Від Матвія 28
1 Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб.
Шабат күни өтүп, һәптиниң биринчи күни таң атай дегәндә, Магдаллиқ Мәрйәм билән йәнә бир Мәрйәм қәбирни көрүшкә кәлди.
2 І великий ось ставсь землетру́с, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу ка́меня, та й сів на ньому.
Вә мана, йәрләр туюқсиз қаттиқ тәврәп кәтти; чүнки Пәрвәрдигарниң бир пәриштиси асмандин чүшүп, [қәбиргә] берип, ташни бир чәткә домилитип, үстидә олтарған еди.
3 Його ж постать була́, як та бли́скавка, а шати його були білі, як сніг.
Пәриштиниң қияпити чақмақтәк, кийимлири қардәк аппақ еди.
4 І від стра́ху перед ним затряслася сторо́жа, та й стала, як мертва.
Күзәтчиләр униңдин шунчә қорқуштики, титришип, өлүктәк қетипла қалди.
5 А ангол озвався й промовив жінка́м: „Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'я́того це ви шукаєте.
Пәриштә аялларға қарап: — Қорқмаңлар! Силәрниң крестләнгән Әйсани издәватқиниңларни билимән.
6 Нема Його тут, — бо воскрес, як сказав. Підійдіть, — подивіться на місце, де знахо́дився Він.
У бу йәрдә әмәс; у өзи ейтқандәк тирилдүрүлди. Келиңлар, Рәб ятқан җайни көрүңлар;
7 Ідіть же хутко, і скажіть Його у́чням, що воскрес Він із мертвих, і ото випере́джує вас в Галілеї, — там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!“
андин дәрһал берип униң мухлислириға: «У өлүмдин тирилипту. Вә мана, у силәрдин авал Галилийәгә баридикән, уни шу йәрдә көридикәнсиләр» дәңлар. Мана мән буларни силәргә ейтип бәрдим, — деди.
8 І пішли вони хутко від гро́бу, зо стра́хом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.
Шуңа аяллар һәм қорқунуч һәм зор хошаллиқ ичидә қәбирдин дәрһал айрилип, униң мухлислириға хәвәр беришкә жүгүрүшти.
9 Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: „Ра́ді́йте!“Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі.
Улар мухлислирини хәвәрләндүрүшкә маңғанда, мана Әйса уларниң алдиға чиқип: — Салам силәргә! — деди. Уларму алдиға берип, униң путиға есилип, униңға сәҗдә қилди.
10 Промовляє тоді їм Ісус: „Не лякайтесь! Ідіть, повідо́мте братів Моїх, — нехай вони йдуть у Галілею, — там побачать Мене!“
Андин Әйса уларға: — Қорқмаңлар! Берип қериндашлиримға: Галилийәгә бериңлар, дәп уқтуруңлар, улар мени шу йәрдә көриду, — деди.
11 Коли ж вони йшли, ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли́ все, що́ сталось.
Аяллар техи йолда кетиватқанда, мана күзәтчиләрниң бәзилири шәһәргә кирип, болған вақиәләрниң һәммиси тоғрисида баш каһинларға хәвәр қилди.
12 І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали́ сторожі чимало срібняків,
[Баш каһинлар] ақсақаллар билән бир йәргә жиғилип мәслиһәтләшкәндин кейин, ләшкәрләргә бәк көп пул берип:
13 і сказали: „Розповідайте: Його учні вночі прибули́, — і вкрали Його, як ми спали.
— Силәр: «Униң мухлислири кечиси келип, биз ухлаватқанда униң җәситини оғрилап әкетипту» — дәңлар.
14 Як почує ж намісник про це, то його ми перекона́ємо, і від клопоту ви́зволимо вас“.
Әгәр бу хәвәр валийниң қулиқиға йетип қалса, биз уни қайил қилип силәрни аваричиликтин сақлаймиз — деди.
15 І, взявши вони срібняки́, зробили, як на́вчено їх. І проне́слося слово оце між юдеями, і трима́ється аж до сьогодні.
Шундақ қилип, ләшкәрләр пулни алди вә өзлиригә тапиланғандәк қилди. Шуниң билән бу гәп бүгүнгичә Йәһудийлар арисида тарқилип кәлмәктә.
16 Одина́дцять же учнів пішли в Галілею на го́ру, куди звелів їм Ісус.
Он бир мухлис Галилийәгә берип, Әйса уларға беқиткән таққа чиқишти.
17 І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався.
Улар уни көргинидә униңға сәҗдә қилишти; лекин бәзилири гуманлинип қалди.
18 А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: „Да́на Мені всяка вла́да на небі й на землі.
Әйса уларниң йениға келип, мундақ деди: — Әрштә вә йәр йүзидә барлиқ һоқуқ маңа берилди.
19 Тож ідіть, і навчі́ть всі наро́ди, христячи їх в їм'я́ Отця, і Сина, і Святого Духа,
Шуниң үчүн, берип пүткүл әлләрни [өзүмгә] мухлис қилип йетиштүрүңлар, шундақла уларни Ата, Оғул вә Муқәддәс Роһниң намиға тәвә қилип чөмүлдүрүп,
