Від Матвія 25
1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
He wode salo kawotethi mishira mokanas xomppe oykidi kezida tammu gellaota milataysu.
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
He tammatappe ichachu gela7oti eyata, hankko ichachati qasse eraata.
3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
Eyati kuraze xomppe oykida shin wurikko qolana hara nagge lamba oykibeytena.
4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
Erati gidkko ba kurazezara wurikko gujana lagge lammba hara xarmusen oykidda.
5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
Machiyo ekkana mishiray yonta gam7in dhiskoy dexin asay wurikka dhiskidees.
6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
Gidi gidoth gidishin mishrazi yes kezidi moki ekitte giza xeyssa qalay siyetidees.
7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
Hessa wode gela7oti wurikka dendidi ba xomppe xomppe oythethone gigeteth oykida.
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
Dogati erata nu xomppey to7ana giza gish inte lambappe nus immitte gida.
9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
Era gela7oti istas zaridi nuss diza lambay nusara intessaranne intesara gidonta gish bidi lamba bayzizaytappe intess shamitte gida.
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
Isti lamba shamna bida wode mishrazi gakiwodhidees. Kasse gigeti utidda gela7oti bulacha so izara gelida, kareykka gordetidees.
11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
Guth gam7ishe hakko gela7oti yidi “Godo Godo kare nuss doy7a” gida.
12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
Izikka zaridi “ta intess tumu gays ta intena erikke” gidees.
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
Hessa gish yana galasa woykko sateza inte eronta gish gigetidi nagite.
14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
Xoossa kawotethi bess dizaz wursi ba ashikaratas hadara immidi hara dere bana dendida issi ass milatees.
15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
ashikaratas isas issas istta wolqama mala gigisidi issas ichachu shi birra, issas namm7u shi bira, hankoysas qasse issi shi birra immidi bidees.
16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
Ichachu shi birra ekida adezi herakka mishan zal7e oykidi hara ichachu shi birra tirpisidees.
17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
Qssekka namm7u shi birra ekidaysi hara namm7u shi birra wodhisidees.
18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
Issi shi birra ekidaysi ba goda bira bitan magidi qotidees.
19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
Ashikarata goday ba bidason daro wode gamm7i simidi misha istara shalagetidees.
20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
Ichachu shi birra ekida ashikaray hara ichachu shi birra wodhsidaysa ekki yidi godo ne tass ichachu shi birra imadasa shin hekko hayssa ta harra ichachu shi bira wodhisadis gidees.
21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
Iza godaykka lo7o othadasa neno lo7o ammanetida ashikarazo ne gutha mishan amanetida ass gidida gish ta nena daro misha bolla shuumana, gede ne goda ufaysaso gela gidees.
22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
Hessathokka namm7u shi birra ekkidaysi godazakko shiqidi godo ne tass namm7u shi birra immadasa shin hekko hara namm7u shi birra wodhisadis gidees.
23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
Godazikka lo7ethadasa hayso loo7one tass ammanetida ashikarazo neni guthan amanetidade gidida gish ta nena daro misha bolla shuumays, gede ne goda ufaysaso gela gidees.
24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
Issi shi birra ekkida ashikaray sniqidi godo neni zeronta soppe maxizadene lalonta soppe shishiza minxe iita ass gididaysa ta erays.
25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
Hessa gish ta babada bitta bokkada ne birra bokkida ollan mogada qotadis, ne miish nesssa beya he7i gidees
26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
Iza goday zaridi hayso iita azala ashikarazo tani zerontasoppe maxizade lalontasoppe shishizade gididaysa ne eray?
27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
Histin ta simma yiza wode ta misha yelora ta ekkana mala tirpisi zal7iza asas ne immanas besseseshin gidees.
28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
Ane ha7i iza shi birra ekidi tammu shi biray dizadess immitte.
29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
Dizades gujistanane dari dari bana bayndadeppe he diza guthayiyakka izappe ekista gidana.
30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
Haysa go7ay baynda ashikara gede yekizasone achey garcetizaso heni karen diza dhumman kesi yegitte gidees.
31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
Assa nay ba kitanchata wursora bonchon yiza wode ba boncho zuppane bolla utana.
32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
Derey wuri iza sinthi shiqana izikka mehe hemiza uray desh dorsappe qori shkiza mala asa issa issape qori shakana.
33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
Dorsata izas oshacha bagara deshata hadirsa bagara essana.
34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
He wode kawoy oshacha bagara dizayta “inte ta aaway intena anjidayti ha yite, alamey medhetosoppe intes gigetida kawotetha latitte gana.
35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
Gasoykka tani gafin tana muzidista, ta sametin tana ushidista, ta immatha gidada yin tana moki ekidista.
36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
Ta kalotin tana mayzidista, ta saketin tana hargisidista, ta qashetin tana oychidista.
37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
Xillotikka zaridi “Godo ne gafin nena ayde muzidoni?, woykko ne samotin ayde beydi nena ushidoni?
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
Nu ayde nena beydi immathateth mokidoni? woykko ayde ne kalotin beydi nena mayzidoni?
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
Hessathokka ne saketin woykko qachetin ayde beydi nena oychidoni gana.
40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
Kawoykka zaridi ta intes tumu gays hayta lafa gidida ta ishatappe isades inte tass othida mala gana.
41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний. (aiōnios g166)
Qassekka hadirsa bagara dizaytas inteno qangetidayto tappe shaketidi Dabulosasine iza kitanchatas gigetida medhina taman bitte gana. (aiōnios g166)
42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
Gasoykka ta gafin tana muzibeykkista, ta samotin tana ushibeykista,
43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
tana immathateth mokibeykista. ta kalotin tana mayzibeyketta, ta saketinine qashetin tana oychibeyketta.
44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
Istika zaridi godo ne gafin woykko ne samotin woykko ne immath gidin woykko ne kalotinine ne sakketin woykko ne qachetin nu nenna beydi ayde ness gakibeykoni? gana.
45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
He wode izikka istas zaridi ta intees tumu gays haninta lafa ta ishatappe issadees inte othonta agidaysi tass inte othonta agida mala gana.
