Від Матвія 27
1 А коли настав ра́нок, усі первосвященики й старші наро́ду зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
Ematungo ekedaudau naapikile, eakulu ehi neamakuhani neanyampala aantu aalie njama dhidi ang'wa Yesu ahume kumubulaga.
2 І, зв'язавши Його, повели́, та й По́нтію Пилату намісникові віддали́.
Aamutungile, aeamutongee, ekamupisha kung'wa Liwali Pilato.
3 Тоді Юда, що ви́дав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібнякі́в первосвященикам і старшим,
Hange ematungo ang'wa Yuda, naeumusalitile, auinekina u Yesu wahukumilwa wikaambwa masego wekasusha epande thelathini niya mpia kwa akulu neamakuhani neanyampala.
4 та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.
Wikalunga, “Nituma melandu kumesaliti usakami nengila anga mulandu.” Lakini ekamusukelya, “Akuhusile ntuni? Magoze nanso uewe.”
5 І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.
Hange wikaguma pihe ipande nianso nesalani niya mpia mihekalu, wekahega yakwe wekigoga ung'wenso.
6 А первосвященики, як взяли срібняки́, то сказали: „Цього не годи́ться покласти до сховку церковного, — це ж бо заплата за кров“.
Umukulu wa Makuhani wekaihola ipande niyanso neampia nukulunga, “Singa inonene kuieka impia iziite muhazina, kunsoko agalama asakami.”
7 А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,
Ekikolya kwa palung'wi empia ekutumeka kuguila umugunda nelamufinyanzi nelakiieka eageni.
8 чому й зветься те поле „полем крови“аж до сьогодні.
Kunsoko eyeite umugunda nuanso ukitangwa, “Mugunda wa sakami” ata elelo yeye.
9 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремі́я, промовляючи: „І взяли вони тридцять срібнякі́в, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
Hange ulukani naelutambuwe numunyakedagu u Yeremia lekatimila, kulunga, “Aeatumie ipande salasini niya mpia, egalama naepangilwe neantu a Israeli kunsoko akwe,
10 і дали́ їх за поле ганча́рське, як Господь наказав був мені“.
na ae ametumie kumugunda wamufinyanzi, kina Mukulu naeundagie.”
11 Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.
Imatungo yayo u Yesu wekimika ntongeela ang'wa liwali nuliwali wakamukolya, “Ite uewe umutawala wa Ayahudine? U Yesu wikamusukelya, “Wewe ulungile ite.”
12 Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.
Lakini ematungo nae usemewe neakulu amakahani neanyampala, shanga aeusukeye lehi.
13 Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“
Hange u Pilato wekamuila, “Shangawigule anga mashitaka ehi kung'wako?”
14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.
Lakini singa aeumusukeye ata ulukani nulung'wi, kuite uliwali wakizula uwoa.
15 Мав же намісник звича́й відпускати на свято наро́дові в'я́зня одно́го, котро́го хотіли вони.
Kumatungo na sikukuu ae desituli aa liwali kumutungula umutungwa ung'wi nusaguwe numilundo.
16 Був тоді в'я́зень відо́мий, що звався Вара́вва.
Ematungo nanso aeakete mutungwa ung'wi sugu elina lakwe Balaba.
17 І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: „Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?“
Kuite imatungo naeatuile kilundela palung'wi, u Pilato wekaakolya, “Nyenyu nemutakile kumutungule kunso anyu?” Balaba ang'wi Yesu nukitangwa Kilisto?”
18 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали.
Kunsoko aeuine kina amuamba kunsoko amubepewe.
19 Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.
Imatungo naeakoli ikie mituntu la ulamuli, umusungu wakamutumela lukani nukulunga, “Lekakituma lukani lehi kumuntu uyuite numugila anga ubee, kuite nsumbukile ikulu eleleye mundoti kunsoko akwe.”
20 А первосвященики й старші попідмовля́ли наро́д, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподі́яти.
Uu eakulu amakuhani neanyampala aashawishilye emakutano amulompe u Balaba, nu Yesu abulagwe.
21 Намісник тоді відповів і сказав їм: „Котро́го ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?“Вони ж відказали: „Варавву“.
U Liwali aiuwakoiye, “Nu uli kati a abiili muloilwe unene numulekele kitalanyu?” Ailigitilye “Balaba.”
22 Пилат каже до них: „А що́ ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?“Усі закричали: „Нехай ро́зп'ятий бу́де!“
U Pilato wikaaela, “Numutendele ntuni u Yesu nukitangwa Kilisto?” Ehi ekasukelya “Msulibishe.”
23 А намісник спитав: „Яке ж зло Він зробив?“Вони ж зачали́ ще сильніше кричати й казати: „Нехай ро́зп'ятий буде!“
Nung'wenso wikalunga, “Kuneke ikosake nuitumile? Lakini aeazidilye kukulya induli yao migulya ikulu, “Musulubishe.”
24 І, як побачив Пила́т, що нічо́го не вдіє, а неспо́кій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його! Самі ви побачите“.
Kuite imatungo u Pilato auine shangauwezilye kituma lukani lehi, lakini badalakwe efujo ekanza, wikahola emaze wekakaala emekono akwe ntongeela amilundo, nukulunga, “Unene numugila anga ubee kusakami wa muntu uyuite numugila ubee. Magozi ayaite unyenye.”
25 А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“
Antu ehi ekalunga, “Usakami akwe watule migulya itu neana itu.”
26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.
Hange wikamutungwila u Balaba kung'wao, lakini aeumukuile emesheleti u Yesu wekamukabidhi kung'wao alongole amusulubishe.
27 Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
Hange easkale ang'wa liwali akamuhola u Yesu mpaka Praitorio numilundo nuamaskali ehi ekilundeela.
28 І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.
Akamutugula eang'wenda akwe nukumutugala ung'wenda nualangi nkuuku.
29 І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
Hange akazepya etaji amija nukumueka migulya itwe lakwe, na amuekeye mwanzi kumukono wakwe nuakegoha. Aeakuieli imalu ao pihe ntongela akwe nukumuhonda ekalunga, “Salamu, Mutemi wa a Yahudi?”
30 І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.
Na amutyie emate, na aeahoile umuanzi ekamukua kitwe.
31 А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.
Ematungo naeakumugema, ukumutugula ung'wenda nuanso ekamutugala eang'wenda akwe, ekamulongolya kenda kumusulubisha.
32 А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.
Naapumile kunzi, ekamuona muntu aeupumie ku Krene elina lakwe Simeoni, hange amulazimishilye kenda nenso kuite aukenke umusalaba wakwe.
33 І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,
Naeapikile pang'wanso niitangwa Goligota, endogoelyo akwe ieneo li fuvu litwe.”
34 дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.
Amupee esiki nehangigwe nenyongo wang'we. Lakini naeumionzile, shanga wikaweza kumeng'wa.
35 А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.
Imatungo naamusulubishilye, ae agalanile e ang'wenda akwe kwa kuikuela kula.
36 І, посідавши, стерегли́ Його там.
Na aeikie kwa kumugoza.
37 І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.
Migulya mitwe lakwe aaekile mashitaka akwe ekasomeka, “Uyuite Yesu, mutemi a Wayahudi.”
38 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.
Ee nyang'anyi abeele ekasulubiwa palung'we nung'wenso, ung'wi mukono wakulela ung'wi mukono wankege.
39 А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,
Awa naakeile ekamutanela, ekaze hingisa ematwe ao,
40 і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“
nukulunga, “Uewe wewe nautakile kulizepya ihekalu nukulezenga kwa nsiku itatu, iokoe uewe! Angiza wang'wa Itunda, sima pihe uhege pa msalaba!”
41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:
Kumatungo ehali yeyo yeyo ekulu a makuhani aeakumukashifu, palung'wi neaandeki neanyampala, nukulunga,
42 „Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!
“Aeuaokoe neangiza, lakini shangauwezilye kiokoa ung'wenso. Nuanso Mutemi wa Ayahudi. Nuasime pihe kupuma mumusalaba, kunso aulungile, unene neng'wa Itunda kuite kumuhuela.
43 Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.
Aeumuhue Itunda. Leki Tunda wamuokoe angeza utakile kunsoko aeulungile, “Unene neng'wana wang'wa Itunda.”
44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.
Nawoite enyanyanyi namusulubishilye palung'wi nung'wenso ga atambue makani akumudhihaki.
45 А від години шостої аж до години дев'ятої — те́мрява сталась по ці́лій землі!
Imatungo yayo nasaa sita ikatula kiti mihe ehi mpaka esaa tisa.
46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни́м голосом, кажучи: „Елі́, Елі́, лама́ савахта́ні?“цебто: „Боже Мій, Боже Мій, на́що Мене Ти покинув?“
Naepikile esaa tisa, u Yesu wikalela kusauti nenkulu, “Eloi, Eloi, Lama thabakithani?” wikamaanisha “Itunda ane, Itunda ane, mbona wandeka?”
47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю́.
Ematungo nanso ang'we ao aeimekile pang'wanso aigulye, ekalunga, Ukumitanga Eliya.”
48 А один із них зараз побіг і взяв гу́бку та, оцтом її напо́внивши, настромив на трости́ну й давав Йому пити.
Akamanka ung'wi kuhola sifongo nukizulya ekinywaji nekelulu, ekameeka migulya mumute ekamupa wang'we.
49 Інші казали: „Чекай но, поба́чмо, — чи при́йде Ілля визволяти Його“.
Nao nasagile ekalunga, “Muleki wing'wene, leki kuone kina u Eliya weze muguna.”
50 А Ісус знову голосом гучним скрикнув, — і духа віддав.
U Yesu wikalela hange kwa luli nulukulu wekameheja enkolo akwe.
51 І ось заві́са у храмі роздерлась надво́є — від ве́рху аж додолу, і земля потрясла́ся, і зачали́ розпада́тися скелі,
Goza, Ipazia li itekeelo ailitamukile nkika ibeele kupumila migulya kupikiila pihi. Ni ihi ikakagaka ni matalagwe ikatamuka ipande.
52 і повідкривались гроби́, і повставало багато тіл спочилих святих,
Emakabuli akaluguka nemeele atakatifu edu nualae utulo akioka.
53 а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьо́м з'явились.
Ekapuma mumakabuli baada aa uiuki wakwe, ekingila mumuji nuutakatifu ekigeeleka edu.
54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли́, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися ду́же й казали: „Він був справді Син Божий!“
Uakida nuanso nawa naamugozee u Yesu ekaona itetemeko nemakani naakupumela, ekisula uwoa kule nukulunga, “Etai uyu aeng'wana wang'wi Tunda.” Ekagoza kupuma kule.
55 Було там багато й жінок, що дивилися зда́лека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуго́вували.
Aasungu edu amutyatile u Yesu kupuma ku Galilaya ahume kumuhudumela akoeakole pang'wanso ekagozeela kupuma kule.
56 Між ними була́ Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йо́сипа, і мати синів Зеведе́євих.
Mukatekate ao aeukole u Mariamu Magdalena, Mariamu mama akwe Yakobo nu Joseph, nu mama waana ang'wa Zebedayo.
57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Аримате́ї, на ім'я́ Йо́сип, що й сам був навчався в Ісуса.
Naepikile mpende awezile muntu mugole kupuma Arimathaya, nae witangwa Yusufu, kuite nuyu nuanso aemumanyisigwa wang'wa Yesu.
58 Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.
Aewendile kung'wa Pilato wekalompa umeele wang'wa Yesu. Kuite u Pilato wekalagelya apegwe.
59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його в чисте полотно́,
U Yusufu wekauhola umweele akautunga ung'wenda numuza,
60 і поклав його в гробі ново́му своїм, що був висік у скелі. До дверей гробови́х привалив він великого каменя, та й відійшов.
wekaulalesha mikabuli nipya naeulezepilye wekalechonga mumwamba.
61 Була́ ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насу́проти гро́бу.
U Mariamu Magdalena nu Mariamu numungiza akole hapo aeikie kugozela ikabuli.
62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,
Uluhiku nautyatie kina uluhiku nula maandalio, e akulu amakuhani ne Mafarisayo aeilingee palung'wi kung'wa Pilato.
63 і сказали: „Пригадали ми, пане, собі, що обма́нець отой, як живий іще був, то сказав: „По трьох днях Я воскре́сну“.
Ekamuela, “Mukulu kukembukile kina imatungo nuanso numudanganyifu naeukele ukole mupanga, aulungile, Baada amahiku atatu ukiioka hange.
64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали наро́дові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу“.
Kululo lagilya kina ikabuli lelindwe salama mpaka uluhiku lakatatu. Kuite, eamanyisigwa akwe awezilye kezakumia nukulunga kuantu, “Wioka kupuma mwaashi. Nuudanganyifu wamwisho ukutula ubee kukela naakwanza.
65 Відказав їм Пилат: „Сторо́жу ви маєте, — ідіть, забезпечте, як знаєте“.
U Pilato wekaaela, “Holi ealinzi. Longoli mitume muhali ausalama pamuwezeye.”
66 І вони відійшли, і, запеча́тавши каменя, біля гро́бу сторожу поставили.
Kuite akalongola nukituma pikabuli kutula usalama ukole, igwe lekagongwa umuhuli nukueka ealinzi.
