Від Матвія 26
1 І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
Now it happened that after Jesus had finished all these discourses, he said to his disciples,
2 „Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.
"You know that the Passover is coming in two days, and the Son of man will be delivered up to be crucified."
3 Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,
Then the chief priests and the elders of the people met together in the court of the palace of the high priest who was called Caiaphas,
4 і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.
and they plotted together to get Jesus into their power by a trick, and to put him to death;
5 І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.
but said they, "Not during the feast, for fear of causing a riot among the people."
6 Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,
While Jesus was staying in Bethany, in the house of Simon the Leper,
7 підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
a woman came up to him who had an alabaster vase of very costly perfume, and poured it over his head, as he reclined at table.
8 Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?
when the disciples saw it, they were indignant, and exclaimed.
9 Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.
"Why is this waste? This perfume could have been sold for a good sum, and the money given to the poor."
10 Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
But when Jesus understood it he said to them. "Why are you annoying the woman? This is a beautiful deed she has done for me;
11 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
"for the poor you have with you always, but me you will not always have.
12 Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.
"In pouring this perfume on my body, she was preparing me for my burial.
13 Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“
"In solemn truth I tell you that wherever this gospel shall be preached in the whole world, what she has done shall be told about, as her memorial."
14 Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
It was then that one of the Twelve, he who was called Judas Iscariot,
15 і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“І вони йому виплатили тридцять срібняків.
went to the chief priests and said, "What are you ready to give me for betraying him to you?" So they weighed him thirty pieces of silver;
16 І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.
and from that time he kept looking for a chance to betray him.
17 А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?
On the first day of the feast of Unleavened Bread, the disciples came to Jesus and said, "Where do you want us to make preparation for you eat the Passover?"
18 А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.
"Go into the city," he answered, "to a certain man, and tell him. "‘The Teacher says. "My time is near. I am going to keep the Passover at your house, with my disciples."‘"
19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.
The disciples did as Jesus told them, and made ready the Passover.
20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
When evening came he reclined at table with the Twelve;
21 І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.
and as they were eating, he said to them, "In solemn truth I tell you that one of you is going to betray me!"
22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“
In deep distress they began to ask him, each in turn, "It is not I, is it, Master?"
23 А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
In reply he said. "One who has dipped his hand with me in the dish will betray me.
24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“
"The Son of man is indeed to go as it is written concerning him, but woe to that man by whom the Son of man shall be betrayed. It were good for that man if he had never been born."
25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“Відказав Він йому: „Ти сказав“.
In answer, Judas, who betrayed him, said, "Surely it is not I, Rabbi?" He said to him, "Is it not?"
26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.
And as they were eating, Jesus took bread and, when he had blessed it, he broke it and gave to his disciples, saying, "Take, eat, this is my body."
27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,
And when he had taken the cup and given thanks, he gave it to them, saying.
28 бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!
"Drink from it, all of you; for this is my blood of the Covenant, which is poured out for many for the forgiveness of sins.
29 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.
"But I say to you, I will never again drink of this fruit of the vine, until that day when I drink it new with you in the kingdom of my Father."
30 А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.
So after singing a hymn, they went out to the Mount of Olives.
31 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.
Then Jesus said to them. "This very night even you will all stumble and fall away from me; for it is written, "I will smite the shepherd, and the sheep of the flock will be scattered.
32 По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
But after I am raised up I will go before you into Galilee."
33 А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.
"If they all stumble and fall away from you," answered Peter, "I will never do so!"
34 Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
Jesus said to him, "In solemn truth I tell you that on this very night, before cockcrow, you will deny me three times!"
35 Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“Так сказали й усі учні.
But Peter said to him, "Even if I must die with you, I will never deny you." And so said all the disciples.
36 Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.
Then Jesus went with them to a place called Gethsemane, and said to his disciples, "Sit down here, while I go and pray yonder."
37 І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.
And he took Peter and the two sons of Zebedee with him, and began to be in anguish and sore distress,
38 Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.
and he said to them. "My soul is an anguish, even unto death! Stay here, and keep watch with me."
39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.
Then he went forward a short distance, and fell on his face and prayed. "O, my Father, if it be possible, let this cup pass from me; nevertheless, not as I will, but as thou wit."
40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?
Then he came to his disciples, and found them asleep, and said to Peter. "So you were none of you strong enough to watch with me even one hour!
41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.
"Watch and pray that you may not enter into temptation. The spirit indeed is willing, but the flesh is weak."
42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“
Then he went away again a second time and prayed, saying, "O, my Father, if this cup cannot pass except I drink it, Thy will be done."
43 І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.
He came again and found them sleeping, for their eyes were heavy.
44 І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.
So he left them and went away again, and prayed the third time in the same words as before.
45 Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.
Then he came to the disciples and said. "Sleep on now, and take your rest. Look! the hour is at hand; the Son of man is betrayed into the hands of wicked men.
46 Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“
"Rouse yourselves! Let us go. My betrayer is close at hand!"
47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.
Barely had he spoken these words when Judas, one of the Twelve, appeared, accompanied by a great crowd of men with swords and staves, from the chief priests and elders of the people.
48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.
Now his betrayer had given them a sign, saying. "Whoever I kiss is the man; arrest him."
49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“І поцілував Його.
So he came straight up to Jesus and said, "Hail, Rabbi!" and kissed him eagerly.
50 Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.
"Friend, do that for which you came," said Jesus. Then they came forward and laid hands on Jesus, and arrested him.
51 А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.
And, behold, one of these who were with Jesus stretched out his hand and drew his sword, and smote the slave of the high priest, and cut off his ear.
52 Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.
Then Jesus said to him. "Put back your sword into its place! for all who take the sword will perish by the sword.
53 Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?
"Do you not suppose that I am able to appeal to my Father to furnish me at this very moment with twelve legions of angels?
54 Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“
"But if I did, how could the Scriptures be fulfilled that say that thus it must happen?"
55 Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.
Then Jesus said to the crowds. "Are you come out as against a robber, with swords and staves to arrest me? Day after day, I sat in the temple courts teaching, and you did not apprehend me.
56 Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.
"But all this has happened in order that the Scriptures might be fulfilled."
57 А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
Then all his disciples forsook him and fled; but those who had apprehended Jesus led him away to Caiaphas, the high priest, where the scribes and the elders had assembled.
58 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.
Now Peter was following him, afar off, as far as the courtyard of the high priest; and when he got in, he was sitting with the officers, to see the end.
59 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
And the chief priests and the whole Sanhedrin were trying to get false evidence against Jesus, in order that they might have him executed;
60 і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
but they found none, although many false witnesses came forward.
61 і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.
However, at last two came forward who said, "This fellow declared,’I can destroy the Temple of God and build it in three days.’"
62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“
Rising to his feet the high priest asked Jesus. "Do you make no answer? What is it that these are testifying against you?"
63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“
But Jesus kept silence. Again the high priest addressed him, "I adjure you by the Living God, tell us if you are the Christ, the Son of God!"
64 Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
"I am He," Jesus answered; "yet I tell you that from this time on you will see the Son of man sitting at the right hand of Power, and coming upon the clouds of heaven."
65 Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!
Then the high priest tore his garments, saying. "He has spoken blasphemy! What further need have we of witnesses? For behold, now you have heard his blasphemy!
66 Як вам здається?“Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“
"What is your verdict?" "He ought to die," they answered.
67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,
Then did they spit in his face, and buffeted him; and some struck him with the palms of their hands, and cried.
68 і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“
"Prophesy to us, you Christ! Who is it who struck you?"
69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“
Now Peter was sitting outside in the courtyard, and one of the maidservants came up to him and said, "You also were with Jesus, the Galilean!"
70 А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.
But he denied it before them all; "I do not know what you mean," he said.
71 А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“
Soon afterward he went out into the porch, and another maid saw him, and said to those who were there, "This fellow certainly was with Jesus, the Nazarene!"
72 І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“
And again he denied it with an oath, saying, "I never knew the man."
73 Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.
A little later the bystanders came up and said to Peter, "You also are certainly one of them, for your speech betrays you."
74 Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“І заспівав півень хвилі тієї.
Then he began to curse and swear, saying, "I never knew the man." Immediately the cock crew!
75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.
Then Peter recalled the word that Jesus had spoken, "Before the cock crow, you shall three times deny me" - and he went out and broke out into bitter weeping.
