< Від Матвія 25 >

1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
یا دَشَ کَنْیاح پْرَدِیپانْ گرِہْلَتْیو وَرَں ساکْشاتْ کَرْتُّں بَہِرِتاح، تابھِسْتَدا سْوَرْگِییَراجْیَسْیَ سادرِشْیَں بھَوِشْیَتِ۔
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
تاساں کَنْیاناں مَدھْیے پَنْچَ سُدھِیَح پَنْچَ دُرْدھِیَ آسَنْ۔
3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
یا دُرْدھِیَسْتاح پْرَدِیپانْ سَنْگے گرِہِیتْوا تَیلَں نَ جَگرِہُح،
4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
کِنْتُ سُدھِیَح پْرَدِیپانْ پاتْرینَ تَیلَنْچَ جَگرِہُح۔
5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
اَنَنْتَرَں وَرے وِلَمْبِتے تاح سَرْوّا نِدْراوِشْٹا نِدْراں جَگْمُح۔
6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
اَنَنْتَرَمْ اَرْدّھَراتْرے پَشْیَتَ وَرَ آگَچّھَتِ، تَں ساکْشاتْ کَرْتُّں بَہِرْیاتیتِ جَنَرَواتْ
7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
تاح سَرْوّاح کَنْیا اُتّھایَ پْرَدِیپانْ آسادَیِتُں آرَبھَنْتَ۔
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
تَتو دُرْدھِیَح سُدھِیَ اُوچُح، کِنْچِتْ تَیلَں دَتَّ، پْرَدِیپا اَسْماکَں نِرْوّاناح۔
9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
کِنْتُ سُدھِیَح پْرَتْیَوَدَنْ، دَتّے یُشْمانَسْماںشْچَ پْرَتِ تَیلَں نْیُونِیبھَویتْ، تَسْمادْ وِکْریترِناں سَمِیپَں گَتْوا سْوارْتھَں تَیلَں کْرِینِیتَ۔
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
تَدا تاسُ کْریتُں گَتاسُ وَرَ آجَگامَ، تَتو یاح سَجِّتا آسَنْ، تاسْتینَ ساکَں وِواہِییَں ویشْمَ پْرَوِوِشُح۔
11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
اَنَنْتَرَں دْوارے رُدّھے اَپَراح کَنْیا آگَتْیَ جَگَدُح، ہے پْرَبھو، ہے پْرَبھو، اَسْمانْ پْرَتِ دْوارَں موچَیَ۔
12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
کِنْتُ سَ اُکْتَوانْ، تَتھْیَں وَدامِ، یُشْمانَہَں نَ ویدْمِ۔
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
اَتو جاگْرَتَح سَنْتَسْتِشْٹھَتَ، مَنُجَسُتَح کَسْمِنْ دِنے کَسْمِنْ دَنْڈے واگَمِشْیَتِ، تَدْ یُشْمابھِ رْنَ جْنایَتے۔
14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
اَپَرَں سَ ایتادرِشَح کَسْیَچِتْ پُںسَسْتُلْیَح، یو دُورَدیشَں پْرَتِ یاتْراکالے نِجَداسانْ آہُویَ تیشاں سْوَسْوَسامَرْتھْیانُرُوپَمْ
15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
ایکَسْمِنْ مُدْراناں پَنْچَ پوٹَلِکاح اَنْیَسْمِںشْچَ دْوے پوٹَلِکے اَپَرَسْمِںشْچَ پوٹَلِکَیکامْ اِتّھَں پْرَتِجَنَں سَمَرْپْیَ سْوَیَں پْرَواسَں گَتَوانْ۔
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
اَنَنْتَرَں یو داسَح پَنْچَ پوٹَلِکاح لَبْدھَوانْ، سَ گَتْوا وانِجْیَں وِدھایَ تا دْوِگُنِیچَکارَ۔
17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
یَشْچَ داسو دْوے پوٹَلِکے اَلَبھَتَ، سوپِ تا مُدْرا دْوِگُنِیچَکارَ۔
18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
کِنْتُ یو داسَ ایکاں پوٹَلِکاں لَبْدھَوانْ، سَ گَتْوا بھُومِں کھَنِتْوا تَنْمَدھْیے نِجَپْرَبھوسْتا مُدْرا گوپَیانْچَکارَ۔
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
تَدَنَنْتَرَں بَہُتِتھے کالے گَتے تیشاں داساناں پْرَبھُراگَتْیَ تَیرْداسَیح سَمَں گَنَیانْچَکارَ۔
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
تَدانِیں یَح پَنْچَ پوٹَلِکاح پْراپْتَوانْ سَ تا دْوِگُنِیکرِتَمُدْرا آنِییَ جَگادَ؛ ہے پْرَبھو، بھَوَتا مَیِ پَنْچَ پوٹَلِکاح سَمَرْپِتاح، پَشْیَتُ، تا مَیا دْوِگُنِیکرِتاح۔
21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
تَدانِیں تَسْیَ پْرَبھُسْتَمُواچَ، ہے اُتَّمَ وِشْواسْیَ داسَ، تْوَں دھَنْیوسِ، سْتوکینَ وِشْواسْیو جاتَح، تَسْماتْ تْواں بَہُوِتّادھِپَں کَرومِ، تْوَں سْوَپْرَبھوح سُکھَسْیَ بھاگِی بھَوَ۔
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
تَتو یینَ دْوے پوٹَلِکے لَبْدھے سوپْیاگَتْیَ جَگادَ، ہے پْرَبھو، بھَوَتا مَیِ دْوے پوٹَلِکے سَمَرْپِتے، پَشْیَتُ تے مَیا دْوِگُنِیکرِتے۔
23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
تینَ تَسْیَ پْرَبھُسْتَمَووچَتْ، ہے اُتَّمَ وِشْواسْیَ داسَ، تْوَں دھَنْیوسِ، سْتوکینَ وِشْواسْیو جاتَح، تَسْماتْ تْواں بَہُدْرَوِنادھِپَں کَرومِ، تْوَں نِجَپْرَبھوح سُکھَسْیَ بھاگِی بھَوَ۔
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
اَنَنْتَرَں یَ ایکاں پوٹَلِکاں لَبْدھَوانْ، سَ ایتْیَ کَتھِتَوانْ، ہے پْرَبھو، تْواں کَٹھِنَنَرَں جْناتَوانْ، تْوَیا یَتْرَ نوپْتَں، تَتْرَیوَ کرِتْیَتے، یَتْرَ چَ نَ کِیرْنَں، تَتْرَیوَ سَںگرِہْیَتے۔
25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
اَتوہَں سَشَنْکَح سَنْ گَتْوا تَوَ مُدْرا بھُومَدھْیے سَںگوپْیَ سْتھاپِتَوانْ، پَشْیَ، تَوَ یَتْ تَدیوَ گرِہانَ۔
26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
تَدا تَسْیَ پْرَبھُح پْرَتْیَوَدَتْ رے دُشْٹالَسَ داسَ، یَتْراہَں نَ وَپامِ، تَتْرَ چھِنَدْمِ، یَتْرَ چَ نَ کِرامِ، تَتْریوَ سَںگرِہْلامِیتِ چیدَجاناسْتَرْہِ
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
وَنِکْشُ مَمَ وِتّارْپَنَں تَووچِتَماسِیتْ، ییناہَماگَتْیَ ورِدْوْیا ساکَں مُولَمُدْراح پْراپْسْیَمْ۔
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
اَتوسْماتْ تاں پوٹَلِکامْ آدایَ یَسْیَ دَشَ پوٹَلِکاح سَنْتِ تَسْمِنَّرْپَیَتَ۔
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
یینَ وَرْدْوْیَتے تَسْمِنَّیوارْپِشْیَتے، تَسْیَیوَ چَ باہُلْیَں بھَوِشْیَتِ، کِنْتُ یینَ نَ وَرْدْوْیَتے، تَسْیانْتِکے یَتْ کِنْچَنَ تِشْٹھَتِ، تَدَپِ پُنَرْنیشْیَتے۔
30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
اَپَرَں یُویَں تَمَکَرْمَّنْیَں داسَں نِیتْوا یَتْرَ سْتھانے کْرَنْدَنَں دَنْتَگھَرْشَنَنْچَ وِدْییتے، تَسْمِنْ بَہِرْبھُوتَتَمَسِ نِکْشِپَتَ۔
31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
یَدا مَنُجَسُتَح پَوِتْرَدُوتانْ سَنْگِنَح کرِتْوا نِجَپْرَبھاویناگَتْیَ نِجَتیجومَیے سِںہاسَنے نِویکْشْیَتِ،
32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
تَدا تَتْسَمُّکھے سَرْوَّجاتِییا جَنا سَںمیلِشْیَنْتِ۔ تَتو میشَپالَکو یَتھا چھاگیبھْیووِینْ پرِتھَکْ کَروتِ تَتھا سوپْییکَسْمادَنْیَمْ اِتّھَں تانْ پرِتھَکَ کرِتْواوِینْ
33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
دَکْشِنے چھاگاںشْچَ وامے سْتھاپَیِشْیَتِ۔
34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
تَتَح پَرَں راجا دَکْشِنَسْتھِتانْ مانَوانْ وَدِشْیَتِ، آگَچّھَتَ مَتّاتَسْیانُگْرَہَبھاجَنانِ، یُشْمَتْکرِتَ آ جَگَدارَمْبھَتْ یَدْ راجْیَمْ آسادِتَں تَدَدھِکُرُتَ۔
35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
یَتو بُبھُکْشِتایَ مَہْیَں بھوجْیَمْ اَدَتَّ، پِپاسِتایَ پییَمَدَتَّ، وِدیشِنَں ماں سْوَسْتھانَمَنَیَتَ،
36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
وَسْتْرَہِینَں ماں وَسَنَں پَرْیَّدھاپَیَتَ، پِیڈِیتَں ماں دْرَشْٹُماگَچّھَتَ، کاراسْتھَنْچَ ماں وِیکْشِتُمَ آگَچّھَتَ۔
37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
تَدا دھارْمِّکاح پْرَتِوَدِشْیَنْتِ، ہے پْرَبھو، کَدا تْواں کْشُدھِتَں وِیکْشْیَ وَیَمَبھوجَیامَ؟ وا پِپاسِتَں وِیکْشْیَ اَپایَیامَ؟
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
کَدا وا تْواں وِدیشِنَں وِلوکْیَ سْوَسْتھانَمَنَیامَ؟ کَدا وا تْواں نَگْنَں وِیکْشْیَ وَسَنَں پَرْیَّدھاپَیامَ؟
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
کَدا وا تْواں پِیڈِتَں کاراسْتھَنْچَ وِیکْشْیَ تْوَدَنْتِکَمَگَچّھامَ؟
40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
تَدانِیں راجا تانْ پْرَتِوَدِشْیَتِ، یُشْمانَہَں سَتْیَں وَدامِ، مَمَیتیشاں بھْراترِناں مَدھْیے کَنْچَنَیکَں کْشُدْرَتَمَں پْرَتِ یَدْ اَکُرُتَ، تَنْماں پْرَتْیَکُرُتَ۔
41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. (aiōnios g166)
پَشْچاتْ سَ وامَسْتھِتانْ جَنانْ وَدِشْیَتِ، رے شاپَگْرَسْتاح سَرْوّے، شَیتانے تَسْیَ دُوتیبھْیَشْچَ یونَنْتَوَہْنِراسادِتَ آسْتے، یُویَں مَدَنْتِکاتْ تَمَگْنِں گَچّھَتَ۔ (aiōnios g166)
42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
یَتو کْشُدھِتایَ مَہْیَماہارَں نادَتَّ، پِپاسِتایَ مَہْیَں پییَں نادَتَّ،
43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
وِدیشِنَں ماں سْوَسْتھانَں نانَیَتَ، وَسَنَہِینَں ماں وَسَنَں نَ پَرْیَّدھاپَیَتَ، پِیڈِتَں کاراسْتھَنْچَ ماں وِیکْشِتُں ناگَچّھَتَ۔
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
تَدا تے پْرَتِوَدِشْیَنْتِ، ہے پْرَبھو، کَدا تْواں کْشُدھِتَں وا پِپاسِتَں وا وِدیشِنَں وا نَگْنَں وا پِیڈِتَں وا کاراسْتھَں وِیکْشْیَ تْواں ناسیوامَہِ؟
45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
تَدا سَ تانْ وَدِشْیَتِ، تَتھْیَمَہَں یُشْمانْ بْرَوِیمِ، یُشْمابھِریشاں کَنْچَنَ کْشودِشْٹھَں پْرَتِ یَنّاکارِ، تَنْماں پْرَتْییوَ ناکارِ۔
46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“. (aiōnios g166)
پَشْچادَمْیَنَنْتَشاسْتِں کِنْتُ دھارْمِّکا اَنَنْتایُشَں بھوکْتُں یاسْیَنْتِ۔ (aiōnios g166)

< Від Матвія 25 >