Від Матвія 3
1 Тими ж днями прихо́дить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській,
ⲁ̅ϩⲣⲁⲓ ⲇⲉ ϩⲛ ⲛⲉϩⲟⲟⲩ ⲉⲧⲙⲙⲁⲩ ⲁϥⲉⲓ ⲛϭⲓ ⲓⲱϩⲁⲛⲛⲏⲥ ⲡⲃⲁⲡⲧⲓⲥⲧⲏⲥ ⲉϥⲧⲁϣⲉⲟⲉⲓϣ ϩⲣⲁⲓ ϩⲙ ⲡϫⲁⲓⲉ ⲛϯⲟⲩⲇⲁⲓⲁ
2 та й каже: „Покайтесь, бо набли́зилось Царство Небесне!“
ⲃ̅ⲉϥϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲙⲉⲧⲁⲛⲟⲓ ⲁⲥϩⲱⲛ ⲅⲁⲣ ⲉϩⲟⲩⲛ ⲛϭⲓ ⲧⲙⲛⲧⲣⲣⲟ ⲛⲙⲡⲏⲩⲉ
3 Бо він той, що про нього сказав Ісая пророк, промовляючи: „Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому́!“
ⲅ̅ⲡⲁⲓ ⲅⲁⲣ ⲡⲉⲛⲧⲁⲩϫⲟⲟϥ ϩⲓⲧⲛ ⲏⲥⲁⲓⲁⲥ ⲡⲉⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲉϥϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲧⲉⲥⲙⲏ ⲙⲡⲉⲧⲱϣ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓ ⲡϫⲁⲓⲉ ϫⲉ ⲥⲃⲧⲉ ⲧⲉϩⲓⲏ ⲙⲡϫⲟⲉⲓⲥ ⲛⲧⲉⲧⲛⲥⲟⲟⲩⲧⲛ ⲛⲛⲉϥⲙⲁ ⲛⲙⲟⲟϣⲉ
4 Сам же Іван мав одежу собі з верблю́жого во́лосу, і пояс ремінний на сте́гнах своїх; а пожива для нього була́ сарана́ та мед польови́й.
ⲇ̅ⲛⲧⲟϥ ⲇⲉ ⲓⲱϩⲁⲛⲛⲏⲥ ⲛⲉⲣⲉⲧⲉϥϩⲃⲥⲱ ϣⲟⲟⲡ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ϩⲉⲛⲃⲱ ⲛϭⲁⲙⲟⲩⲗ ⲉⲣⲉⲟⲩⲙⲟϫϩ ⲛϣⲁⲁⲣ ϭⲟⲟⲗⲉ ⲉⲧⲉϥϯⲡⲉ ⲧⲉϥϩⲣⲉ ⲇⲉ ⲛⲉϩⲉⲛϣϫⲉ ⲛⲉ ⲙⲛⲟⲩⲉⲃⲓⲉ ϩⲟⲟⲩⲧ
5 Тоді до нього вихо́див Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорда́нська око́лиця,
ⲉ̅ⲧⲟⲧⲉ ⲛⲉⲥⲛⲏⲩ ⲉⲃⲟⲗ ⲉⲣⲁⲧϥ ⲛϭⲓ ⲑⲓⲉⲣⲟⲥⲟⲗⲩⲙⲁ ⲧⲏⲣⲥ ⲙⲛ ϯⲟⲩⲇⲁⲓⲁ ⲙⲛ ⲧⲡⲉⲣⲓⲭⲱⲣⲟⲥ ⲧⲏⲣⲥ ⲙⲡⲉⲓⲟⲣⲇⲁⲛⲏⲥ
6 і в річці Йорда́ні христились від нього, і визнавали гріхи свої.
ⲋ̅ⲉⲩϫⲓ ⲃⲁⲡⲧⲓⲥⲙⲁ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲟⲟⲧϥ ϩⲙ ⲡⲉⲓⲟⲣⲇⲁⲛⲏⲥ ⲡⲉⲓⲉⲣⲟ ⲉⲩⲉⲝⲟⲙⲟⲗⲟⲅⲉⲓ ⲛⲛⲉⲩⲛⲟⲃⲉ
7 Як побачив же він багатьох фарисе́їв та саддуке́їв що приходять на хрищення, то промовив до них: „Роде зміїний, — хто вас надоуми́в утікати від гніву майбутнього?
ⲍ̅ⲛⲧⲉⲣⲉϥⲛⲁⲩ ⲇⲉ ⲉϩⲁϩ ϩⲛ ⲛⲉⲫⲁⲣⲓⲥⲥⲁⲓⲟⲥ ⲙⲛ ⲛⲥⲁⲇⲇⲟⲩⲕⲁⲓⲟⲥ ⲉⲩⲛⲏⲩ ⲉϫⲙ ⲡⲃⲁⲡⲧⲓⲥⲙⲁ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁⲩ ϫⲉ ⲛⲉϫⲡⲟ ⲛⲛⲉϩⲃⲟⲩⲓ ⲛⲓⲙ ⲡⲉⲛⲧⲁϥⲧⲥⲁⲃⲉ ⲧⲏⲩⲧⲛ ⲉⲡⲱⲧ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲏⲧⲥ ⲛⲧⲟⲣⲅⲏ ⲉⲧⲛⲏⲩ
8 Отож, — учиніть гідний плід покая́ння!
ⲏ̅ⲁⲣⲓⲣⲉ ϭⲉ ⲛⲟⲩⲕⲁⲣⲡⲟⲥ ⲉϥⲙⲡϣⲁ ⲛⲧⲙⲉⲧⲁⲛⲟⲓⲁ
9 І не ду́майте говорити в собі: „Ми маємо отця Авраама“. Кажу́ бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього камі́ння!
ⲑ̅ⲛⲧⲉⲧⲛⲧⲙⲙⲉⲉⲩⲉ ⲉϫⲟⲟⲥ ⲛϩⲏⲧⲧⲏⲩⲧⲛ ϫⲉ ⲟⲩⲛⲧⲁⲛ ⲙⲙⲁⲩ ⲙⲡⲉⲛⲉⲓⲱⲧ ⲁⲃⲣⲁϩⲁⲙ ϯϫⲱ ⲅⲁⲣ ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲏⲧⲛ ϫⲉ ⲟⲩⲛϭⲟⲙ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲉⲧⲟⲩⲛⲉⲥ ϩⲉⲛϣⲏⲣⲉ ⲛⲁⲃⲣⲁϩⲁⲙ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ⲛⲉⲓⲱⲛⲉ
10 Бо вже до корі́ння дерев і сокира прикла́дена: кожне ж дерево, що доброго пло́ду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене.
ⲓ̅ϫⲓⲛ ⲧⲉⲛⲟⲩ ⲇⲉ ⲡⲕⲉⲗⲉⲃⲓⲛ ⲕⲏ ϩⲁ ⲧⲛⲟⲩⲛⲉ ⲛⲛϣⲏⲛ ϣⲏⲛ ϭⲉ ⲛⲓⲙ ⲉⲧⲉⲛϥⲛⲁⲉⲓⲣⲉ ⲁⲛ ⲛⲟⲩⲕⲁⲣⲡⲟⲥ ⲉⲛⲁⲛⲟⲩϥ ⲥⲉⲛⲁⲕⲟⲟⲣⲉϥ ⲛⲥⲉⲛⲟϫϥ ⲉⲧⲥⲁⲧⲉ
11 Я хрищу́ вас водою на покая́ння, але Той, Хто йде по мені, поту́жніший від мене: я недосто́йний понести взуття́ Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем.
ⲓ̅ⲁ̅ⲁⲛⲟⲕ ⲙⲉⲛ ⲉⲓⲃⲁⲡⲧⲓⲍⲉ ⲙⲙⲱⲧⲛ ϩⲛ ⲟⲩⲙⲟⲟⲩ ⲉⲩⲙⲉⲧⲁⲛⲟⲓⲁ ⲡⲉⲧⲛⲏⲩ ⲇⲉ ϥϫⲟⲟⲣ ⲉⲣⲟⲓ ⲡⲁⲓ ⲛϯⲙⲡϣⲁ ⲁⲛ ⲛϥⲓ ϩⲁ ⲡⲉϥⲧⲟⲟⲩⲉ ⲛⲧⲟϥ ⲡⲉⲧⲛⲁⲃⲁⲡⲧⲓⲍⲉ ⲙⲙⲱⲧⲛ ϩⲛ ⲟⲩⲡⲛⲁ ⲉϥⲟⲩⲁⲁⲃ ⲙⲛⲟⲩⲥⲁⲧⲉ
12 У руці Своїй має Він ві́ячку, і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засі́ків, а полову попа́лить ув огні невгаси́мім“.
ⲓ̅ⲃ̅ⲡⲁⲓ ⲉⲧⲉⲣⲉⲡⲉϥϩⲁ ϩⲛ ⲧⲉϥϭⲓϫ ⲉϥⲛⲁⲧⲃⲃⲟ ⲙⲡⲉϥϫⲛⲟⲟⲩ ⲛϥⲥⲱⲟⲩϩ ⲉϩⲟⲩⲛ ⲙⲡⲉϥⲥⲟⲩⲟ ⲉⲧⲁⲡⲟⲑⲏⲕⲏ ⲡⲧⲱϩ ⲇⲉ ⲛϥⲣⲟⲕϩϥ ϩⲛ ⲟⲩⲥⲁⲧⲉ ⲉⲙⲉⲥⲱϣⲙ
13 Тоді прибуває Ісус із Галілеї над Йорда́н до Івана, щоб христитись від ньо́го.
ⲓ̅ⲅ̅ⲧⲟⲧⲉ ⲁϥⲉⲓ ⲛϭⲓ ⲓⲏⲥ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ⲧⲅⲁⲗⲓⲗⲁⲓⲁ ⲉϩⲣⲁⲓ ⲉϫⲙ ⲡⲓⲟⲣⲇⲁⲛⲏⲥ ϣⲁⲓⲱϩⲁⲛⲛⲏⲥ ⲉⲧⲣⲉϥⲃⲁⲡⲧⲓⲍⲉ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲟⲟⲧϥ
14 Але перешкоджа́в він Йому й говорив: „Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?“
ⲓ̅ⲇ̅ⲛⲧⲟϥ ⲇⲉ ⲁϥⲕⲱⲗⲩ ⲙⲙⲟϥ ⲉϥϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲁⲛⲟⲕ ⲉⲧⲣⲭⲣⲓⲁ ⲛⲃⲁⲡⲧⲓⲍⲉ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓ ⲧⲟⲟⲧⲕ ⲁⲩⲱ ⲛⲧⲟⲕ ⲉⲧⲛⲏⲩ ϣⲁⲣⲟⲓ
15 А Ісус відповів і сказав йому: „Допусти це тепер, бо так годи́ться нам ви́повнити усю праведність“. Тоді допустив він Його.
ⲓ̅ⲉ̅ⲁⲩⲟⲩⲱϣⲃ ⲇⲉ ⲛϭⲓ ⲓⲏⲥ ⲉϥϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ϭⲱ ⲧⲉⲛⲟⲩ ⲧⲁⲓ ⲅⲁⲣ ⲧⲉ ⲑⲉ ⲉⲧⲉϣϣⲉ ⲉⲣⲟⲛ ⲉϫⲱⲕ ⲉⲃⲟⲗ ⲛⲇⲓⲕⲁⲓⲟⲥⲩⲛⲏ ⲛⲓⲙ ⲧⲟⲧⲉ ⲁϥⲕⲁⲁϥ
16 І охристившись, Ісус зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і схо́див на Нього.
ⲓ̅ⲋ̅ⲛⲧⲉⲣⲉϥⲃⲁⲡⲧⲓⲍⲉ ϭⲉ ⲛϭⲓ ⲓⲏⲥ ⲛⲧⲉⲩⲛⲟⲩ ⲁϥⲉⲓ ⲉϩⲣⲁⲓ ϩⲙ ⲡⲙⲟⲟⲩ ⲁⲩⲱ ⲉⲓⲥ ϩⲏⲏⲧⲉ ⲁⲩⲟⲩⲱⲛ ⲛϭⲓ ⲙⲡⲏⲩⲉ ⲁϥⲛⲁⲩ ⲉⲡⲉⲡⲛⲁ ⲙⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲉϥⲛⲏⲩ ⲉⲡⲉⲥⲏⲧ ⲛⲑⲉ ⲛⲟⲩϭⲣⲟⲟⲙⲡⲉ ⲉϩⲣⲁⲓ ⲉϫⲱϥ
17 І ось голос почувся із неба: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“
ⲓ̅ⲍ̅ⲁⲩⲱ ⲉⲓⲥ ϩⲏⲏⲧⲉ ⲉⲓⲥ ⲟⲩⲥⲙⲏ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ ⲙⲡⲏⲩⲉ ⲉⲥϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲁⲓ ⲡⲉ ⲡⲁϣⲏⲣⲉ ⲡⲁⲙⲉⲣⲓⲧ ⲡⲉⲛⲧⲁⲡⲁⲟⲩⲱϣ ϣⲱⲡⲉ ϩⲣⲁⲓ ⲛϩⲏⲧϥ
