Від Матвія 26
1 І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
Jésus ayant achevé tous ces discours, dit à ses disciples:
2 „Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.
" Vous savez que la Pâque a lieu dans deux jours, et que le Fils de l'homme va être livré pour être crucifié. "
3 Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,
Alors les Princes des prêtres et les Anciens du peuple se réunirent dans la cour du grand-prêtre, appelé Caïphe,
4 і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.
et ils délibérèrent sur les moyens de s'emparer de Jésus par ruse et de le faire mourir.
5 І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.
" Mais, disaient-ils, il ne faut pas que ce soit pendant la fête, de peur qu'il ne s'élève quelque tumulte parmi le peuple. "
6 Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,
Comme Jésus était à Béthanie, dans la maison de Simon le lépreux,
7 підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
une femme s'approcha de lui, avec un vase d'albâtre contenant un parfum de grand prix; et pendant qu'il était à table, elle répandit le parfum sur sa tête.
8 Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?
Ce que voyant, les disciples dirent avec indignation: " A quoi bon cette perte?
9 Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.
On aurait pu vendre ce parfum très cher et en donner le prix aux pauvres. "
10 Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
Jésus, s'en étant aperçu, leur dit: " Pourquoi faites-vous de la peine à cette femme? C'est une bonne action qu'elle a faite à mon égard.
11 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
Car vous avez toujours les pauvres avec vous; mais moi, vous ne m'avez pas toujours.
12 Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.
En répandant ce parfum sur mon corps, elle l'a fait pour ma sépulture.
13 Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“
Je vous le dis, en vérité, partout où sera prêché cet évangile, dans le monde entier, ce qu'elle a fait sera raconté en mémoire d'elle. "
14 Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
Alors l'un des Douze, appelé Judas Iscariote, alla trouver les Princes des prêtres,
15 і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“І вони йому виплатили тридцять срібняків.
et leur dit: " Que voulez-vous me donner, et je vous le livrerai? " Et ils lui comptèrent trente pièces d'argent.
16 І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.
Depuis ce moment, il cherchait une occasion favorable pour livrer Jésus.
17 А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?
Le premier jour des Azymes, les disciples vinrent trouver Jésus, et lui dirent: " Où voulez-vous que nous préparions le repas pascal? "
18 А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.
Jésus leur répondit: " Allez à la ville chez un tel, et dites-lui: Le Maître te fait dire: Mon temps est proche, je ferai chez toi la Pâque avec mes disciples. "
19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.
Les disciples firent ce que Jésus leur avait commandé, et ils préparèrent la Pâque.
20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
Le soir étant venu, il se mit à table avec les Douze.
21 І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.
Pendant qu'ils mangeaient, il dit: " Je vous le dis en vérité, l'un de vous me trahira. "
22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“
Ils en furent profondément attristés et chacun se mit à lui dire: " Est-ce moi, Seigneur? "
23 А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
Il répondit: " Celui qui a mis avec moi la main au plat, celui-là me trahira!
24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“
Le Fils de l'homme s'en va selon ce qui est écrit de lui; mais malheur à l'homme par qui le Fils de l'homme est trahi! Mieux vaudrait pour lui que cet homme-là ne fût pas né. "
25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“Відказав Він йому: „Ти сказав“.
Judas, qui le trahissait, prit la parole et dit: " Est-ce moi, Maître? " — " Tu l'as dit, " répondit Jésus.
26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.
Pendant le repas, Jésus prit le pain; et, ayant prononcé une bénédiction, il le rompit et le donna à ses disciples, en disant: " Prenez et mangez, ceci est mon corps. "
27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,
Il prit ensuite la coupe, et, ayant rendu grâces, il la leur donna en disant: " Buvez-en tous:
28 бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!
car ceci est mon sang, le sang de la nouvelle l'alliance, répandu pour la multitude en rémission des péchés.
29 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.
Je vous le dis, je ne boirai plus désormais de ce fruit de la vigne, jusqu'au jour où je le boirai nouveau avec vous dans le royaume de mon Père. "
30 А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.
Après le chant de l'hymne, ils s'en allèrent au mont des Oliviers.
31 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.
Alors Jésus leur dit: " Je vous serai à tous, cette nuit, une occasion de chute; car il est écrit: Je frapperai le pasteur, et les brebis du troupeau seront dispersées.
32 По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
Mais après que je serai ressuscité, je vous précéderai en Galilée. "
33 А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.
Pierre, prenant la parole, lui dit: " Quand vous seriez pour tous une occasion de chute, vous ne le serez jamais pour moi. "
34 Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
Jésus lui dit: " Je te le dis en vérité, cette nuit-même, avant que le coq chante, tu me renieras trois fois. "
35 Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“Так сказали й усі учні.
Pierre lui répondit: " Quand il me faudrait mourir avec vous, je ne vous renierai pas. " Et tous les autres disciples dirent de même.
36 Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.
Alors Jésus arriva avec eux dans un domaine appelé Gethsémani, et il dit à ses disciples: " Asseyez-vous ici, pendant que je m'éloignerai pour prier. "
37 І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.
Ayant pris avec lui Pierre et les deux fils de Zébédée, il commença à éprouver de la tristesse et de l'angoisse.
38 Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.
Et il leur dit: " Mon âme est triste jusqu'à la mort; demeurez ici et veillez avec moi. "
39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.
Et s'étant un peu avancé, il se prosterna la face contre terre, priant et disant: " Mon Père, s'il est possible, que ce calice passe loin de moi! Cependant, non pas comme je veux, mais comme vous voulez. "
40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?
Il vint ensuite à ses disciples, et, les trouvant endormis, il dit à Pierre: " Ainsi, vous n'avez pu veiller une heure avec moi!
41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.
Veillez et priez, afin que vous n'entriez point en tentation; l'esprit est prompt, mais la chair est faible. "
42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“
Il s'éloigna une seconde fois et pria ainsi: " Mon Père, si ce calice ne peut passer sans que je le boive, que votre volonté soit faite! "
43 І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.
Étant venu de nouveau, il les trouva encore endormis, car leurs yeux étaient appesantis.
44 І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.
Il les laissa, et s'en alla encore prier pour la troisième fois, disant les mêmes paroles.
45 Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.
Puis il revint à ses disciples et leur dit: " Dormez maintenant et reposez-vous; voici que l'heure est proche, où le Fils de l'homme va être livré aux mains des pécheurs. —
46 Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“
Levez-vous, allons, celui qui me trahit est près d'ici. "
47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.
Il parlait encore, lorsque Judas, l'un des Douze, arriva, et avec lui une troupe nombreuse de gens armés d'épées et de bâtons, envoyée par les Princes des prêtres et les Anciens du peuple.
48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.
Le traître leur avait donné ce signe: " Celui que je baiserai, c'est lui, arrêtez-le. "
49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“І поцілував Його.
Et aussitôt, s'approchant de Jésus, il dit: " Salut, Maître ", et il le baisa.
50 Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.
Jésus lui dit: " Mon ami, pourquoi est-tu ici? " En même temps, ils s'avancèrent, mirent la main sur Jésus et le saisirent.
51 А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.
Et voilà qu'un de ceux qui étaient avec Jésus, mettant l'épée à la main, en frappa le serviteur du grand prêtre et lui emporta l'oreille.
52 Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.
Alors Jésus lui dit: " Remets ton épée à sa place; car tous ceux qui se serviront de l'épée, périront par l'épée.
53 Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?
Penses-tu que je ne puisse pas sur l'heure prier mon Père, qui me donnerait plus de douze légions d'anges?
54 Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“
Comment donc s'accompliront les Ecritures, qui attestent qu'il en doit être ainsi? "
55 Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.
En même temps, Jésus dit à la foule: " Vous êtes venus, comme à un voleur, avec des épées et des bâtons pour me prendre. J'étais tous les jours assis parmi vous, enseignant dans le temple, et vous ne m'avez pas saisi;
56 Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.
mais tout cela s'est fait, afin que s'accomplissent les oracles des prophètes. " Alors tous les disciples l'abandonnèrent et prirent la fuite.
57 А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
Ceux qui avaient arrêté Jésus l'emmenèrent chez Caïphe, le grand prêtre, où s'étaient assemblés les Scribes et les Anciens du peuple.
58 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.
Pierre le suivit de loin jusqu'à la cour du grand prêtre, y entra, et s'assit avec les serviteurs pour voir la fin.
59 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
Cependant les Princes des prêtres et tout le Conseil cherchaient quelque faux témoignage contre Jésus afin de le faire mourir;
60 і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
et ils n'en trouvèrent point, quoique plusieurs faux témoins se fussent présentés. Enfin il en vint deux
61 і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.
qui dirent: " Cet homme a dit: Je puis détruire le temple de Dieu et le rebâtir en trois jours. "
62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“
Le grand prêtre, se levant, dit à Jésus: " Ne réponds-tu rien à ce que ces hommes déposent contre toi? "
63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“
Jésus gardait le silence. Et le grand prêtre lui dit: " Je t'adjure par le Dieu vivant de nous dire si tu es le Christ, le Fils de Dieu? "
64 Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
Jésus lui répondit: " Tu l'as dit; de plus, je vous le dis, dès ce jour vous verrez le Fils de l'homme siéger à la droite du Tout-Puissant et venir sur les nuées du ciel. "
65 Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!
Alors le grand prêtre déchira ses vêtements, en disant: " Il a blasphémé, qu'avons-nous encore besoin de témoins? Vous venez d'entendre son blasphème:
66 Як вам здається?“Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“
que vous en semble? " Ils répondirent: " Il mérite la mort. "
67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,
Alors ils lui crachèrent au visage, et le frappèrent avec le poing; d'autres le souffletèrent,
68 і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“
en disant: " Christ, devine qui t'a frappé. "
69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“
Cependant Pierre était dehors, assis dans la cour. Une servante l'aborda et lui dit: " Toi aussi, tu étais avec Jésus le Galiléen. "
70 А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.
Mais il le nia devant tous en disant: " Je ne sais ce que tu veux dire. "
71 А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“
Comme il se dirigeait vers le vestibule, pour s'en aller, une autre servante le vit et dit à ceux qui se trouvaient là: " Celui-ci était aussi avec Jésus de Nazareth. "
72 І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“
Et Pierre le nia une seconde fois avec serment: " Je ne connais pas cet homme. "
73 Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.
Peu après, ceux qui étaient là s'approchèrent de Pierre, et lui dirent: " Certainement, tu es aussi de ces gens-là; car ton langage même te faire reconnaître. "
74 Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“І заспівав півень хвилі тієї.
Alors il se mit à faire des imprécations et à jurer qu'il ne connaissait pas cet homme. Aussitôt le coq chanta.
75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.
Et Pierre se souvint de la parole que Jésus lui avait dite: " Avant que le coq chante, tu me renieras trois fois; " et étant sorti, il pleura amèrement.
