Від Матвія 25
1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
Aru, etu somoite, sorgo laga rajyo to dosta chukri nisena ase jun taikhan laga saaki loi kene taikhan laga mota hobole thaka khan ke lok kori bole jaise.
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
Pans jon to murkho thakise aru pans jon to gyaani thakise.
3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
Kilekoile utu pansta chukri taikhan laga saaki to loise, kintu taikhan tel lobole borton to pahori jaise.
4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
Hoilebi utu pansta gyaani chukri khan to borton te tel hali kene taikhan logot saaki bhi loi jaise.
5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
Jitia taikhan logot shadi kori bole thaka mota ahibole deri hoise, taikhan sob neendh lagi kene ghumai jaise.
6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
Kintu rati laga majote ta te ekta awaj hunise, ‘Sabi, shadi koribo thaka mota ahise! Jabi aru taikhan ke lok koribi.’
7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
Etu pichete chukri khan sob uthi kene taikhan laga sakhi julai se.
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
Kintu murkho chukri khan gyaani chukri khan ke koise, ‘Amikhan ke apnikhan laga tel olop dibi kelemane amikhan laga saaki to bhuti jabole ase,’
9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
Kintu utu gyaani chukri khan jowab dikene koise, ‘Amikhan aru apnikhan nimite bhi napuncha hoi jabo, etu pora to jai kene tel bikiri kora manu pora nijor nimite kini lobi.’
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
Jitia taikhan kini bole jaise, shadi kora mota khan punchi kene ghor bhitor te jaise, aru jun khan taiyar thakise taikhan logote shadi kori bole jaise, aru dorja bondh kori dise.
11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
Etu pichete utu murkho chukri khan ahi kene koise, ‘Malik, malik, amikhan nimite bhi dorja khuli bhi.’
12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
Kintu tai jowab dikene koise, ‘Hosa pora Moi tumikhan ke koi ase, Moi tumikhan ke najane.’
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
Etu karone saikene thakibi, kele koile kuntu din nohoile bhi kuntu somoite Manu laga Putro wapas ahibo tumikhan najane.
14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
Kile mane etu to ekjon manu safar te jai thaka nisena ase. Tai nijor laga nokorkhan ke matise aru taikhan ke Tai laga dhun khan dise.
15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
Ekjon ke pansta talents dise, dusra ke duita talents dise, aru ekjon dusra ke ekta talent dise. Tai sobke taikhan laga kaam hisab te dise, aru joldi kori kene taikhan laga safar nimite ulai jai.
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
Jun manu ke pansta bordan disele tai jai kene kaam te cholai se aru tai aru bhi pansta bordan bisi paise.
17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
Etu nisena junke duita bordan disele tai bhi duita bordan aru bhi paise.
18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
Kintu juntu nokor ke ekta bordan disele, tai jai kene mati khundi kene malik pora diya poisa to rupai dise.
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
Etiya, bisi din pichete nokorkhan laga malik to wapas ahe aru taikhan ke bordan diya laga hisab khan mange.
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
Pansta bordan pa-a nokor ahi kene aru bhi pansta bordan bisi kori kene tai laga malik ke dise. Tai koise, ‘Malik, apuni amike pansta bordan dise. Kintu sabi, moi etu dui guna bisi kori dise.’
21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
Tai laga malik taike koise, ‘Bisi bhal korise, bhal aru imandar nokor! Tumi bisi imandar pora kaam khan korise. Moi tumike sob kaam khan sabole jimedari di ase. Ahibi aru tumi laga malik logote khushi koribi.’
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
Dusra nokor junke duita bordan disele tai ahikena koise, ‘Malik, apuni amike duita bordan dise. Kintu sabi, moi aru duita bisi bordan kori dise.’
23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
Tai laga malik taike koise, ‘Bisi bhal korise, bhal aru imandar nokor ase! Tumi bisi imandar pora kaam khan korise. Moi tumike sob kaam khan sabole jimedari di ase. Ahibi aru tumi laga malik logot te khushi koribi.’
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
Etu pichete ekta bordan pa-a nokor ahikena koise, ‘Malik, moi jani ase apuni bisi kara manu ase. Apuni juntu jagate bijon naphelai ta te guti khan joma kore, aru juntu jagate kheti nakore ta te kheti kate.
25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
Moi bhoi khai thakise, etu karone moi jai kene mati bhitor te lukai kene rakhise. Sabi, apuni ki dise etu yate ase.’
26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
Kintu tai laga malik jowab dikene taike koise, ‘Tumi mon kala aru alsi kora nokor, tumi jani ase, moi juntu jagate bijon naphelai ta te guti khan joma kore, aru juntu jagate kheti nakore ta te kheti kate.
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
Etu karone moi laga poisa to poisa ghor te dise koile bhal hobole thakise, aru jitia moi wapas ahibo moi laga poisa logote munafa bhi pabo thakise.
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
Etu karone, tai laga hath pora bordan khan loi lobi aru jun logote dosta bordan ase taike di dibi.
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
Kilekoile jun manu khan bisi ase- taike aru bhi dibo- ekdom bhorta pora aru bhi dibo. Kintu jun manu khan logote eku bhi nai, taikhan logote ki ase eitu khan bhi tai pora chingi loi lobo.
30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
Etu kaam nathaka nokor ke andhera jagate phelai dibi, juntu jagate khali kandi thaka aru daat kamuri thaka he hobo.’
31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
Jitia Manu laga Putro tai laga mohima aru pura sorgodoth khan logote ahibo, etu pichete Tai laga mohima laga jagate bohibo.
32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
Tai laga age te sob desh khan joma hobo, aru Tai manu khan ke ekjon pora dusra jonke alag koribo, jineka roikhya pora mer aru saguli ke alag kori diye.
33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
Tai mer khan ke Tai laga dyna hath phale rakhibo aru saguli khan ke baya hath phale rakhibo.
34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
Etu pichete Raja pora Tai laga dyna hathte thaka manu khan ke koise, ‘Ahibi, Moi laga Baba pora tumikhan ke asis dikene ase, juntu rajyo tumikhan nimite prithibi bona somoite rakhi sele, etu tumikhan laga hoise.
35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
Kilekoile Moi bhuka thakise aru tumikhan Moike khilai se; Moi pyaas lagi thakise aru tumikhan Moike pani khabole dise;
36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
Moi eku kapra pindhi kene thaka nai aru tumi moike pindhibole dise; Moi bemar aru bondhi ghor te thakise aru tumi moike sabole ahise.’
37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
Etu pichete dharmik khan Taike jowab dikene kobo, ‘Probhu, amikhan kitia Apuni bhuk lagi thaka dikhise aru khilai se? Nohoile Apuni pyaas laga homoi te Apuni ke pani dise?
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
Aru amikhan kitia Apuni ke nachina manu ase koi kene loi jaise? Nohoile bhi kapra pindhibole nathaka dikhi kene kapra pindhai dise?
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
Aru amikhan kitia Apuni ke bemar ase nohoile bhi bondhi ghor te ase koi kene Apuni usorte ahise?
40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
Etu pichete Raja pora jowab dikene taikhan ke kobo, ‘Hosa pora Moi tumikhan ke koi ase, ki kaam tumi Moi laga bhai khan nimite korise, tumi Moi nimite he korise.’
41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. (aiōnios g166)
Etu pichete Tai bhi kobo Tai laga baya hath phale thaka manu khan ke, ‘Moi laga usor pora dur hoi jabi, tumi paap manu khan, khotom nohua jui te jabi juntu jaga biya atma aru tai laga duth khan nimite bonaise, (aiōnios g166)
42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
kele koile Moi bhuk lagi thakise, kintu tumikhan Moike eku bhi khabole diya nai; Moi pyaas lagi thakise, kintu tumikhan Moike pani bhi khabole diya nai;
43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
Moi nachina manu thakise, kintu tumikhan Moike mata nai; kapra pindhibole thaka nai, kintu tumikhan Moike kapra pindhi diya nai; bemar aru bondhi ghor te thakise, kintu tumikhan Moike sabole aha nai.’
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
Etu pichete taikhan bhi jowab dikene kobo, ‘Probhu, amikhan kitia Apuni ke bhuka, pyasa, bahar manu, kapra pindhibole nathaka, bemar, bondhi ghor te, eneka kora dikhise aru Apuni ke sewa kora nai?
45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
Etu pichete Tai jawab dikene kobo, ‘Hosa para Moi tumikhan ke koi ase, ji kaam tumi Moi laga manu khan nimite kora nai tumi Moi nimite bhi kora nai.’
