Від Матвія 27
1 А коли настав ра́нок, усі первосвященики й старші наро́ду зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
Toang na ke lotutang tok ah, mwet tol fulat ac mwet matu nukewa elos pwapa in unilya Jesus.
2 І, зв'язавши Його, повели́, та й По́нтію Пилату намісникові віддали́.
Elos kaprilya ke sein, ac pwanulla nu yorol Pilate, governor Rome se su karingin acn Judea.
3 Тоді Юда, що ви́дав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібнякі́в первосвященикам і старшим,
Judas, su tukakunulak Jesus, ke el lohngak lah wotla mu in anwuki Jesus, el auli insial, ac folokunla ipin silver tolngoul ah nu sin mwet tol fulat ac mwet matu ah.
4 та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.
Ac el fahk, “Nga orala ma na koluk se ke nga tukakunak sie mwet su wangin mwata in anwuki!” Ac elos fahk nu sel, “Ac mea lasr nu kac? Ma na nu sum pa ma ingan.”
5 І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.
Judas el sisya ipin silver uh in Tempul ac illa. Na el som sifacna loksakla.
6 А первосвященики, як взяли срібняки́, то сказали: „Цього не годи́ться покласти до сховку церковного, — це ж бо заплата за кров“.
Mwet tol fulat elos srukak ipin mani uh ac fahk, “Mani inge ma moliyen srah — Ma Sap lasr uh tia lela kut in likiya mani ouinge ke nien fil mani lun Tempul.”
7 А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,
Na elos insesela in orekmakin mani sac in molela acn se lun sie mwet orek ahlu kle, tuh in nien kulyuk nu sin mwetsac uh.
8 чому й зветься те поле „полем крови“аж до сьогодні.
Pa inge sripa se oru pangpang acn sac “Acn lun Srah” nwe misenge.
9 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремі́я, промовляючи: „І взяли вони тридцять срібнякі́в, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
Ke ma inge akpwayeiyuk kas lal Jeremiah mwet palu su fahk, “Elos eis ipin silver tolngoul, lupa se mwet Israel elos insese in sang molella kac,
10 і дали́ їх за поле ганча́рське, як Господь наказав був мені“.
ac orekmakin in sang molela acn se lun mwet orek ahlu kle se, oana ke Leum El sapkin nu sik.”
11 Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.
Jesus el tu ye mutun Governor, ac Governor el siyuk sel, “Ya kom pa tokosra lun mwet Jew?” Na Jesus el fahk, “Kom fahk na.”
12 Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.
Na ke mwet tol fulat ac mwet matu elos fahk kas in tukak kacl, wanginna ma el fahk.
13 Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“
Na Pilate el fahk nu sel, “Ya kom tia lohng kas in tukak puspis ma elos lain kom kac inge?”
14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.
Tusruktu Jesus el tiana fahkla siefanna kas, su arulana mwe lut nu sel Governor.
15 Мав же намісник звича́й відпускати на свято наро́дові в'я́зня одно́го, котро́го хотіли вони.
In pacl in Kufwen Alukela nukewa, oasr oakwuk se lun governor lun acn Rome in aksukosokyela sie sin mwet kapir in presin ma mwet uh ac siyuk in ikakla.
16 Був тоді в'я́зень відо́мий, що звався Вара́вва.
In pacl se inge, oasr sie mwet presin pwengpeng ke koluk la. Inel pa Barabbas.
17 І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: „Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?“
Ouinge ke mwet Jew puspis tukeni, Pilate el siyuk selos, “Su kac kowos lungse nga in aksukosyela nu suwos uh? Barabbas, ku Jesus su pangpang Christ?”
18 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали.
El arulana etu lah mwet kol lun mwet Jew elos eisalang Jesus nu sel mweyen elos sok sel.
19 Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.
Ke Pilate el muta ke nien nununku, mutan kial el sapla nu sel ac fahk, “Nimet kom oru kutena ma nu sin mwet se ingan su wangin mwatal, mweyen mweme se nga mwemei fong kacl arulana aklokoalokyeyu.”
20 А первосвященики й старші попідмовля́ли наро́д, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподі́яти.
Mwet tol fulat ac mwet matu elos pirakak insien mwet uh in siyuk Pilate elan tulalla Barabbas ac unilya Jesus.
21 Намісник тоді відповів і сказав їм: „Котро́го ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?“Вони ж відказали: „Варавву“.
Ac Pilate el siyuk sin mwet uh, “Su kac sin mwet luo inge kowos lungse nga in aksukosokyela?” Ac elos fahk, “Barabbas!”
22 Пилат каже до них: „А що́ ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?“Усі закричали: „Нехай ро́зп'ятий бу́де!“
Na Pilate el siyuk selos, “Ac mea nga ac oru nu sin Jesus su pangpang Messiah?” Elos nukewa fahk, “Unilya fin sakseng!”
23 А намісник спитав: „Яке ж зло Він зробив?“Вони ж зачали́ ще сильніше кричати й казати: „Нехай ро́зп'ятий буде!“
Ac Pilate el sifil siyuk, “Ma koluk fuka el orala uh?” Na elos wowoyak ke kuiyalos ac fahk, “Unilya fin sakseng soko!”
24 І, як побачив Пила́т, що нічо́го не вдіє, а неспо́кій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його! Самі ви побачите“.
Ke Pilate el akilen lah wangin ma el ku in oru in kutong wowon lun un mwet uh, el eis kutu kof ac ohlla paol ye mutalos nukewa, ac fahk, “Wangin mwetik ke misa lun mwet se inge! Ma inge ma na lowos!”
25 А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“
Na mwet e nukewa elos topuk ac fahk, “Lela mwatan misa lal in oan facsr ac tulik natusr!”
26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.
Na Pilate el tulalla Barabbas nu selos; ac tukun el sap in sringsring Jesus, el eisalang tuh in anwuki el fin sakseng soko.
27 Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
Na mwet mweun lal Pilate elos usalla Jesus nu inkul fulat lal governor, ac mwet mweun wialos nukewa toeni apnulla.
28 І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.
Elos sarukla nuknuk lal ac nokmulang ke sie nuknuk srusra.
29 І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
Na elos pirakela sie tefuro ke lah ma oasr otoh kac ac sang nu fin sifal, ac sang sak soko nu inpaol layot; ac elos epasrla ye mutal ac aksruksrukel ac fahk, “Paing kom, Tokosra lun mwet Jew!”
30 І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.
Elos anel, ac eisla sak soko ah ac sang puok sifal.
31 А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.
Tukun elos aksruksrukel tari, elos sarukla nuknuk srusra sac, ac sifil nokmulang ke nuknuk se lal ah, na elos pwanulla in tuh anwuki el fin sakseng.
32 А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.
Ke elos illa liki siti uh, elos sun sie mwet Cyrene su pangpang Simon, na mwet mweun elos sap ku nu sel elan us sakseng lun Jesus.
33 І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,
Elos tuku sun acn se pangpang Golgotha, su kalmac pa “Sri In Ahlunsuf.”
34 дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.
Na elos sang nu sin Jesus wain karyak ke ma mwen; tuh ke el ema tari el tia lungse nim.
35 А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.
Elos srupsrulak fin sakseng soko ah, na elos susfa ke nuknuk el nukum ah, in konauk lah ac ma lun su.
36 І, посідавши, стерегли́ Його там.
Tukun ma inge, elos muta in acn sac ac taranul Jesus.
37 І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.
Ac elos patikya sie ma simla oan lucng liki sifal, ma akkalemye sripen anwuki el, su fahk, “El inge Jesus, Tokosra lun mwet Jew.”
38 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.
Na elos oayapa srupusrak mwet pisrapasr sulallal luo welul, sie layot ac sie lasa.
39 А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,
Mwet su fahsryak we elos usruk kwawalos ac fahk kas koluk in angnol Jesus,
40 і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“
ac fahk, “Kom pa tuh fahk mu kom ac kunausla Tempul ac sifil musaela tukun len tolu! Kom fin Wen nutin God, sifacna molikomla! Fani liki sakseng soko an!”
41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:
In lumah se na inge, mwet tol fulat ac mwet luti Ma Sap ac un mwet matu elos oayapa aksruksrukel ac fahk,
42 „Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!
“El molela mwet ngia, a el tia ku in sifacna molella! Ya tia el pa tokosra lun Israel uh? El fin fani liki sakseng soko ingan ingena, na kut fah lulalfongel!
43 Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.
El lulalfongi God, ac sifacna fahk mu el Wen nutin God. Kolya kut in liye lah God El ac lungse molella!”
44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.
Finne mwet pisrapasr ma welul sripsripyak uh, eltal wi pac aksruksrukel.
45 А від години шостої аж до години дев'ятої — те́мрява сталась по ці́лій землі!
Ke infulwen len, in polo acn sac nufon lohsrla ke lusen ao tolu.
46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни́м голосом, кажучи: „Елі́, Елі́, лама́ савахта́ні?“цебто: „Боже Мій, Боже Мій, на́що Мене Ти покинув?“
Na apkuran nu ke ao tolu tafun len tok, Jesus el wowoyak ac fahk, [“Eli, Eli, lema sabachthani”]? su kalmac uh pa, “God luk, God luk, efu kom ku fahsr likiyu?”
47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю́.
Kutu sin mwet ma tu in sac elos lohngol ac elos fahk, “El pangnol Elijah!”
48 А один із них зараз побіг і взяв гу́бку та, оцтом її напо́внивши, настромив на трости́ну й давав Йому пити.
Na sie selos kasrusr ac eis sie insroal, twenya ke wain mwen, ac sang nu ke soko sak, na kolak elan nim.
49 Інші казали: „Чекай но, поба́чмо, — чи при́йде Ілля визволяти Його“.
A mwet ngia elos fahk, “Kolyawin, kut soano lah Elijah el ac tuku molella!”
50 А Ісус знову голосом гучним скрикнув, — і духа віддав.
Jesus el sifil wola ke sie pusra lulap, ac sisla mongol.
51 І ось заві́са у храмі роздерлась надво́є — від ве́рху аж додолу, і земля потрясла́ся, і зачали́ розпада́тися скелі,
Na in pacl sacna, lisrlisr se lisringyen Acn Mutal Na Mutal in Tempul ah mihsalik ip luo lac lucngi nwe ten. Faclu kusrusryak, eot lulap uh fokelik,
52 і повідкривались гроби́, і повставало багато тіл спочилих святих,
inkulyuk uh ikakla, ac mwet puspis sin mwet lun God su misa meet elos sifilpa akmoulyeyukyak
53 а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьо́м з'явились.
ac illa liki kulyuk lalos. Ac tukun Jesus el moulyak liki misa, elos som nu in Siti Mutal, yen mwet puspis liyalos we.
54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли́, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися ду́же й казали: „Він був справді Син Божий!“
Ke mwet kol se lun un mwet mweun, ac mwet lal su taran Jesus, elos pula kusrusr lun faclu, ac liye ma nukewa ma sikyak inge, elos tuninfongla ac fahk, “Pwayena lah el inge Wen nutin God!”
55 Було там багато й жінок, що дивилися зда́лека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуго́вували.
Mutan puspis wi pac muta in sac, su tu loes kutu ac liye ma orek uh. Elos inge tuh welul Jesus tuku Galilee me ac kulansupwal.
56 Між ними була́ Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йо́сипа, і мати синів Зеведе́євих.
Kutu selos pa Mary Magdalene, Mary nina kial James ac Joseph, ac mutan kial Zebedee.
57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Аримате́ї, на ім'я́ Йо́сип, що й сам був навчався в Ісуса.
Ke ekela, sie mwet kasrup in acn Arimathea el tuku. Inel pa Joseph, ac el sie pac mwet lutlut lun Jesus.
58 Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.
El utyak nu ye mutal Pilate ac siyuk ke monin Jesus, ac Pilate el sap in itukyang monin Jesus nu sel Joseph.
59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його в чисте полотно́,
Ouinge Joseph el eisya manol ac nokmulla ke nuknuk linen sasu se,
60 і поклав його в гробі ново́му своїм, що був висік у скелі. До дверей гробови́х привалив він великого каменя, та й відійшов.
ac filiya in kulyuk se lal sifacna su el tufahna taflela in eot uh. Tari el epusang eot na lulap se sang kosrala mutun kulyuk uh, na el som.
61 Була́ ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насу́проти гро́бу.
Mary Magdalene ac Mary se ngia eltal muta we tulanot kulyuk sac.
62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,
In len tok ah, len Sabbath, un mwet tol fulat ac mwet Pharisee elos tukeni som osun nu sel Pilate,
63 і сказали: „Пригадали ми, пане, собі, що обма́нець отой, як живий іще був, то сказав: „По трьох днях Я воскре́сну“.
ac fahk nu sel, “Governor, kut esam lah ke mwet kikiap sac srakna moul ah, el tuh fahk mu, ‘Nga ac fah sifil akmoulyeyukyak tukun len tolu.’
64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали наро́дові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу“.
Ke sripa se inge, wo kom in sap in arulana taranyuk kulyuk sac nwe ke sun len se aktolu, tuh mwet tumal lutlut elos fah tia ku in som ac pisrala manol, tari elos fahk nu sin mwet uh mu akmoulyeyukyak el liki misa. Kikiap se tok inge ac koluk liki na kikiap se meet ah.”
65 Відказав їм Пилат: „Сторо́жу ви маєте, — ідіть, забезпечте, як знаєте“.
Ouinge Pilate el fahk nu selos, “Eis kutu mwet soan, ac kowos som taran kulyuk sac akwoye.”
66 І вони відійшли, і, запеча́тавши каменя, біля гро́бу сторожу поставили.
Ouinge elos som ac siliya eot se ke kulyuk uh in ku, ac elos filiya kutu mwet in taran.
