Від Матвія 5
1 І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.
But, seeing the multitudes, he went up into a mountain, —and, when he had taken a seat, his disciples came unto him;
2 І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
and, opening his mouth, he began teaching them, saying: —
3 „Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
Happy, the destitute, in spirit; for, theirs, is the kingdom of the heavens;
4 Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.
Happy, they who mourn; for, they, shall be comforted:
5 Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.
Happy, the meek; for, they, shall inherit the earth:
6 Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.
Happy, they who hunger and thirst for righteousness; for, they, shall be filled:
7 Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.
Happy, the merciful; for, they, shall receive mercy:
8 Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Happy, the pure, in heart; for, they, shall, see God:
9 Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
Happy, the peacemakers; for, they, shall be, called sons of God:
10 Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.
Happy, they who have been persecuted for righteousness’ sake; for, theirs, is the kingdom of the heavens.
11 Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.
Happy, are ye, whensoever they may reproach you and persecute you, and say every evil thing against you, falsely, for my sake:
12 Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Rejoice and exult, because, your reward, is great in the heavens; for, so, persecuted they the prophets who were before you.
13 Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
Ye, are the salt of the earth; but, if the salt become tasteless, wherewith shall it be salted? it is good, for nothing, any more, save, being cast out, to be trampled on by men.
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.
Ye, are the light of the world: it is impossible for a city to be hid, on the top of a mountain, lying.
15 І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.
Neither light they a lamp, and place it under the measure; but upon the lampstand, and it giveth light to all that are in the house.
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
In like manner, let your light shine before men, —that they may see your good works, —and glorify your Father who is in the heavens.
17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.
Do not think, that I came to pull down the law, or the prophets, —I came not to pull down, but to fulfil.
18 Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
For, verily, I say unto you, until the heaven and the earth shall pass away, one least letter, or one point, may in nowise pass away from the law, till all be accomplished.
19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.
Whosoever, therefore, shall relax one of these commandments, the least, and teach men so, shall be called, least, in the kingdom of the heavens; but, whosoever shall do and teach, the same, shall be called, great, in the kingdom of the heavens.
20 Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!
For I say unto you, that, unless your righteousness exceed that of the Scribes and Pharisees, in nowise, may ye enter into the kingdom of the heavens.
21 Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.
Ye have heard, that it was said, to them of olden time, —Thou shalt not commit murder, and, whosoever shall commit murder, shall be, liable, to judgment.
22 А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній. (Geenna g1067)
But, I, say unto you, that, every one who is angry with his brother, shall be, liable, to judgment, —and, whosoever shall say to his brother, Worthless one!, shall be, liable, to the high council; and, whosoever shall say, Rebel!, shall be, liable, unto the fiery gehenna. (Geenna g1067)
23 Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
If, therefore, thou be bearing thy gift towards the altar, and, there, shouldst remember that, thy brother, hath aught against thee,
24 залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.
leave, there, thy gift before the altar, and withdraw, —first, be reconciled unto thy brother, and, then, coming, be offering thy gift.
25 Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.
Be making agreement with thine adversary, quickly, while thou art with him, in the way, —lest once thine adversary deliver thee up unto the judge, and the judge, unto the officer, and, into prison, thou be cast.
26 Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!
Verily, I say unto thee, In nowise, mayest thou come out from thence, until thou pay the last halfpenny.
27 Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.
Ye have heard, that it was said, Thou shalt not commit adultery:
28 А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.
But, I, say unto you, that, Every one who looketh on a woman so as to covet her, already, hath committed adultery with her, in his heart.
29 Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
And, if, thy right eye, is causing thee to stumble, pluck it out, and cast it from thee, —for it profiteth thee, that, one of thy members, should perish, and not, thy whole body, be cast into gehenna. (Geenna g1067)
30 І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
And, if, thy right hand, is causing thee to stumble, cut it off, and cast it from thee, —for it profiteth thee, that, one of thy members, should perish, and not, thy whole body, into gehenna, depart. (Geenna g1067)
31 Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.
It was said, moreover, Whosoever shall divorce his wife, let him give her a writing of divorcement;
32 А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.
But, I, say unto you, that, Everyone who divorceth his wife—saving for unfaithfulness, causeth her to be made an adulteress, —[and, whosoever shall marry a divorced woman, committeth adultery].
33 Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.
Again, ye have heard that it was said, to them of olden time, Thou shalt not swear falsely, —but shalt render unto the Lord, thine oaths.
34 А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;
But, I, tell you—not to swear, at all: Neither by heaven, because it is the, throne of God, —
35 ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
Nor by the earth, because it is his, footstool; nor by Jerusalem, because, it is the, city, of the Great King;
36 не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.
Nor, by thine own head, mayest thou swear, because thou art not able to make, one hair, white or black.
37 Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.
But let your word be, Yea, yea, —Nay, nay; and, what goeth beyond these, is, of evil.
38 Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.
Ye have heard, that it was said, —Eye for eye, and tooth for tooth.
39 А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.
But, I, tell you, not to resist evil, —Nay, whoever is smiting thee on the right cheek, turn to him, the other also;
40 А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
And, him who is desiring thee to be judged, and to take, thy tunic, let him have, thy mantle also.
41 А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
And, whoever shall impress thee one mile, go with him two:
42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.
To him who is asking thee, give; and, him who is desiring from thee to borrow, do not thou turn away.
43 Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.
Ye have heard, that it was said, Thou shalt love thy neighbour, and hate thine enemy.
44 А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
But, I, say unto you, Be loving your enemies, and praying for them who are persecuting you:
45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дитн сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
That ye may become sons of your Father who is in the heavens: because, his sun, he maketh arise on evil and good, and sendeth rain, on just and unjust.
46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?
For, if ye love them that love you, what reward have ye? are not, even the tax-collectors, the same thing, doing?
47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?
And, if ye salute your brethren only, what, more than common, are ye doing? are not, even the nations, the same thing, doing?
48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
Ye, therefore, shall become, perfect: as, your heavenly Father, is perfect.
