Від Матвія 5
1 І, побачивши на́товп, Він вийшов на го́ру. А як сів, підійшли Його у́чні до Нього.
And seeing the multitudes, he went up into the mountain; and when he had sat down, his disciples came to him.
2 І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
And he opened his mouth, and taught them, saying: —
3 „Блаже́нні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
Blessed are the poor in spirit; for theirs is the kingdom of heaven.
4 Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені.
Blessed are they who mourn; for they will be comforted.
5 Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.
Blessed are the meek; for they will inherit the earth.
6 Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть.
Blessed are they who hunger and thirst after righteousness; for they will be filled.
7 Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть.
Blessed are the merciful; for they will obtain mercy.
8 Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога.
Blessed are the pure in heart; for they will see God.
9 Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть.
Blessed are the peace-makers; for they will be called sons of God.
10 Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне.
Blessed are they who are persecuted for righteousness' sake; for theirs is the kingdom of heaven.
11 Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене.
Blessed are ye, when men revile you, and persecute you, and say every thing that is bad against you, falsely, for my sake.
12 Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Rejoice, and be exceeding glad; for great is your reward in heaven; for so did they persecute the prophets that were before you.
13 Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітрі́є, то чим насолити її? Не придасться вона вже ніна́що, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
Ye are the salt of the earth. But if the salt have lost its savor, wherewith shall itself be salted? It is thenceforth good for nothing, but to be cast out, and to be trodden under foot by men.
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори.
Ye are the light of the world. A city that is set on a hill cannot be hid;
15 І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі.
nor do men light a lamp, and put it under the bushel, but on the lamp-stand; and it giveth light to all that are in the house.
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
In like manner let your light shine before men, that they may see your good works, and glorify your Father who is in heaven.
17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але ви́конати.
Think not that I came to destroy the Law or the Prophets: I came not to destroy, but to fulfill.
18 Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все.
For truly do I say to you, Not till heaven and earth pass away, shall one jot or one tittle pass from the Law, till all be fulfilled.
19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім.
Whoever therefore shall break one of these least commandments, and shall teach men so, will be called the least in the kingdom of heaven; but whoever shall do and teach them, he will be called great in the kingdom of heaven.
20 Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне!
For I say to you, Unless your righteousness shall exceed that of the scribes and Pharisees, ye will not enter the kingdom of heaven.
21 Ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він су́дові“.
Ye have heard that it was said to them of old time, “Thou shalt not kill; and whoever shall kill, shall be in danger of the Judges.”
22 А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній. (Geenna g1067)
But I say to you, that whoever is angry with his brother shall be in danger of the Judges; and whoever shall say to his brother, Simpleton! shall be in danger of the Council; and whoever shall say, Fool! shall be in danger of hell-fire. (Geenna g1067)
23 Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
Therefore, if thou bring thy gift to the altar, and there remember that thy brother hath aught against thee,
24 залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра.
leave there thy gift before the altar, and go away; first be reconciled to thy brother, and then come and offer thy gift.
25 Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули.
Agree with thine adversary at law quickly, while thou art on the road with him; lest the adversary deliver thee to the judge, and the judge to the officer, and thou be cast into prison.
26 Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга!
Truly do I say to thee, Thou wilt not come out thence, till thou hast paid the last farthing.
27 Ви чули, що сказано: „Не чини пере́любу“.
Ye have heard that it was said, “Thou shalt not commit adultery.”
28 А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм.
But I say to you, that whoever looketh on a woman to lust after her, hath committed adultery with her already in his heart.
29 Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
And if thy right eye cause thee to offend, pluck it out, and cast it from thee; for it is better for thee that one of thy members should perish, than that thy whole body should be cast into hell. (Geenna g1067)
30 І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. (Geenna g1067)
And if thy right hand cause thee to offend, cut it off, and cast it from thee; for it is better for thee that one of thy members should perish, than that thy whole body should go away into hell. (Geenna g1067)
31 Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“.
And it was said, “Whoever shall put away his wife, let him give her a writing of divorcement.”
32 А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб.
But I say to you, that whoever putteth away his wife, unless it be on account of fornication, causeth her to commit adultery; and whoever shall marry her when put away, committeth adultery.
33 Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.
Again ye have heard that it was said to them of old time, “Thou shalt not swear falsely, but shalt perform to the Lord thine oaths.”
34 А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий;
But I say to you, Swear not at all; neither by heaven, for it is the throne of God;
35 ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
nor by the earth, for it is his footstool; nor by Jerusalem, for it is the city of the Great King;
36 не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною.
nor shalt thou swear by thy head, for thou canst not make one hair white or black.
37 Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого.
But let your language be, Yea, yea; Nay; nay; for whatever is more than these cometh of evil.
38 Ви чули, що сказано: „Око за око, і зуб за зуба“.
Ye have heard that it was said, “An eye for an eye, and a tooth for a tooth.”
39 А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу.
But I say to you, that ye resist not the evil-doer; but whoever smiteth thee on the right cheek, turn to him the other also;
40 А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
and if any one intends to sue thee at the law, and take thy coat, give up to him thy cloak also;
41 А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
and whoever shall compel thee to go one mile, go with him two.
42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього.
Give to him that asketh of thee; and from him that would borrow of thee, turn not away.
43 Ви чули, що сказано: „Люби свого ближнього, і нена́видь свого ворога“.
Ye have heard that it was said, “Thou shalt love thy neighbor, and hate thine enemy.”
44 А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
But I say to you, Love your enemies, and pray for those who persecute you;
45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дитн сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
that ye may become sons of your Father who is in heaven; for he maketh his sun to rise on the evil and on the good, and sendeth rain on the just and on the unjust.
46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять?
For if ye love those who love you, what reward have ye? Do not even the publicans the same?
47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак?
And if ye salute your brethren only, what do ye that excelleth? Do not even the heathen the same?
48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
Be ye therefore perfect, as your heavenly Father is perfect.
