.
25 Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.
Agre with thyne adversary quicklye whyles thou arte in ye waye with hym lest that adversary deliver ye to ye iudge and ye iudge delivre ye to ye minister and the thou be cast into preson.
26 Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!
I say vnto ye verely: thou shalt not come out thece till thou have payed ye utmost farthige.
27 Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.
Ye haue hearde howe it was sayde to the of olde tyme: Thou shalt not comitt advoutrie.
28 А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.
But I say vnto you that whosoeuer looketh on a wyfe lustynge after her hathe comitted advoutrie with hir alredy in his hert.
29 Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
Wherfore yf thy right eye offende ye plucke hym out and caste him from the. Better it is for the yt one of thy membres perisshe then that thy hole bodye shuld be cast into hell. (Geenna g1067)
30 І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
Also if thy right honde offend ye cut hym of and caste hym from the. Better yt ys that one of thy membres perisshe then that all thy body shulde be caste in to hell. (Geenna g1067)
31 Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.
It ys sayd whosoever put awaye his wyfe let hym geve her a testymonyall also of the devorcement.
32 А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.
But I say vnto you: whosoever put awaye his wyfe (except it be for fornicacion) causeth her to breake matrymony. And whosoever maryeth her that is devorsed breaketh wedlocke.
33 Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.
Agayne ye haue hearde how it was sayd to the of olde tyme thou shalt not forsuere thy selfe but shalt performe thyne othe to God.
34 А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;
But I saye vnto you swere not at all nether by heue for it ys Goddes seate:
35 ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
nor yet by the erth for it is his fote stole: nether by Ierusalem for it ys ye cyte of yt greate kynge:
36 не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.
nether shalt thou sweare by thy heed because thou canst not make one white heer or blacke:
37 Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.
But your comunicacion shalbe ye ye: nay nay. For whatsoeuer is more then yt cometh of yvell.
38 Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.
Ye have hearde how it ys sayd an eye for an eye: a tothe for a tothe.
39 А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.
But I saye to you that ye resist not wroge. But whosoever geve the a blowe on thy right cheke tourne to him the other.
40 А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
And yf eny man will sue the at the lawe and take awaye thy coote let hym have thy cloocke also.
41 А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
And whosoever wyll copell the to goo a myle goo wyth him twayne.
42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.
Geve to him that axeth and fro him that wolde borowe tourne not awaye.
43 Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.
Ye have hearde how it is sayde: thou shalt love thyne neghbour and hate thine enimy.
44 А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
But I saye vnto you love youre enimies. Blesse the that coursse you. Do good to them that hate you. Praye for them which doo you wronge and persecute you
45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дитн сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
that ye maye be ye chyldern of youre father that is in heauen: for he maketh his sunne to aryse on ye yvell and on the good and sendeth his reyn on the iuste and vniuste.
46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?
For yf ye love them which love you: what rewarde shall ye have? Doo not the Publicans euen so?
47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?
And yf ye be frendly to youre brethren onlye: what singuler thynge doo ye? Do not the Publicans lyke wyse?
48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
ye shall therfore be perfecte eve as youre father which is in heauen is perfecte.
